01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.11.2011 № 47/246
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Сотніков С.В.
Дзюбко П.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Севітол-ЛТД» на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2011 року у справі № 47/246 (суддя Станік С.Р.)
за позовом закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр» смт. Клесів Рівненської області
до малого підприємства у формі Товариства з обмеженою
відповідальністю «Севітол-ЛТД», м. Київ
про визнання правочинів недійсними
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання недійсними правочинів, а також відшкодування судових витрат.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.2011 у задоволенні позову відмовлено.
22.09.2011 року відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про винесення додаткового рішення по справі № 47/246, посилаючись на те, що в рішенні не було вирішено питання щодо стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на послуги адвоката в сумі 7 000 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2011 року у задоволенні заяви малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Севітол-ЛТД» про винесення додаткового рішення у справі № 47/246 відмовлено.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Севітол-ЛТД» 01.11.2011 року через господарський суд міста Києва звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2011 року у справі 47/246 та вирішити питання щодо покладення на позивача судових витрат на оплату послуг адвоката.
Апелянт також у п. 2 прохальної частини апеляційної скарги просив відновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2011 року у справі № 47/246, посилаючись на те, що вказана ухвала була отримана ним лише 27.10.2011 року.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, наведені в п.2 прохальної частини апеляційної скарги, про причини пропуску процесуального строку подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що дане клопотання апелянта задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу було оголошено 26.09.2011 р. та відповідно направлено сторонам 04.10.2011 року, про що свідчить штамп відділу документального забезпечення господарського суду міста Києва на зворотній стороні оригіналу ухвали (а.с. 115).
Згідно ст. 93 ГПК України апеляційна скарга на ухвали місцевого господарського суду подається протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем до господарського суду міста Києва апеляційна скарга була подана 01.11.2011 р. (штамп відділу документального забезпечення господарського суду міста Києва на титульній сторінці апеляційної скарги), тобто з пропуском строку, встановленого ст. 93 ГПК України.
Апелянт в клопотанні про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги зазначає, що строк подання апеляційної скарги пропущений у зв'язку з тим, що «ухвала від 26.09.2011 року у справі № 47/246 була винесена господарським судом міста Києва без виклику сторін. Також апелянт зазначив, що «надійшла та отримана позивачем 27.10.2011 року, про що підтверджується інформацією про наявність та стан пересилання поштових відправлень УДППЗ «Укрпошта» (додаток № 2 до апеляційної скарги».
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача (апелянта) Філатов В.А. був присутній у судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду про розгляді апеляційної скарги малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Севітол-ЛТД».
Колегія суддів зазначає, що наведені апелянтом причини пропуску строку на подання апеляційної скарги не можна визнати поважними, оскільки діюче господарське процесуальне законодавство України не обмежує сторін у праві знайомитися із матеріалами справи, робити з них витяги та знімати копії будь-яким строком, надаючи можливість реалізувати це право у будь-який час і на будь-якій стадії розгляду спору (ст.22 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження повинно бути оформлено належним чином, а пропущення строку повинно бути підтверджено належними доказами.
Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007 № 01-8/123 зазначено: «Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.»
В п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від № 7 від 17.05.2011 року зазначено, що статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку.
Апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апелянтом не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги; не наведено жодної з поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.
При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в п. 2 прохальної частини апеляційної скарги про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.
Частиною 2 статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи викладене вище, апеляційна скарга малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Севітол-ЛТД» підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 53, 86, 93 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Відмовити малому підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Севітол-ЛТД» у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2011 року у справі № 47/246.
2. Апеляційну скаргу малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Севітол-ЛТД» на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2011 року у справі № 47/246 залишити без розгляду.
3. Справу № 47/246 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Разіна Т.І.
Судді
Сотніков С.В.
Дзюбко П.О.