01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.11.2011 № 51/247
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
за участю представників
від позивача: Ткачук В.П. - директор
від відповідача: ОСОБА_1 - дов. б/н від 05.04.2011
розглянувши
апеляційну скаргу Приватного підприємства „Юридична компанія „Абрис-юр”
на рішення господарського суду міста Києва
від 09.09.2011
у справі №51/247 (суддя Пригунова А.Б.)
за позовом Приватного підприємства „Юридична компанія „Абрис-юр”
до Житлово-будівельного кооперативу „Політехнік-2”
про стягнення 4200,00 грн.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного підприємства „Юридична компанія „Абрис-юр” (надалі - ПП „Юридична компанія „Абрис-юр”, позивач, виконавець) про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу „Політехнік-2” (надалі - ЖБК „Політехнік-2”, відповідач, замовник) 4200,00 грн. заборгованості за надані юридичні послуги.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.09.2011 у справі №51/247 у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 09.09.2011 у справі №51/247 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що рішення суду не містить змістовно-логічного висновку, чому суд вважає, що справу, у якій позивач представляв інтереси відповідача, вирішено не на користь ЖБК „Політехнік-2”, оскільки п. 5.1.3 договору про надання юридичних послуг від 29.04.2010 не містить будь-якого звільнення відповідача від сплати в разі вирішення справи на його користь, але частково. Крім того, на думку скаржника, відмову в задоволені позову щодо стягнення боргу відповідача в частині оплати судових засідань, в яких брали участь працівники позивача суд взагалі не обґрунтував.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, та у поясненнях від 03.11.2011 просить рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2011 у справі №51/247 змінити: визнати договір від 29.04.2010 про надання юридичних послуг, укладений між ПП „Юридична компанія „Абрис-юр” та ЖБК „Політехнік-2”, недійсним, залишивши вказане рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог без змін.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
29.04.2010 між ПП „Юридична компанія „Абрис-юр” та Житлово-будівельним кооперативом „Політехнік-2” укладено договір, за умовами якого позивач зобов'язався надати, а відповідач - оплатити послуги щодо судового оскарження рішення № 82 від 28.08.2009 Державної інспекції з контролю за цінами про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни на загальну суму 50790,42 грн.
Як вбачається із п. 5.1 укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання юридичних послуг від 29.04.2010, вартість послуг, що надаються згідно цього договору, визначаються наступним чином: замовник сплачує на користь виконавця попередню оплату у розмірі 4000,00 грн. (п. 5.1.1 договору); за кожний випадок представництва в суді працівниками виконавця замовник сплачує на користь виконавця 300,00 грн. (без ПДВ) не пізніше ніж за три дні до вчинення представницької дії (п. 5.1.2 договору); у випадку вирішення справи на користь замовника, замовник сплачує на користь виконавця грошову винагороду у розмірі 3000,00 грн. (без ПДВ) не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили (п. 5.1.3 договору).
Договір, відповідно до п. 6, набирає чинності з моменту підписання його сторонами.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем перераховано на рахунок позивача 4000, 00 грн. у якості оплати за юридичні послуги згідно договору від 29.04.2010, що підтверджується платіжними дорученнями № 120 від 06.05.2010 та №118 від 30.04.2010, а також довідкою Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” №05-189 від 14.07.2011.
Доводи апелянта про те, що ним було належним чином виконано зобов'язання за договором від 29.04.2010 шляхом представництва інтересів Житлово-будівельного кооперативу „Політехнік-2” в Окружному адміністративному суді міста Києва та в Київському апеляційному адміністративному суді у справі про оскарження рішення Державної інспекції з контролю за цінами №82 від 28.08.2009 та у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню, колегією суддів до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
У випадку якщо вирішуючи господарський спір господарський суд встановить, що зміст договору, пов'язаного із предметом спору, суперечить чинному законодавству, він, керуючись частиною першою статті 83 Господарського процесуального кодексу України, повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині (п.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 №02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” (із змінами та доповненнями)).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у відзиві на позовну заяву наголошував на тому, що договір від 29.08.2010 був підписаний від ЖБК „Політехнік-2” головою правління ОСОБА_2, яка на час укладення договору була звільнена із займаної посади та не мала права укладати договори від імені ЖБК „Політехнік-2”.
Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи містять належним чином засвідчену копію протоколу від 18.04.2010 загальних перевиборчих зборів членів ЖБК „Політехнік-2” (а.с. 30-34), яким визнано незадовільною роботу голови правління ЖБК „Політехнік-2” ОСОБА_2 та вирішено звільнити останню із займаної посади із 19.04.2010, про що 19.04.2010 видано відповідний наказ.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги , додержання яких є необхідним для дійсності правочину:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що
обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Враховуючи ту обставину, що пов'язаний із предметом спору договір від 29.04.2010 був підписаний зі сторони відповідача ОСОБА_2, яка 19.04.2010 була звільнена із посади голови правління ЖБК „Політехнік-2”, колегія суддів приходить до висновку, що на момент укладення вказаного договору ОСОБА_2 не мала відповідних повноважень на вчинення правочинів від імені відповідача. Крім того, докази подальшого схвалення юридичною особою - ЖБК „Політехнік-2”, відсутні.
Таким чином, з урахуванням приписів п.1 ст. 83 ГПК України та п.1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111, суд першої інстанції повинен був взнати договір від 29.04.2010 про надання юридичних послуг, укладений між ПП „Юридична компанія „Абрис-юр” та ЖБК „Політехнік-2”, недійсним.
При цьому, колегія суддів зазначає, що якщо суд визнає недійсним договір, на якому ґрунтується позовна вимога, він повинен відмовити у задоволенні такої вимоги.
Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив Приватному підприємству Юридичної компанії „Абрис-юр” у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства „Юридична компанія „Абрис-юр” задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду м. Києва від 09.09.2011 у справі №51/247 має бути змінене, шляхом доповнення його резолютивної частини пунктом про визнання недійсним договору від 29.04.2010 про надання юридичних послуг, укладеного між ПП „Юридична компанія „Абрис-юр” та ЖБК „Політехнік-2.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Юридична компанія „Абрис-юр” залишити без задоволення
Рішення господарського суду м. Києва від 09.09.2011 у справі №51/247 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:
„Визнати недійсним договір від 29.04.2010 про надання юридичних послуг, укладений між Приватним підприємством „Юридична компанія „Абрис-юр” та Житлово-будівельним кооперативом „Політехнік-2”.
У задоволенні позову відмовити”.
Матеріали справи №51/247 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді