"09" грудня 2011 р.Справа № 3/73/5022-984/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яйце-райце" (код ЄДРПОУ 21160452) вул. Тернопільська, 43, с. Петриків, Тернопільського району, Тернопільської області
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (код ЄДРПОУ 09338427) вул. Шевченка, 12, м. Київ в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернопіль" вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль
1. Третя особа: Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2 АДРЕСА_1
2. Третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Яйце-райце" (код ЄДРПОУ 31973578), вул. Старозбаразька, 2, м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області
За участю представників сторін від :
позивача: Жукорська О.О. -керівник товариства , довідка з ЄДРПОУ серії АА №433142 від 14.11.2011р.
відповідача: ОСОБА_1 - начальник відділу проблемних активів філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернопіль " , представник за довіреністю №4332 від 06.07.2011р.
третіх осіб: не з'явилися
Суть справи:
До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Яйце-райце" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернопіль" та третіх осіб: 1. Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2; 2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Яйце-райце", в якій позивач просить:
- визнати недійсним Іпотечний договір укладений 31.08.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Приватним підприємством "Яйце-Райце";
- визнати недійсним реєстраційний запис до державного реєстру іпотек реєстраційний номер 5583979, зроблений 31.08.2007р. приватним нотаріусом ОСОБА_2.
Судові витрати , покласти на відповідача.
Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався, явку свого представника в судове засідання забезпечив, проти позову заперечує, з підстав викладених у письмовому відзив на позов №09-1/94 (вх.. №14481 (н) від 28.07.2011р.) , в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Третя особа - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, проте , надала суду пояснення по суті позовних вимог №363/01-16 від 20.09.2011р.
Третя особа - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Яйце-райце" явку свого представника у судове засідання не забезпечило, письмових пояснень по суті позову суду не подало.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29 вересня 2011 року , в порядку ст.. 79 ГПК України , зупинено провадження у справі №3/73/5022-984/2011 до набрання рішення господарського суду Тернопільської області законної сили у справі №12/38/5022-535/2011.
Після усунення обставин , що зумовили зупинення провадження у даній справі , ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08.12.2011 року поновлено провадження у справі №3/73/5022-984/2011 та призначено розгляд справи №3/73/5022-984/2011 на 08.12.2011р.
У відповідності до 77 ГПК України , у судовому засіданні оголошувалась перерва до 09 грудня 2011 року до 11 год. 00 хв., про що свідчить формуляр ( протокол) судового засідання від 08.12.2011р.
Строк вирішення спору, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, було продовжено до 30.09.2011 року, про що винесено відповідну ухвалу від 15 вересня 2011 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін , оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:
31 серпня 2007 року Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) м. Київ , надалі, "Банк" в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль" та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Яйце-райце", надалі, "Позичальник" уклали між собою кредитний договір про відкриття кредитної лінії №03-1/105.
Розділ 2 обумовлює предмет вказаного договору , а саме:
2.1. Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі , яка не може перевищувати 900 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії) , на умовах, передбачених цим договором, далі кредит або кредитна лінія.
2.2. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту-30.08.2008 року. Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком :
* з 01.06.2008 року ліміт встановлюється в сумі 600 000,00 грн.
* з 01.07.2008 року ліміт встановлюється в сумі 400 000,00 грн.
* з 01.08.2008 року ліміт встановлюється в сумі 200 000,00 грн.
У разі несвоєчасного погашення суми , що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п'ятий робочий з дня, у якому сталось таке перевищення. У разі несвоєчасної сплати за кредит відповідно до п.п.3.2., 3.3. цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка несплачена у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.
2.3. Кредит надається із наступним цільовим призначенням : на виробничі потреби.
У відповідності п. 3.8 кредитного договору , зобов'язання Банку з надання кредиту виникає після оформлення в заставу власного майна ПП "Яйце -Райце" , а саме:
- наступна іпотека лабораторно-адміністративного корпусу заставною вартістю 3352,0 тис. грн.. , який знаходиться в м. Тернопіль вул.. Тролейбусна ,12.
08 листопада 2007 року Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) м. Київ в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль" , надалі, Банк та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Яйце -Райце" , надалі, Позичальник уклали між собою Договір про внесення змін №1 до договору про відкриття кредитної лінії №03-1/105 від 31.08.2007р. , відповідно до умов якого внесено зміни та доповнення до п.п.2.1., 2.2., 3.8. кредитного договору №03-1/105 ,
2.1. Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі , яка не може перевищувати 1 000 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах , передбачених цим Договором .
2.2. дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту до 30.08.2008 року.
Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком :
* з 01.05.2008 року ліміт встановлюється в сумі 800 000,00 грн.
* з 01.06.2008 року ліміт встановлюється в сумі 600 000,00 грн.
* з 01.07.2008 року ліміт встановлюється в сумі 400 000,00 грн.
* з 01.08.2008 року ліміт встановлюється в сумі 200 000,00 грн.
У разі несвоєчасного погашення суми , що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п'ятий робочий з дня, у якому сталось таке перевищення. У разі несвоєчасної сплати за кредит відповідно до п.п.3.2., 3.3. цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка несплачена у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.
31 серпня 2007 року Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) м. Київ в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль" , надалі, Іпотекодержатель та Приватне підприємство "Яйце - Райце", (правонаступником всіх прав та обов'язків є ТзОВ "Яйце -Райце"), надалі, Іпотекодавець та майновий поручитель Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Яйце-райце" - "Позичальник" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №03-1/105 від 31.08.2007р. уклали між собою іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2 -31.08.2007р. та зареєстровано в реєстрі за №9798/79, згідно якого цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя , що випливають з Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №03-1/105 від 31.08.2007р. , укладеного між Іпотекодержателем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Яйце -Райце" , умовами якого останній зобов'язаний в порядку , передбаченому Кредитним договором , повернути Іпотекодержателю до 30 серпня 2008 року кредит у сумі 900 000,00 грн. , відсотки за користування ним у розмірі 17 % річних . Кредит надається на виробничі потреби. Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком:
* з 01.06.2008 року ліміт встановлюється в сумі 600 000,00 грн.
* з 01.07.2008 року ліміт встановлюється в сумі 400 000,00 грн.
* з 01.08.2008 року ліміт встановлюється в сумі 200 000,00 грн. (п.1.1. Іпотечного договору)
Пункт 1.2. даного Договору , зазначає, що предметом іпотеки є нерухоме майно , а саме: нежитлова будівля лабораторно-адміністративного корпусу , що знаходиться по вулиці Тролейбусній ,12 в місті Тернополі , загальною площею 1021,4 кв.м.
Цей договір набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення Договору. Діє до повного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором або до припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством. ( п.7.2., п.7.3. Іпотечного Договору.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 203 ЦК України, зокрема, передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Також, вказаною статтею встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
В силу статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України , вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В силу ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).
Майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України).
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 180 ГК України , встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (ч.7). Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
За змістом ст. 207 Господарського кодексу України , господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Кредитні операції, у відповідності до ч.1 ст.345 Господарського кодексу України, полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Згідно ч.2 ст.345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі; у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ч. З ст.346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах; надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
В силу ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням. Боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання.
Ст. 18 Закону України "Про іпотеку" , зазначає , що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:
1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:
для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;
для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;
2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;
3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;
4) посилання на видачу заставної або її відсутність.
У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.
Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання. У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.
Отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди ; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.( Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів , пов'язаних з визнанням угод недійсними" за №02-5/111 від 12.03.1999р. )
Позивач документально не довів та не надав суду жодних доказів, які підтверджують, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) не додержано вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, тобто не доведено наявності підстав для визнання спірного договору недійсним. Вказаний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Твердження позивача про те, що іпотечний договір укладений 31.08.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Приватним підприємством "Яйце-Райце" є економічно невигідний для позивача та укладений всупереч статутній діяльності позивача , при винесенні рішення судом не прийнято до уваги, з наступних підстав:
Договір - це вольовий акт, який може виникнути тільки за погодженням двох або більше осіб. Під час укладення договору воля сторін повинна бути взаєм ною, спрямованою на досягнення певної мети. Для виникнення договору необхідний зовнішній вираз волі, причому доступний для правильного сприйняття і розуміння оточуючими. Воля укласти договір може бути виражена усно, письмово, певною поведінкою, а в деяких випадках мовчанням або за допомо гою конклюдентних дій.
Оскільки, при укладенні іпотечного договору від 31.08.2007 року сторони не ставили мету економічної вигідності його, а досягнення наступної мети, а саме отримання кредитоотримувачем кредиту .
А також, у відповідності статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Яйце-райце" право підприємства укладати угоди і обов'язок їх виконувати є частиною правоздатності юридичної особи і виникає з моменту його державної реєстрації.
Укладаючи іпотечний договір позивач не порушив ніяких вимог Статуту підприємства.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги позивача щодо:
- визнання недійсним Іпотечного договору укладеного 31.08.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Приватним підприємством "Яйце-Райце";
- визнання недійсним реєстраційного запису до державного реєстру іпотек реєстраційний номер 5583979, зроблений 31.08.2007р. приватним нотаріусом ОСОБА_2,
документально не обґрунтовані і такі що не підлягають задоволенню, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 22, 27, 32, 33, 43, 49, 81-1, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 11, 203, 215 , 626, 627, 638, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 144, 179, 180, 193, 207, 345, 346 ГК України, Законом України «Про іпотеку», Роз'ясненням Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів , пов'язаних з визнанням угод недійсними" за №02-5/111 від 12.03.1999р. , господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "14" грудня 2011 року, через місцевий господарський суд.
3. Рішення направити сторонам у справі.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9173
Суддя І.М. Турецький