01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.11.2011 № 17/90
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
Від позивача: Шульга В.М. - старший державний інспектор
Від відповідача: Прошукало В.І. - директор
Від третьої особи-1: не з'явився
Від третьої особи-2: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.09.2011
у справі № 17/90 (Кушнір І.В.)
за позовом Державної екологічної інспекції в Чернігівській області
до Комунального підприємства Ніжинської районної ради «Ніжинська районна друкарня»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Ніжинська районна рада;
2) Ніжинська міська рада
про відшкодування 3 544,76 грн. збитків
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.09.2011 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державна екологічна інспекція в Чернігівській області звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.09.2011 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Чернігівській області про відшкодування шкоди, задовольнити повністю.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції, безпідставно зазначив, що Державна екологічна інспекція в Чернігівській області не є уповноваженим органом, що має право здійснювати контроль за використанням та охороною земель в частині перевірок щодо самовільного зайняття земельних ділянок, а акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14-15 грудня 2010 року за № 303/08 є неналежним доказом у справі, оскільки, за твердженням позивача, здійснення контролю за використанням та охороною земель на нього покладено Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Законом України «Про охорону земель» та іншими нормативно-правовими актами, а тому акт перевірки є належним доказом.
Крім того, апелянт зазначає, що в рішенні суду вказується, що кошти мають бути застосовані для відновлення попереднього стану земельної ділянки не можуть бути враховані оскільки в даній справі мова йде про шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Державна екологічна інспекція не погоджується з наведеним твердженням суду, так як відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на поточний рік», а також відповідно до вимог Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, надходять до спеціальних фондів місцевих бюджетів. Зазначені кошти надходять до бюджету і спрямовуються на виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані відповідними органами державного казначейства.
Представник відповідача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін. На підтвердження своїх доводів представником відповідача у судовому засіданні надано для огляду та долучення до матеріалів справи копію рішення Ніжинської міської ради народних депутатів 15 сесії 21 скликання від 14.10.2011, відповідно до якого затверджено розміри земельних ділянок, наданих у постійне користування підприємствам відповідно до переліку, згідно з яким підприємству «Друкарня» надано земельну ділянку площею 1754 кв.м., а також надав лист Начальника Управління Держкомзему у м. Ніжині Чернігівської області від 24.10.2011 № 01-14/1177 відповідно до якого технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку дійсно знаходиться в управлінні, а файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді передано до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» для проведення перевірки.
Від представника Ніжинської районної ради на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 по справі № 17/90 надійшло письмове пояснення по суті спору, відповідно до якого Ніжинська районна рада згоди на використання спірної земельної ділянки не надавала, оскільки земельна ділянка загальною площею 0,1754 га на якій розташоване Комунальне підприємство Ніжинської районної ради «Ніжинська районна друкарня» за адресою: м. Ніжин, Чернігівської області, вул. Радянська, 3А є власністю Ніжинської міської ради. Крім того у вказаному поясненні міститься клопотання про розгляд справи без участі представника Ніжинської районної ради.
Представник третьої особи-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Матеріали справи містять докази повідомлення третьої особи-2 про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку про задоволення клопотання третьої особи-1 про розгляд справи без участі представника третьої особи-1 та про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи-2.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне:
14.10.1992 рішенням 15 сесії 21 скликання Ніжинської міської ради народних депутатів затверджено розмір земельної ділянки, наданої у постійне користування підприємству Друкарня загальною площею 1754 кв.м.
14-15 грудня 2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Олуковатим В.В. у присутності директора Комунального підприємства Ніжинської районної ради «Ніжинська районна друкарня» Прошукало В.І. була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством Ніжинської районної ради «Ніжинська районна друкарня».
Вказана перевірка проведена на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області від 10.12.2010 №1136 та направлення №1136 на проведення планової перевірки.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №303/08 від 14-15 грудня 2010 року, в якому зазначено, що на момент перевірки не надано документації, що засвідчує законність використання даної земельної ділянки - відсутній державний акт на постійне користування земельною ділянкою або договір оренди земельної ділянки чим порушуються статті 125, 126 Земельного Кодексу України. Територія друкарні на момент перевірки перебуває у задовільному стані.
15.12.2010 внесено припис №303/08, яким приписано не допускати викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та забезпечити оформлення документації, що знаходиться в користуванні Ніжинської районної друкарні, згідно вимог чинного законодавства.
14.01.2011 Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області на адресу відповідача надіслано претензію за № 03-03/149 про відшкодування шкоди у сумі 3 544,76 грн., заподіяної державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання земель в результаті самовільного зайняття земельної ділянки.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з частинами 1, 3 та 5 статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»)
Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Спростовуючи доводи апелянта про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що вказана земельна ділянка надана відповідачу у користування рішенням 15 сесії 21 скликання Ніжинської міської ради народних депутатів від 14.10.1992, що підтверджується копією вказаного рішення, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до п. 7 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Таким чином, Комунальне підприємство Ніжинської районної ради «Ніжинська районна друкарня» зберегло право користування земельною ділянкою площею 0,1754 га на підставі рішення Ніжинської ради народних депутатів від14.10.1992.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що Комунальне підприємство Ніжинської районної ради «Ніжинська районна друкарня» звернулось до уповноважених органів з метою реєстрації права користування земельною ділянкою.
В свою чергу, як вбачається з листа Начальника управління Держкомзему у м. Ніжині Чернігівської області, документація з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку знаходиться в управлінні Держкомзему у м. Ніжині Чернігівської області.
Крім того, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.08.2008 виданого Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради на підставі рішення № 395 від 24.07.2008 за територіальними громадами селища, сіл Ніжинського району в особі районної ради закріплена адміністративна будівля за адресою Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Радянська, буд.3а.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується приходить до висновку, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем земельного законодавства.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.09.2011 у справі № 17/90 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.09.2011 у справі № 17/90 залишити без змін.
Матеріали справи № 17/90 повернути до Господарського суду Чернігівської області .
Головуючий суддя
Судді