01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.11.2011 № 53/2
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів:
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 24.11.2011 року
розглянувши апеляційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2011 року
у справі № 53/2 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Будсервіс»
про розірвання договору та стягнення 1 018 158,00 грн.,-
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.05.2011 р. у справі № 53/2 у задоволенні позову Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Будсервіс» про розірвання договору та стягнення збитків, відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити. В своїх доводах апелянт посилається на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 р. у справі № 53/2 апеляційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
У судовому засіданні представники відповідача надали пояснення і просили рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2011 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» - без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю мотивуючи тим, що відповідач умови договору від 12.05.2008 р. за №08-08-01 не виконав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Матеріали справи свідчать, що 12.01.2005 р. з відповідачем було укладено договір підряду № 10/05 щодо будівництва пожежного депо, лісового кордону по вул. Радистів, 1 та лісового кордону на Броварському проспекті 20-Б Дарницького ЛПГ (далі - договір 2005 року).
За умовами п. 4.1 договору 2005 року термін виконання будівельно-монтажних робіт було встановлено з 14.02.2005 р. - по 31.12.2006 р.
Пунктом 3.1 договору 2005 року передбачено, що вартість будівельно-монтажних робіт та інших витрат згідно розробленої проектно-кошторисної документації складає 4 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20 % 750 000,00 грн.
Протягом 2005-2007 р.р. до договору 2005 року додатковою угодою № 1 від 12.01.2006 р., додатковою угодою № 2 від 03.05.2006 р., додатковою угодою № 3 від 08.06.2006 р., додатковою угодою № 4 від 28.08.2006 р., додатковою угодою № 5 від 20.12.2006 р., додатковою угодою № 6 від 31.12.2006 р., додатковою угодою № 7 від 10.01.2007 р., додатковою угодою № 8 від 28.02.2007 р., додатковою угодою № 9 від 02.10.2007 р., додатковою угодою № 10 від 28.01.2008 р. вносились зміни до договору 2005 року, щодо уточнень та змін обсягів робіт на 2007-2008 роки по об'єкту, пов'язаних з зміною та уточненням до програм капітальних вкладень по м. Києву на 2007-2008 роки.
Крім того, 12.05.2008 р. між Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Будсервіс» укладено договір № 08-08-1 на виконання робіт по будівництву пожежного депо, лісового кордону по вул. Радистів, 1 та Броварському проспекті 20-Б Дарницького ЛПГ в м. Києві (далі - договір).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що позивач доручає, а відповідач зобов'язується на свій ризик, власними і залученими силами та засобами виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву пожежного депо, лісового кордону по вул. Радистів, 1 та лісового кордону на Броварському проспекті 20-Б Дарницького ЛПГ, виконання яких передбачено даним договором, у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, здати об'єкт в експлуатацію, ліквідувати недоробки і дефекти, що виявлені в ході приймання робіт або в період гарантійної експлуатації об'єкту.
Відповідно до п. 2.2 договору замовник зобов'язується своєчасно прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх згідно з умовами договору.
За умовами п. 3.1, п. 3.2 договору сторони погодили, що залишкова вартість будівельно-монтажних робіт та інших витрат згідно технічного завдання складає 4 436 982,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 739 497,00 грн. Договірна ціна динамічна і уточнюється в залежності від змін розміру заробітної плати, цін на матеріальні ресурси, тарифів на послуги та кошторисних розцінок згідно нормативних документів Держбуду України.
Термін виконання будівельно-монтажних робіт: початок робіт - 12 травня 2008 року після передачі будівельного майданчика, передачі проектно-кошторисної документації підряднику; закінчення робіт - 31 грудня 2008 року при умові постійного фінансування, своєчасного коригування проектно-кошторисної документації (п. 4.1 договору).
Пунктами 5.1, 5.3 договору сторонами узгоджено, що замовник забезпечує авансування і безперервну оплату робіт при умові надходження бюджетних коштів на рахунок замовника. Замовник щомісячно проводить розрахунки за виконані роботи протягом 5-ти банківських днів після підписання ф-КБ-2в (акт приймання виконаних підрядних робіт) та ф-КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат), але не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем при виділенні фінансування Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради.
Кінцеві розрахунки з підрядником за виконані роботи здійснюються через 10 робочих днів після виконання всіх передбачених договором робіт та підписання акту державної приймальної комісії з прийняття об'єкту в експлуатацію, затвердженого у встановленому порядку, та виділення відповідних коштів міського бюджету. Сума перерахованого авансу враховується при розрахунках за фактично виконані роботи, на підставі актів виконаних робіт (п. 5.4 договору).
Відповідно до п. 13.1 договору сторони погодили, що замовник може призупинити роботи та розірвати договір з таких обставин: відсутність коштів для фінансування будівництва об'єкту; виявлення недоцільності інвестування коштів у будівництво об'єкту, у тому числі за обставин непереборної сили, прорахунків у проекті, тощо; банкрутство замовника чи підрядника; відставання з вини підрядника у виконанні графіків виконання робіт більш як на три місяці; неодноразове порушення підрядником будівельних норм і правил, вимог проектної документації.
Згідно з п. 13.3 договору, сторона, з вини якої призупиняються роботи чи розривається договір, повинна відшкодувати іншій стороні всі її витрати і збитки, що зумовлені таким рішенням. Сторона, яка зазнала збитків, повинна направити іншій стороні протягом одного місяця свою вимогу про відшкодування збитків з обґрунтуванням розміру цих збитків, а також документи, які підтверджують заподіяння збитків. Сторона, якій адресована ця вимога, повинна розглянути вимогу та додані до неї документи протягом 2-х тижнів з дня надходження вимоги разом з доданими документами та дати обґрунтовану відповідь у письмовій формі. Якщо вимога по відшкодуванню збитків підлягає задоволенню то сторона, винна у заподіянні, відшкодовує збитки в тому числі за рішенням господарського суду.
Крім того, 01.08.2008 р. між сторонами у справі було укладено додаткову угоду №1 до договору підряду № 08-08-1 від 12 травня 2008 р. на виконання робіт по будівництву пожежного депо, лісового кордону по вул. Радистів, 1 та Броварському проспекті 20-Б Дарницького ЛПГ в м.Києві, в якій погодили, що у зв'язку зі змінами, після затвердження програми капітальних вкладень розпорядженням КМДА від 20.05.2008 р. № 700 та розрахунку договірної ціни, загальна вартість будівельних робіт та інших витрат на 2008 рік складає 2 150 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 20% 358 333,33 грн.
З укладеного між сторонами договору № 08-08-1 від 12.05.2008 р. не вбачається, що він укладений з метою усунення недоліків, допущених відповідачем при виконанні умов договору №10/05 від 12.01.2005 р.
Згідно з доводами позивача, на виконання умов договору останній перерахував відповідачу в якості передоплати 1 018 158,00 грн., які відповідач отримав, однак не виконав якісно будівельно-монтажні роботи по будівництву пожежного депо, лісового кордону по вул.Радистів, 1, не ліквідував недоробки та дефекти, що виявлені позивачем в ході приймання робіт, та не здав об'єкт в експлуатацію.
Також, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протоколи № 1 від 17.06.2009 р., № 2 від 18.06.2009 р., № 3 від 19.06.2009 р., № 4 від 25.06.2009 р., відповідно до яких комісією було виявлені чисельні порушення виконання робіт з боку відповідача по об'єкту «Будівництво пожежного депо та двох лісових кордонів Дарницького лісопаркового господарства», які не були виправлені відповідачем протягом 2-х років, а тому позивач просить суд розірвати договір та стягнути з відповідача збитки.
При прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в позові, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав, з якими закон пов'язує розірвання договору підряду в судовому порядку та наявність підстав для відшкодування збитків.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
У відповідності до норм статті 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання ст. 875-ст. 886 ЦК України.
Нормами статті 875 ЦК України регламентовано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти об'єкт та закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Аналогічні норми містяться в ст. 318 ГК України.
Елементом свободи договору є право сторін за своєю згодою змінювати або розривати договір. Підстави, форма і порядок зміни або розірвання договору визначені у статтях 651-654 ЦК України.
За загальним правилом, відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться мова про таке порушення, договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.
Виходячи із змісту вказаних положень статті 651 ЦК України за відсутності згоди (домовленості) сторін про зміну або розірвання договору він може бути змінений чи розірваний на вимогу однієї із сторін лише за рішенням суду за наявності певних підстав, передбачених договором або законом.
Як зазначалось вище, 12.05.2008 р. між ККО «Київзеленбуд» та товариством укладено договір №08-08-1 на виконання робіт по будівництву пожежного депо, лісового кордону по вул. Радистів, 1 та лісового кордону на Броварському проспекті 20-Б Дарницького ЛПГ.
Відповідно до вищезазначеного договору та додаткової угоди до нього за період з 15.05.2008 р. по 01.10.2008 р. відповідачем виконувались підрядні роботи, що підтверджується доданими до матеріалів справи як зі сторони позивача так і відповідача довідками про вартість виконаних підрядних робіт (ф КБ-3) та актами приймання виконаних робіт (ф КБ-2в).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, що акти приймання та довідки про вартість виконаних підрядних робіт підписані та скріплені печатками обох сторін.
Відповідно до п. 5.2 договору від 12.05.2008 р. № 08-08-1 замовник підписує щомісячно форму КБ-2 та форму КБ-3 в 2-х денний термін після подання їх підрядником, або надає обґрунтовані письмові зауваження.
Однак, будь-яких зауважень по актах виконаних робіт щодо кількості, якості та вартості робіт з боку позивача матеріали справи не містять.
В силу ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами про погашення заборгованості та проведення необхідних будівельних робіт по консервації об'єкта пожежного депо та лісових кордонів, які залишені позивачем поза увагою (а.с. 187-222, т. 1).
Основною причиною невиконання умов договору та додаткової угоди до нього, як стверджує відповідач, в розрізі освоєння капітальних вкладень на 2008 рік було несвоєчасне та вкрай незадовільне фінансування будівництва, що підтверджується розпорядженням ККО «Київзеленбуд» № 12 від 03.11.2008 р. «Про прийняття, передачу незавершених будівництвом пожежного депо і двох лісових кордонів під охорону Дарницького ЛПГ» у зв'язку з ненадходженням коштів для оплати виконаних робіт і не вирішенням питання внесення змін до програми капітальних вкладень із збільшення фінансування будівництва пожежного депо і двох лісових кордонів Дарницького ЛПГ та Наказом ККО «Київзеленбуд» № 137 від 26.11.2008 р. про прийняття під охорону незакінчених будівництвом будівель лісових кордонів на вул. Радистів, 1 та Броварському проспекті, 20-Б у зв'язку з призупиненням фінансування будівництва пожежного депо в двох лісових кордонів Дарницького лісопаркового господарства.
Посилання позивача на протоколи № 1 від 17.06.2009 р., № 2 від 18.06.2009 р., № 3 від 19.06.2009 р., № 4 від 25.06.2009 р., згідно з якими комісією було виявлені чисельні порушення виконання робіт з боку відповідача по об'єкту «Будівництво пожежного депо та двох лісових кордонів Дарницького лісопаркового господарства» не можуть бути беззаперечним доказом неякісного виконання відповідачем підрядних робіт, оскільки вони складені позивачем і не містять підпису відповідача. В листі вих. № 515 від 31.08.2009 р. відповідач повідомив позивача про отримання протоколів та актів, що напрацьовані на виконання наказу № 66 від 16.05.2009 року, однак зауважив, що самого наказу відповідач не отримував. Пізніше в листі вих. 517(01)09 від 07.09.2009 року відповідач вказав, що відповідач не уповноважував Крилевця М.І. та Руденка О.В. на участь у комісії за змістом наказу та не приймав спільного з ККО «Київзеленбуд», ТОВ «Айлан ЛТД», ВАТ «Інститут Київський Будпроект» рішення про заміну генерального підрядника.
Таким чином, позивачем будь-якими доказами не доведена наявність істотного порушення умов договору та, відповідно, істотного порушення договору відповідачем, а саме завдання йому шкоди внаслідок чого позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору.
При цьому, судовою колегією не приймаються до уваги за безпідставністю твердження скаржника, що у зв'язку з виявленням того, що будівельно-монтажні роботи по об'єкту «Будівництво пожежного депо Дарницького лісопаркового господарства на Броварському проспекті, 2 А в м. Києві» відповідачем зроблено неякісно та з метою виправлення недоліків 12.05.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №08-08-1, оскільки об'єкти підрядних робіт за договором №10/05 від 12.01.2005 року та договором №08-08-1 від 12.05.2008 року є різними.
Крім того, порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 11 ГПК України передбачено досудове врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання господарських договорів.
Так, підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.
Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Отже, вищезазначеними нормами права встановлений обов'язковий досудовий порядок врегулювання спорів, що виникають у разі розірвання господарських договорів.
Судом першої інстанції достовірно встановлено, що позивач не надав доказів про направлення відповідачу пропозиції розірвати договір № 08-08-1 від 12.05.2008 року, як це передбачено раніше зазначеними нормами.
Разом з цим, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 018 158,00 грн. також не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частина 1 статті 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з нормами статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Приписами ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст. 220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням.
Згідно з приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань покладається при наявності вини (умислу або необережності).
Важливим елементом доказування наявності реальних збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що стягненню підлягають не будь-які витрати кредитора, а тільки такі корисні витрати, які були використані кредитором в силу правопорушення боржника, або у вигляді додаткових витрат, зроблених ним у зв'язку з правопорушенням.
Така ж позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.11.2007 р. у справі №16/217, а також у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.04.2006 р. у справі № 43/543.
З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи викладені в апеляційній скарзі не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи, а отже є такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2011 р. прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.
Зважаючи на те, що доводи представника позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2011 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» без задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2011 року у справі № 53/2 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2011 року у справі № 53/2 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 53/2 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
28.11.11 (відправлено)