"28" вересня 2011 р.Справа № 1/85/5022-1156/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі < Список > судді Чопко Ю.О. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >
Розглянув справу
за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області в інтересах держави, вул. Білецька, 51, м.Тернопіль, в особі Державного комітету рибного господарства України, в особі Державного підприємства "Укрриба", вул. Тургенівська, 82/а, м.Київ
третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області , вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про визнання недійсним договору зберігання з правом користування №07/09 від 01.03.2009р. та зобов"язання повернути майно.
За участю:
Прокурора: Куліковська Лілія Богданівна, старший помічник Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора
представників сторін:
Позивача: не з'явився
Відповідача: не з'явився
Третьої особи: не з'явився
В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація судового процесу за відсутності відповідного клопотання не здійснювалась.
Суть справи:
Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор Тернопільської області звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державного комітету рибного господарства України в особі Державного підприємства "Укрриба" за участю третьої особи на стороні позивача -регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору зберігання з правом користування № 07/09 від 01.03.2009 року та зобов'язати відповідача повернути майно Державному підприємству “Укрриба”.
В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор в позовній заяві та в судовому засіданні посилається на те, що перевіркою, проведеною Тернопільською міжрайонною природоохоронною прокуратурою встановлено, що 01.03.2009 року між державним підприємством “Укрриба” та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 укладено договір зберігання з правом користування № 07/09, проте, як стверджує прокурор, даний договір зберігання є удаваним, оскільки основною ознакою цього договору є користування майном за плату, яка є неспіврозмірною з платою за послуги зберігання, при цьому враховуючи приписи ст.235 ЦК України відносини сторін за вдаваним правочином регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили; в даному випадку об'єктом оренди є нерухоме державне майно, яке перебуває на балансі позивача, а відтак до даного правочину слід застосовувати положення ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”, і оскільки даний правочин суперечить вимогам ст. 5 Закону, п. 30 ст. 6 ЗУ “Про управління об"єктами державної власності" та враховуючи ст. 203, 215, 287 ЦК України має бути визнаний судом недійсним.
Повноважні представники позивача та третьої особи на стороні позивача не з"явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про отримання 29.08.2011р. ухвали про порушення провадження у справі від 25.08.2011р..
Відповідач в судове засідання 28.09.2011р. не з'явився, відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання 31.08.2011р. відповідачем особисто ухвали про порушення провадження у справі від 25.08.2011р..
Прокурор в судовому засіданні заявив усне клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Суд, керуючись п.3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.97р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" в якому, зокрема, зазначаються, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві, клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача задовільнив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, оцінивши представлені докази, господарський суд встановив наступне:
Згідно зі ст.121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає в здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
У відповідності до ст.29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
Прокурор при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним договору, укладеного між відповідачами, обґрунтував своє звернення в інтересах держави в особі позивачів по справі тим, що предметом спірного договору є державне майно, що повністю відповідає приписам законодавства.
Спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України №126/752 від 06.05.2003р. прийнято рішення щодо передачі до сфери управління Міністерства аграрної політики України гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства. Зазначене майно підлягало передачі на баланс Державному підприємству "Укрриба".
У відповідності до наказу Державного департаменту рибного господарства №116 від 03.06.2003р. створено комісію, якою складено акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Тернопільський облрибкомбінат" від 03.08.2003р., на баланс Державного підприємства "Укрриба".
01 березня 2009 року між Державним підприємством "Укрриба" (надалі - Замовник) в особі директора ОСОБА_2 та приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Зберігач) був укладений Договір зберігання з правом користування № 07/09 (надалі - Договір), у відповідності до п.1.1 якого Замовник (позивач по справі) зобов'язувався передати, а Зберігач (відповідач по справі) -зобов"язався прийняти на зберігання з правом користування згідно акту приймання-передачі, нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Укрриба" та розташоване за адресою: Тернопільська область, Зборівський район в межах земель Залозецької селищної ради.
В п. 1.3. Договору сторони зазначили, що майно використовується з метою риборозведення згідно виробничої програми, погодженої з Замовником та для здійснення інших видів господарської діяльності, яка не суперечить цільовому використанню зазначеного майна.
За користування майном (згідно Додатку № 1 "Акт приймання-передачі державного майна") розмір щомісячної плати за користування майном складає 410,00 грн. в т.ч. ПДВ, яку потрібно вносити щомісячно до 10 числа наступного за звітним. Розмір місячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.2.2 Договору).
Згідно п.3.1 Договору Зберігач має право користуватись переданим йому для зберігання майно на платній основі.
Згідно п. 4.1 Договору на Замовника покладено обов'язок щомісячної оплати за відповідальне зберігання майна Зберігачу в розмірі, з врахування індексу інфляції, 10,00грн, в тому числі ПДВ. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок Зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року.
Сторони узгодили дію договору з 01.03.2009р. по 01.03.2019р. Договір набуває чинності з дня його підписання.
Відповідно до акту приймання-передачі державного нерухомого майна від 01.03.2009р., який є невід'ємною частиною договору, Замовник передав, а Зберігач прийняв на зберігання з правом користування нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди) ставу Заложці № 4 інв. № 339,338,340 балансовою вартістю 228016,68 грн., яке розташоване за адресою тернопільська області, Зборівський район в межах земель Залозецької селищної ради.
Згідно приписів Положення "Про управління майном, яке не увійшло до Статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", затвердженого наказом Фонду держаного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.99 № 908/68, одним із способів управління державним майном є передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1482 від 21.09.1998р.
За змістом п. 2.4.1 вказаного Положення, такий спосіб управління державним майном, як передача його в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, передусім застосовується, у випадках, за яких майно не підлягає приватизації та не може передаватися в оренду.
Органом приватизації майном, гідротехнічних споруд, було обрано спосіб управління цим майном -шляхом передачі його до сфери управління Міністерства аграрної політики України, яке в свою чергу передало зазначене майно на баланс Підприємства.
Відповідно до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.03 за № 126/752, на баланс Підприємства, були передані гідротехнічні споруди рибницьких ставів, які під час приватизації підприємств рибної галузі не увійшли до статутних фондів створених товариств. Зазначені гідроспоруди (рибницькі ставки) є державним майном, що знаходиться у сфері управління Міністерства аграрної політики України та перебувають на балансі Підприємства.
Згідно плану приватизації, спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 06.05.03р. № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд", гідротехнічні споруди, які є предметом оспорюваного Договору, не увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський облрибкомбінат", та були передані до сфери управління Міністерства аграрної політики України, а в подальшому передані на баланс Державного підприємства "Укрриба".
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
За ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Удаваний правочин, як неправомірний, може бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином.
Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно з приписами статті 944 Цивільного кодексу України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
Таким чином, даною нормою передбачається, що, як правило, договір зберігання укладається без права користування річчю, право користування річчю зберігач може отримати за попередньою згодою поклажодавця, в такому разі виникають правовідносини найму (якщо користування платне).
Пунктами 1.3., 2.2. Договору зберігання з правом користування передбачено використання майна, переданого на зберігання, для здійснення господарської діяльності з метою риборозведення з оплатою за користування у розмірі 410,00 грн. щомісячно.
Проаналізувавши умови спірного договору та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що оспорюваний прокурором договір є удаваним правочином.
Прихованим правочином є правочин оренди майна, оскільки основною ознакою спірного договору є користування майном за плату, плата за користування майном є неспіврозмірною з платою за послуги зберігання за даним договором (пункти 2.2. та п. 4.1. договору).
Відтак, суд вважає, що спірний Договір зберігання з правом користування №07/09 від 01.03.2009 р., є удаваним правочином.
Оскільки, при вчиненні удаваного правочину настання його мети - приховати інший правочин, бажають досягти обидві сторони, то до відносин цих сторін застосовуються правила того правочину, якому відповідала їх внутрішня воля і який вони насправді вчинили.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.09. №9, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст.235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені ст.216 Цивільного кодексу України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.
Враховуючи, що об'єктом договору є нерухоме державне майно, яке перебуває на балансі Державного підприємства "Укрриба", про що вказано в п.1.1 договору, то до даного правочину слід застосовувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
З врахуванням приписів ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним.
Статтею 287 Господарського кодексу України та статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна -майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.
Крім того, Державний комітет рибного господарства відповідно до Положення про Державний комітет рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2007р. за №42, здійснює функції органу управління у сфері рибного господарства.
Відповідно до п.30 ст.6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" для укладення договору оренди державного майна є необхідною згода орендодавця на оренду об'єкта управління.
Як випливає з матеріалів справи та про що не заперечує представник позивача, спірне державне майно передано в користування без погодження із органами управління державним майном.
Оскільки, передача спірного державного майна у користування відбулась на підставі договору, без погодження як з Фондом державного майна України, так і з Державним комітетом рибного господарства України та без його дозволу, то суд прийшов до висновку, що спірний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства.
При цьому, суд вважає, що спірний договір зберігання з правом користування майном є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом фактично є довгостроковим договором оренди.
Крім того слід зазначити, що правомочною особою на укладення договору оренди державного майна є Фонд Державного майна України, а отже Державним підприємством "Укрриба" при укладенні спірного договору було перевищено свою компетенцію, як балансоутримувача майна.
Відповідно до ст.ст. 32,33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.
Відповідно до частини 3 статті 207 Господарського кодексу України у разі, якщо за змістом зобов'язання може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Фактичне користування майном на підставі договору оренди, унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами двосторонньої реституції, так як використання майна - послуга "спожита", безповоротна, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо. Тому, такий договір повинен визнаватися недійсним і припинятися на майбутнє, а орендоване майно повертається орендодавцю за недійсним правочином.
Отже, враховуючи правову природу відносин, що виникають між сторонами на підставі договору оренди, а також з огляду на приписи норм чинного законодавства (цивільного та господарського), яке регулює ці відносини, договір оренди визнається недійсним на майбутнє.
Таким чином, суд задовольняє позов прокурора і в частині зобов'язання відповідача повернути Державному підприємству "Укрриба" нерухоме майно - гідротехнічні споруди - став Заложці № 2, став Заложці № 3 ( інв.. № 339,338,340), майно розташоване за адресою: Тернопільська область, Зборівський район, в межах земель Залозецької селищної ради, передане на підставі Договору зберігання з правом користування № 07/09 від 01.03.2009р. та акту приймання - передачі від 01.03.2009р..
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 29, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір зберігання з правом користування № 07/09 від 01.03.2009р., укладений між Державним підприємством "Укрриба" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
3. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) повернути Державному підприємству "Укрриба", м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-а, код ЄДРПОУ 25592421 нерухоме майно - гідротехнічні споруди - став Заложці № 2, став Заложці № 3 ( інв. № 339,338,340), що розташоване за адресою: Тернопільська область, Зборівський район, в межах земель Залозецької селищної ради, передане на підставі Договору зберігання з правом користування № 07/09 від 01.03.2009р. та акту приймання - передачі від 01.03.2009р.
4. Стягнути із Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1):
- в дохід Державного бюджету України (р/р 31111095700002, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, одержувач платежу УДК у м. Тернополі, МФО банку 838012, код ЄДРПОУ 23588119) -85 (вісімдесят п"ять) грн. 00 коп. державного мита;
- 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31210264700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, код 22050003, одержувач: Державний бюджет м. Тернополя.
Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.
Повний текст рішення складено 30.09.2011р.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8090
Суддя Ю.О. Чопко