"01" грудня 2011 р.Справа № 18/63/5022-1511/2011
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
Розглянув справу:
за позовом Зборівського районного споживчого товариства, вул. Б. Хмельницького, 2, м. Зборів Тернопільської області
до відповідача Бзовицької сільської ради, вул. Головна, 3, с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області
про визнання недійсними: розпорядження Бзовицького сільського голови № 42 від 22.12.2003 р. "Питання безхозного майна"; рішення Бзовицької сільської ради № 58 від 18.03.2004 р. в частині затвердження розпорядженя № 42 від 22.12.2003 р.; рішення № 70 від 18.08.2008 р. про визнання права власності на магазин по вул. Головна, 3 , с. Бзовиця та оформлення свідоцтва про право власності.
За участю представників сторін:
Позивача: ОСОБА_1, довіреність №349 від 01.08.2011 р.
Відповідача: Липак Г.Є. -сільський голова, посвідчення НОМЕР_1.
В судовому засіданні сторонам роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Зборівське районне споживче товариство звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Бзовицької сільської ради про визнання недійсними: розпорядження Бзовицького сільського голови № 42 від 22.12.2003 р. "Питання безхозного майна"; рішення Бзовицької сільської ради № 58 від 18.03.2004 р. в частині затвердження розпорядженя № 42 від 22.12.2003 р.; рішення № 70 від 18.08.2008 р. про визнання права власності на магазин по вул. Головна, 3 , с. Бзовиця та оформлення свідоцтва про право власності.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що розпорядження № 42 від 22.12.2003 р. та рішення № 58 від 18.03.2004 р. та № 70 від 18.08.2008 р. прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, при цьому посилається на ст. 19 Конституції України та ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідач проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві на позов (вх. №18445(н) від 01.12.2011 р.) та згідно усних пояснень повноважного представника у судовому засіданні, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що станом на час прийняття Бзовицькою сільською радою оспорюваного рішення -березень 2003 року, Зборівським РайСТ не було власником спірного майна, а також не надало жодних доказів на підтвердження права власності чи підстави набуття права користування майном.
Крім того, просить суд зупинити провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи №13/25/5022-1120/2011, яка розглядається Вищим господарським судом України.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №13/25/5022-1120/2011, яка розглядається Вищим господарським судом України, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Так, згідно вимог ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Втім, давши оцінку доказам на підтвердження заявленого клопотання судом встановлено, що рішенням господарського суду Тернопільської області у справі №13/25/5022-1120/2011 від 26.08.2011 р. визнано право власності за Зборівським РайСТ на будівлю магазину по вул. Головна,3 с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області. Дане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 р., тобто у визначеному законом порядку рішення господарського суду Тернопільської області у справі №13/25/5022-1120/2011 від 26.08.2011 р. набрало законної сили.
Разом з тим, відповідачем не подано доказів про розгляд справи №13/25/5022-1120/2011 Вищим господарським судом України, як то ухвала про прийняття скарги до розгляду, а копія фіскального чеку про надіслання скарги, в силу ст. 34 ГПК України, не може слугувати таким доказом.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що справа №18/63/5022-1511/2011 і справа №13/25/5022-1120/2011 не є пов'язаними між собою, оскільки пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Тобто, господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Втім, жодного із вище перелічених критеріїв відповідачем у клопотанні не зазначено, як і не наведено суду представником у судовому засіданні, за таких обставин дане клопотання судом відхиляється.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне.
Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Пунктом 2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
21.04.2003 р. Бзовицька сільська рада звернулася до Зборівського РайСТ із заявою дати дозвіл на вселення в приміщення магазину "Промтовари" с. Бзовиця на умовах оренди терміном на 10 років.
28.04.2003 р. у між Зборівським РайСТ, як орендодавцем і Бзовицькою сільською радою, як орендарем укладено типовий договір №23 здачі в оперативну оренду основних фондів споживчого товариства, споживспілки, їх власних і спільних підприємств, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв згідно акту прийому -передачі від 28.04.2004 р. в строкове платне користування проммагазин с. Бзовиця для приміщення сільської ради терміном на один рік (продовжено до 01.12.2004 р.) .
22.12.2003 р. розпорядженням Бзовицького сільського голови №42 "Питання безхозного майна" визнано безхозним майно -приміщення магазину по вул. Головна, 3 в с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області.
Рішенням восьмої сесії четвертого скликання Бзовицької сільської ради №58 від 18.03.2004 р. затверджено розпорядження Бзовицького сільського голови №42 від 22.12.2003 р. "Питання безхозного майна".
Рішенням Зборівського районного суду від 06.08.2008 р. за заявою Бзовицької сільської ради будівля по вул. Головна, 3 в с. Бзовиця була передана у власність територіальної громади Бзовицької сільської ради як безхазяйне майно.
Ухвалою Зборівського районного суду від 25.11.2008 р., за результатами розгляду заяви Зборівського районного споживчого товариства про перегляд в зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Зборівського районного суду від 06.08.2008 р., вказане рішення скасоване, а ухвалою від 01.12.2008 р. заяву Бзовицької сільської ради про визнання безхазяйним приміщення, що в с. Бзовиця, вул. Головна, 3 і передачу його у власність територіальній громаді залишено без розгляду.
Між тим 18.08.2008 р. Бзовицька сільська рада на виконання рішення Зборівського районного суду від 06.08.2008 р. прийняла рішення №70, яким визнала право комунальної власності на будівлю магазину по вул. Головна в с. Бзовиця за Бзовицькою сільською радою.
У відповідності до ст. 60 ч. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку встановленому законом.
Як вбачається із матеріалів справи підстави для набуття права власності на приміщення магазину по вул. Головна, 3 в с. Бзовиця у Бзовицької сільської ради на час розгляду даної справи відсутні, оскільки розпорядження Бзовицького сільського голови № 42 від 22.12.2003 р. та рішення Бзовицької сільської ради № 58 від 18.03.2004 р. на підставі яких було прийняте рішення Зборівського районного суду від 06.08.2008 р. у справі №2-0-32/08 яким будівля по вул. Головна, 3 в с. Бзовиця була передана у власність територіальної громади Бзовицької сільської ради як безхазяйне майно ухвалою Зборівського районного суду від 25.11.2008 р., за результатами розгляду заяви Зборівського районного споживчого товариства про перегляд в зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Зборівського районного суду від 06.08.2008 р., скасоване, а ухвалою від 01.12.2008 р. заяву Бзовицької сільської ради про визнання безхазяйним приміщення, що в с. Бзовиця, вул. Головна, 3 і передачу його у власність територіальній громаді залишено без розгляду.
Як наслідок є недійсним і рішення №70 від 18.08.2008 р., оскільки скасована підстава для його прийняття - рішення Зборівського районного суду від 06.08.2008 р. у справі №2-0-32/08.
Крім того, суд звертає увагу на те, що рішенням господарського суду Тернопільської області у справі №13/25/5022-1120/2011 від 26.08.2011 р. визнано право власності за Зборівським РайСТ на будівлю магазину по вул. Головна,3 с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області. Дане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 р., тобто у визначеному законом порядку рішенням господарського суду Тернопільської області у справі №13/25/5022-1120/2011 від 26.08.2011 р. набрало законної сили.
Отже, доказами наявними в матеріалах справи доведено, що Зборівське районне споживче товариство є власником будівлі магазину по вул. Головна, 3 с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області, а спірні нормативно-правові акти Бзовицької сільської ради є такими, що підлягають визнанню недійсними.
Пунктом 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
За таких обставин, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, а розпорядження Бзовицького сільського голови № 42 від 22.12.2003 р. "Питання безхозного майна"; рішення Бзовицької сільської ради № 58 від 18.03.2004 р. в частині затвердження розпорядження № 42 від 22.12.2003 р.; рішення № 70 від 18.08.2008 р. про визнання права власності на магазин по вул. Головна, 3, с. Бзовиця та оформлення свідоцтва про право власності незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115 ГПК України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Визнати недійсними розпорядження Бзовицького сільського голови № 42 від 22.12.2003 р. "Питання безхозного майна"; рішення Бзовицької сільської ради № 58 від 18.03.2004 р. в частині затвердження розпорядження № 42 від 22.12.2003 р.; рішення № 70 від 18.08.2008 р. про визнання права власності на магазин по вул. Головна, 3, с. Бзовиця та оформлення свідоцтва про право власності".
3. Стягнути з Бзовицької сільської ради, с.Бзовиця Зборівського району Тернопільської області на користь Зборівського районного споживчого товариства, вул. Б. Хмельницького, 2, м. Зборів Тернопільської області 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання -02.12.2011 р., через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9060
Суддя Н.В. Охотницька