01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.11.2011 № 5028/13/104/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі Філоненко М.В.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 29.09.2011);
Від відповідача: Граб В.М. (директор);
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автовіт - М»
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2011р.
у справі № 5028/13/104/2011 (суддя - Фетисова І.А.)
за позовом Чернігівського учбово - виробничого підприємства Українського товариства сліпих
до Приватного підприємства «Автовіт - М» (далі - ПП «Автовіт - М»)
про стягнення 17844,91 грн. та звільнення приміщення
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2011 у справі №5028/13/104/2011 частково задоволено позовні вимоги: стягнуто з Приватного підприємства “Автовіт-М” на користь Чернігівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих 12000 грн. - орендну плату та судові витрати, зобов'язано Приватне підприємство “Автовіт-М” звільнити орендоване приміщення за адресою 14013 м. Чернігів, вул. Менделєєва, 5, площею 32 кв. м та передати Чернігівському учбово-виробничому підприємству Українського товариства сліпих з підписанням акту; в решті частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП «Автовіт - М» звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2011 у справі №5028/13/104/2011 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що оскаржуване рішення було прийнято у відсутності його повноважного представника, оскільки він знаходився на лікарняному.
Відповідач наполягає на тому, що Договір оренди приміщення №2/2010 від 31.12.2009 та Акт приймання - передачі приміщення від 01.01.2010 ним не підписувались, а тому є неналежними доказами по справі.
Крім того, скаржник вважає, що в зв'язку з тим, що він не підписував Акт приймання - передачі приміщення від 01.01.2010, то в нього не виникло обов'язку повернення орендованого приміщення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач повністю не погоджується з її доводами та просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Ухвалою від 28.10.2011 розгляд апеляційної скарги було призначено на 23.11.2011р.
В судове засідання представники сторін з'явилися, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду Чернігівської області звернулося з позовом Чернігівське учбово - виробниче підприємство Українського товариства сліпих до Приватного підприємства «Автовіт - М» про стягнення 12852,08 грн. - заборгованості за Договором оренди приміщення №2/2010 від 31.12.2009 р., 5271,05 грн. - пені та зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення з підписанням відповідного акту.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором оренди приміщення №2/2010 від 31.12.2009 р. щодо орендної плати, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 17844,91 грн.
Позивачем було подано уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути 17844,91 грн. (12000 грн. - заборгованості за Договором оренди, 5193,20 грн. - пені, 651,71 грн. - по відшкодуванню комунальних послуг).
В подальшому, позивачем 06.10.2011 р. подано клопотання про уточнення позовних вимог, згідно яких просить стягнути 12000 грн. - заборгованості по орендній платі, 1172,79 грн. - пені та зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення з підписанням відповідно акту.
Відповідач відзив на позов не надав, тобто не скористався своїм процесуальним правом.
Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Між Чернігівським учбово - виробничим підприємством Українського товариства сліпих та Приватним підприємством «Автовіт - М» було укладено Договір оренди приміщення №2/2010 від 31.12.2009 р. (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець (позивач) передає орендарю (відповідачу) в тимчасове платне користування офісне приміщення площею 32 кв. м, розташоване за адресою: 14013 м. Чернігів, вул. Менделєєва, 5. Передача приміщення оформлюється двостороннім актом приймання-передачі приміщення, який підписується уповноваженими представниками обох сторін (п.1.2 Договору).
01.01.2010 р. між сторонами підписано Акт приймання-передачі приміщення за Договором.
Приміщення надається орендарю в оренду на період з 01.02.2010 р. по 31.12.2010р., а в частині проведення розрахунків -до їх повного виконання. На випадок закінчення терміну дії договору, орендна плата сплачується по день фактичної здачі приміщень за актом. Орендар не звільняється від внесення всіх сплат до передачі приміщення за актом (п.п. 2.1, 2.2 Договору).
В пунктах 3.1 - 3.3 Договору зазначено, що нарахування орендної плати здійснюється з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення. Щомісячна орендна плата орендованого приміщення площею 32 кв. м складає 1376 грн. з ПДВ та податку на землю та може змінюватися протягом дії договору з ініціативи орендодавця шляхом повідомлення про такі зміни не менш ніж за 30 календарних днів. Орендар зобов'язується на умовах попередньої оплати до 1-го числа місяця в якому надаватимуться послуги оренди, перераховувати на рахунок орендодавця або вносити готівкою в касу підприємства всю суму місячної орендної плати, починаючи з дня набрання чинності даним Договором.
Відповідно до п. 5.3.3 Договору припинення дії договору оренди не звільняє орендаря від зобов'язань по сплаті оренди та комунальних платежів за весь строк затримки та до моменту фактичного звільнення приміщення.
В свою чергу, відповідачем надіслано лист позивачу від 25.03.2010 р., відповідно до якого просив зменшити орендну плату до 1200 грн. з ПДВ з 01.04.2010 р.
В подальшому, позивачем 06.07.2011 р. було направлено відповідачу претензію №209 від 06.07.2011 з проханням погасити заборгованість. Відповіді на зазначену претензію відповідачем надано не було.
Доказів погашення заборгованості з орендної плати у добровільному порядку відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Аналогічна норма міститься і в ст..526 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України, передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою спірний Договір є договором найму (оренди).
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Пунктом 1 ст. 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Приписами ст. 762 ЦК України встановлено, що з наймача справляється плата за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди. Сума орендної плати, що буде змінюватися, додатковому погодженню сторонами не підлягає. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 284 ГК України однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку, коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 12000грн. за період з листопада 2010 р. по серпень 2011 р., є обґрунтовані.
В свою чергу, 13.07.2011 р. позивачем надіслано відповідачу лист № 220 щодо звільнення приміщення в зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди.
В п. 6.1 Договору зазначено, що у випадку не внесення орендарем у встановлений термін орендної плати до 1-го числа кожного місяця, орендодавець нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення платежу.
В ст. 547 ЦК України зазначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір припинив свою дію 31.12.2010 р. Між сторонами інших договорів оренди на 2011 рік не укладалося.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що, дія спірного Договору припинилась та звернув увагу на відсутність письмового договору між сторонами з умовами про відповідальність за прострочення платежу у вигляді сплати пені, а тому розрахунок пені, який здійснено позивачем із суми 12000 грн., починаючи з березня 2011 року, є неправомірним, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 1172,79 грн.
Згідно із п. 5.1 Договір оренди припиняється по закінченню строку його дії або за угодою сторін.
Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю приміщення звільнене від майна за двостороннім актом, який підписується уповноваженими представниками сторін (п. 5.6 Договору).
Як було встановлено раніше, спірний Договір оренди припинив свою дію 31.12.2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Наведена норма свідчить про обов'язок наймача передати приміщення.
Враховуючи вищезазначене та те, що орендні відносини між господарюючими суб'єктами є строковими, обов'язок відповідача по звільненню приміщення чітко обумовлений чинним законодавством та витікає з моменту закінчення строку дії договору, підстави для зайняття цього приміщення відповідачем відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не надав доказів погашення заборгованості, звільнення орендованого приміщення у добровільному порядку, а тому вимога позивача щодо зобов'язання відповідача звільнити приміщення є обґрунтованою.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що ним не було порушено умови Договору.
Колегія суддів критично відноситься до посилань відповідача в апеляційній скарзі, на те, що оскаржуване рішення було прийнято у відсутності його повноважного представника, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач був повідомлений належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання (а.с. 13). Крім того, ухвалою від 29.09.2011 розгляд справи було відкладено, в зв'язку з неявкою представника відповідача.
Стосовно посилань скаржника на те, що Договір оренди приміщення №2/2010 від 31.12.2009 та Акт приймання - передачі приміщення від 01.01.2010 ним не підписувались, а тому є неналежними доказами по справі, то слід зазначити, що сам скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що «в 2010 році апелянт користувався приміщенням за адресою: м. Чернігів, вул.. Менделєєва, 5 площею 32 кв.м. та сплачував орендну плату». Тобто, відповідач виконував вимоги спірного Договору, а саме сплачував орендні платежі за попередній період.
Посилання відповідача на те, що в зв'язку з тим, що він не підписував Акт приймання - передачі приміщення від 01.01.2010, то в нього не виникло обов'язку повернення орендованого приміщення, є голослівним, оскільки сам скаржник в апеляційній скарзі не заперечує того факту, що він користувався орендованим приміщенням.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2011 у справі №5028/13/104/2011 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст..ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автовіт - М» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2011 у справі №5028/13/104/2011 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 5028/13/104/2011повернути до Господарського суду міста Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді