01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.11.2011 № 13/99
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Коцюба О.О.,
від відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної
особи-підприємця ОСОБА_3 від 07.10.2011 б/н
на рішення господарського суду Чернігівської області від 29.09.2011
у справі №13/99
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельнло-
виробнича фірма “Блок”, смт. Ворзель, Київської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Остер, Козелецького р-ну,
чернігівської області
про стягнення заборгованості 35157грн.95коп.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.09.2011 (суддя Фетисова І.А.) частково задоволено позов ТОВ “БВФ “Блок” та стягнуто з ФОП ОСОБА_3, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, наступну заборгованість: 1- по орендній платі за договором оренди столярного цеху в сумі 10673грн.34 коп., 737грн.26коп. пені , 3 % річних в сумі 233грн.41коп., інфляційних в сумі 653грн.80 коп.; 2- по орендній платі за договором оренди малярного цеху 4337грн.34 коп., 449грн.20 коп. пені, 3 % річних в сумі 79грн.08 коп., інфляційних в сумі 54грн.63 коп.; 3-по орендній платі за договором оренди побутового приміщення 1485 грн., пені в сумі 114грн.44 гкоп., 3 % річних в сумі 26грн.77 коп., інфляційних в сумі 33грн.11 коп.; 4- по орендній платі по договору оренди столярного обладнання 5333грн.34 коп., пені в сумі 424грн.01 коп., 3 % річних в сумі 113грн.15 коп., інфляційних в сумі 327грн.61коп. Суд дійшов висновку про обґрунтованість даних вимог позивача, зокрема, судом враховано рішення господарського суду Київської області від 25.07.2011 у справі №12/078-11, яким встановлено факт укладення та виконання сторонами зазначених договорів. Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача по сплаті оренди за користування об'єктами оренди підлягають задоволенню. Судом відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по оренді зерносушильного комплексу (складського приміщення та сушильної машини), оскільки за ствердженнями позивача дані договори було укладено в усному порядку, що суперечить вимогам ст. 793 ЦК України. Також, судом відмовлено в стягненні з відповідача заборгованості по відшкодуванню вартості електроенергії в сумі 3569грн.87коп. за грудень 2010 та лютий 2011, оскільки позивачем не доведено факту надання та отримання відповідачем послуг з постачання електроенергії, договорами оренди, також, не встановлено обов'язку відповідача по сплаті електроенергії. Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення 3000грн. збитків сплачених за юридичну допомогу, оскільки такі не є збитками в розумінні ст. ст. 224, 225 ГК України.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апелянт стверджує, що позивач не передавав в оренду нерухоме майно через відсутність права власності на нього, не передав орендарю технічну документацію на орендоване майно, для встановлення його площі, не передав обладнання у встановленому договором порядку. За вказаних обставин відповідач вважає, що договори оренди є нікчемними правочинами та не створюють для сторін прав та обов'язків, отже висновок суду в частині стягнення заборгованості є хибним.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про необґрунтованість поданої апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Представником відповідача були надані пояснення в яких він зазначив, що акти прийому-передачі нерухомого майна підписані орендарем, яка була введена в оману орендодавцем щодо істотних умов договору, а саме: площі орендованого майна. Здійснення орендної плати орендар пояснює тим, що не мала можливості оцінити обсяг своїх господарських зобов'язань через неправомірні дії позивача
Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом між сторонами 01.11.2010 укладено наступні договори оренди:
договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості), відповідно до умов якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере в тимчасове володіння наступну споруду - столярний цех, за адресою АДРЕСА_1, загальною площею виробничий цех -16,7 м*5,3 м, кімната для шліфовки -4,7 м*5,3 м. Загальна площа 21,4*5,3=113,42 м кв;
договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості), відповідно до умов якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере в тимчасове володіння наступну споруду -малярний цех за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 5,60*7,45=41,7 кв. м;
договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості), відповідно до умов якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере в тимчасове володіння наступну споруду -побутове приміщення за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 5,5*3,6=19,8 м кв;
договір оренди обладнання, відповідно до умов якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере в тимчасове володіння та користування ШЛПС, фрезерний станок, циркулярна пила, маятникова пила, рейсмус, фуганок.
Рішенням господарським суду Київської області від 25.07.2011 у справі 12/078-11, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2011, встановлені факти укладення 01.11.2010 року ФОП ОСОБА_3 та ТОВ БВФ “Блок” договорів оренди столярного цеху, малярного цеху, побутового приміщення та обладнання з метою комерційного використання. Таким чином, покладені в обґрунтування позову у цій справі договори оренди столярного цеху, малярного цеху, побутового приміщення та обладнання є укладеними й недійсними судами не визнавались (а.с. 89).
В зв'язку з невиконанням відповідачем умов вказаних договорів по оплаті оренди позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача наступної заборгованості з оренди, пені нарахованої відповідно до п. 9.1 договорів, інфляційних втрат, 3 % річних, а саме: 1- по орендній платі за договором оренди столярного цеху в сумі 10673грн.34 коп., 737грн.26коп. пені , 3 % річних в сумі 233грн.41коп., інфляційних в сумі 653грн.80 коп.; 2- по орендній платі за договором оренди малярного цеху 4337грн.34 коп., 449грн.20 коп. пені, 3 % річних в сумі 79грн.08 коп., інфляційних в сумі 54грн.63 коп.; 3-по орендній платі за договором оренди побутового приміщення 1485 грн., пені в сумі 114грн.44 гкоп., 3 % річних в сумі 26грн.77 коп., інфляційних в сумі 33грн.11 коп.; 4- по орендній платі по договору оренди столярного обладнання 5333грн.34 коп., пені в сумі 424грн.01 коп., 3 % річних в сумі 113грн.15 коп., інфляційних в сумі 327грн.61коп.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається що, зазначені договори оренди фактично сторонами виконувались, а саме: позивачем вчинені дії на передачу в оренду, а відповідачем вчинені дії по фактичному користуванню та частковій оплаті за оренду. Вказане, також, підтверджується рішенням господарським суду Київської області від 25.07.2011 у справі 12/078-11, яке набрало законної сили та має преюдиційне значення для даної справи відповідно до вимог статті 35 ГПК України.
Сам факт користування орендованими приміщеннями відповідачем не заперечується. Доводи апелянта про те, що позивач не передавав в оренду нерухоме майно спростовуються вказаним рішенням господарським суду Київської області від 25.07.2011 у справі 12/078-11 та наявними в справі актами приймання-передачі приміщень та обладнання за договорами оренди (а.с. 30, 34, 37), які підписані представниками сторін.
Крім того, необхідно зазначити, що ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.
Враховуючи умови наведеної норми законодавства позивач сам вирішував питання щодо укладення чи відмови від укладення вищезазначених договорів оренди.
Викладені представником відповідача заперечення в поданій апеляційній скарзі не підтверджені належними доказами та свідчать про відсутність у останнього обґрунтованих заперечень щодо наявності вказаної заборгованості.
Враховуючи, що відповідач належним чином в повному обсязі не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за оренду приміщення, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про стягнення з нього орендної плати по вищевказаним договорам оренди з нарахуванням відповідних сум стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Також, правомірними є висновки суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по оренді зерносушильного комплексу (складського приміщення та сушильної машини), оскільки за ствердженнями позивача дані договори було укладено в усному порядку, що суперечить вимогам ст. 793 ЦК України; заборгованості по відшкодуванню вартості електроенергії в сумі 3569грн.87коп. за грудень 2010 та лютий 2011, оскільки позивачем не доведено факту надання та отримання відповідачем послуг з постачання електроенергії, договорами оренди, також, не встановлено обов'язку відповідача по сплаті електроенергії; стягнення 3000грн. збитків сплачених за юридичну допомогу, оскільки такі не є збитками в розумінні ст. ст. 224, 225 ГК України.
Викладені представником відповідача заперечення в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 29.09.2011 у справі № 13/99 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.
2. Справу № 13/99 повернути господарському суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді