01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.11.2011 № 8/096-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 63 від 11.05.2011 року
від відповідача: Дикий С. М. - директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Альберта»
на рішення господарського суду Київської області від 23.08.2011 року
у справі № 8/096-11 (суддя Скрутельник П. Ф.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго» в особі Миронівського районного підрозділу публічного акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»
до Селянського (фермерського) господарства «Альберта»
про стягнення 2528,90 грн.
Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу за поставлену в період з грудня 2007 року по серпень 2009 року за договором на користування електричною енергією (для споживачів з малим постачанням) № 316 від 18.02.2002 року, але неоплачену електричну енергію в сумі 2528,90 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 23.08.2011 року, повний текст якого підписаний 23.08.2011 року, у справі № 8/096-11 позов задоволено повністю.
Рішення суду ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено, що в період з грудня 2007 року по серпень 2009 року відповідач несвоєчасно розраховувався за спожиту електричну енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 2528,90 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Селянське (фермерське) господарства «Альберта» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.08.2011 року у справі № 8/096-11 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення не прийнято до уваги той факт, що станом на 01.12.2007 року відповідач мав переплату за спірним договором в сумі 0,51 грн., в подальшому відповідач не користувався електроенергією, що підтверджується даними лічильника, а отже, позивач, нарахувавши відповідачу плату за витрати електроенергії, які пов'язані з подачею напруги на КПТ № 520 в грудні 2007 року та не отримавши від відповідача плату за це, мав, в порядку, передбаченому п. 6.2 спірного договору, відключити або обмежити споживання електропостачання.
Ухвалою від 05.10.2011 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н. Ф., судді Пашкіна С. А., Синиця О. Ф. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Альберта» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.
Під час розгляду справи представник відповідача надав пояснення, в яких апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.
18.02.2002 року позивач як Енергопостачальна компанія та відповідач як Абонент уклали договір на користування електричною енергією (для споживачів з малим споживанням) № 316 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності до умов Договору, а відповідач своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені Договором.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену в період з грудня 2007 року по серпень 2009 року електричну енергію в сумі 2528,90 грн.
З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що протягом спірного періоду відповідач не споживав електроенергію, а заявлена до стягнення сума є платою за витрати електроенергії, які пов'язані з подачею напруги на комплексну трансформаторну станцію №520 (далі КТП № 520), яка перебуває на балансі відповідача та на яку за умовами Договору проводиться подача електричної енергії.
Відповідач проти того, що протягом спірного періоду напруга на КТП № 520 позивачем подавалася не заперечує, проте посилається на те, що позивач, нарахувавши відповідачу плату за витрати електроенергії, які пов'язані з подачею напруги на КПТ № 520 в грудні 2007 року та не отримавши від відповідача плату за це, мав, в порядку, передбаченому п. 6.2 Договору, відключити або обмежити споживання електропостачання.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Пунктом 2.1 Договору встановлений обов'язок позивача відпускати електроенергію як різновид промислової продукції відповідачу в межах 63 кВт приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому Договором умовами та величинами споживання електроенергії та потужності (Додаток 1).
Порядок розрахунків за електроенергію сторони погодили пунктом 6 Договору, а саме:
- щомісячно 25 числа згідно з Додатком № 4 до Договору направляється представник відповідача у відділ збуту РЕМ за адресою: м. Миронівка, вул. Старчика, 1-А для подання звіту про використану електроенергію, за розрахунковий період та одержання платіжних вимог - доручень (платіжних доручень) для поточної сплати електроенергії, що споживається в наступному розрахунковому періоді та інших платіжних документів (плата за перевищення договірних величин). При цьому сума оплати за електроенергію визначається у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому період з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період і є поточною оплатою (п. 6.1);
- оплата платіжних документів банківськими коштами здійснюється відповідачем самостійно у десятиденний термін після дати, зазначеної у платіжному документі. При відсутності поточної оплати електричної енергії через 10 днів після дати, зазначеної в платіжному документі, а у випадку неявки представника відповідача (п. 7.1) - через десять днів після початку поточного розрахункового періоду, позивач письмово (телефонограмою) повідомляє відповідача про дату і час відключення чи обмеження споживання електричної енергії (п. 6.2).
Пунктом 4.1 Договору встановлений обов'язок відповідача оплачувати використану електричну енергію банківськими коштами, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України, діючим індексом цін та умовами Договору.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, жодних платежів за умовами Договору за спірний період відповідач позивачу не сплачував.
В той же час, з матеріалів справи слідує, що листом від 24.07.2009 року (а.с. 77) відповідач звертався до позивача з проханням реструктуризувати заборгованість в сумі 2387,89 грн. на 4 місяці та гарантував проплату поточних платежів у повному обсязі.
Сума, яку гарантував оплатити відповідач, становить частину з заявленої до стягнення в рамках даної справи заборгованості, а саме заборгованість за період з грудня 2007 року по липень 2009 року, а отже, відповідач був обізнаний про нарахування позивачем плати за витрати електроенергії, які пов'язані з подачею напруги на комплексну трансформаторну станцію №520, яка за перебуває на балансі відповідача та на яку за умовами Договору проводиться подача електричної енергії, про вартість зазначеної електричної енергії та визнав обов'язок її оплатити.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Враховуючі обставини, які викладені вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за умовами Договору в сумі 2528,90 грн. є доведеним, і правомірно задовольнив позовні вимоги позивача у повному обсязі. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Щодо посилань відповідача на те, що позивач, нарахувавши відповідачу плату за витрати електроенергії, які пов'язані з подачею напруги на КПТ № 520 в грудні 2007 року та не отримавши від відповідача плату за це, мав, в порядку, передбаченому п. 6.2 Договору, відключити або обмежити споживання електропостачання, слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Умовами Договору не передбачений обов'язок позивача, у випадку несплати відповідачем спожитої протягом звітного періоду електричної енергії, здійснити відключення або обмеження енергопостачання, з огляду на що вищевикладені посилання відповідача до уваги колегією суддів не приймаються.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства «Альберта» задоволенню не підлягає, рішення господарського суду господарського суду Київської області від 23.08.2011 року у справі № 8/096-11 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Селянське (фермерське) господарство «Альберта»
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Альберта» на рішення господарського суду господарського суду Київської області від 23.08.2011 року у справі №8/096-11 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду господарського суду Київської області від 23.08.2011 року у справі № 8/096-11 залишити без змін.
3. Повернути до господарського суду Київської області матеріали справи № 8/096-11.
Головуючий суддя
Судді