01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.11.2011 № 13/5026/1732/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів:
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання від 14.11.2011 року
розглянувши апеляційну скаргу Золотоніського районного споживчого товариства Черкаської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Черкаської області від 20.09.2011 року
по справі № 13/5026/1732/2011 (суддя Скиба Г.М.)
за позовом Золотоніського районного споживчого товариства Черкаської обласної спілки споживчих товариств
до приватного підприємства «Комунальник 2008»
про стягнення 45 375,00 грн. збитків,-
Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.09.2011 року по справі №13/5026/1732/2011 відмовлено у задоволенні позову Золотоніського районного споживчого товариства Черкаської обласної спілки споживчих товариств до приватного підприємства «Комунальник 2008» про стягнення 45 375,00 грн. збитків.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Золотоніське районне споживче товариство Черкаської обласної спілки споживчих товариств звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 20.09.2011 року по справі № 13/5026/1732/2011 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити. В своїх доводах позивач посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Приватним підприємством «Комунальник 2008» на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги Золотоніського районного споживчого товариства Черкаської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Черкаської області від 20.09.2011 року у справі №13/5026/1732/2011 відмовити повністю, рішення суду залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2011 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу Золотоніського районного споживчого товариства Черкаської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Черкаської області від 20.09.2011 року у справі №13/5026/1732/2011 та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Представник позивача приймав участь в судовому засіданні та надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Черкаської області від 20.09.2011 року скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити.
Представник відповідача приймав участь в судовому засіданні та надав свої пояснення і просив рішення господарського суду Черкаської області від 20.09.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Золотоніського районного споживчого товариства Черкаської обласної спілки споживчих товариств - без задоволення.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга Золотоніського районного споживчого товариства Черкаської обласної спілки споживчих товариств підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2009 року між Золотоніським районним споживчим товариством Черкаської обласної спілки споживчих товариств (далі - орендодавець) та приватним підприємством «Комунальник 2008» (далі - орендар) були укладені договори оренди об'єкта нерухомості №07/юр від 01.04.2009 року (а.с. 15-17) та № 492/юр від 01.05.2010 року (а.с. 20-22), за умовами яких орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення - магазину №110 загальною площею 84,8 м2, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Софіївка (далі - об'єкт оренди).
Відповідно до п. 3.3.4 договору орендар зобов'язався забезпечувати належне збереження, експлуатацію і санітарне утримання об'єкта оренди, його обладнання, інвентарю та прибудинкових територій та запобігати його пошкодженню і псуванню. Забезпечувати дотримання санітарних норм, правил, стандартів, а також виконувати вимоги приписів і постанов органів державного санітарного контролю. Дотримуватись правил експлуатації та ремонту інженерних комунікацій та вимог щодо зберігання і складування матеріальних цінностей.
З умовами п. 3.3.5 договору орендар зобов'язаний забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. Утримувати у справному стані засобі протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати використання не за призначенням.
Орендар несе матеріальну відповідальність перед орендодавцем за збитки, заподіяні об'єкту оренди та/або нежитловому приміщенні, в якому розташований об'єкт оренди, пожежею, що сталася з вини орендаря, або за збитки, завдані орендодавцеві невиконанням (неналежним виконанням умов цього договору (п. 3.3.6 договору).
Згідно з п. 4.1 строк дії договору №492/юр від 01.05.2010 року закінчився 01.05.2011 року.
Відповідно до акта від 23.04.2011 року в нежитловому приміщенні магазину з підсобними приміщеннями № 110 загальною площею 84,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Софіївка сталася пожежа (а.с. 27). Пожежею знищено покрівлю по всій площі будівлі, віконні рами, двері. Також пошкоджено стіни, знищено передане торгове обладнання (гірки, прилавки, сейф з ключами).
Розмір збитків, заподіяних пожежею становить 45 375,00 грн. (41 053,00 грн. + 4 322,00 грн.), що підтверджується кошторисами на ремонт магазину № 110 в с. Софіївка Золотоніського району Черкаської області та актами про витрати матеріалів від 12.05.2011 року.
Вимоги Золотоніського районного споживчого товариства Черкаської обласної спілки споживчих товариств, які викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі, обґрунтовані тим, що приватне підприємство «Комунальник 2008» не виконало взяті на себе зобов'язання по договору оренди об'єкта нерухомості № 492/юр від 01.05.2010 року, а саме не виконало обов'язку, передбаченого п.п. 3.3.4, 3.3.12 договору щодо забезпечення належного збереження, експлуатації і утримання об'єкта оренди, не застраховано об'єкт оренди та у випадку неукладення договору страхування протягом 30 днів не вішкодовано всі збитки від пожежі.
У своїх доводах представник позивача посилається також на те, що у зв'язку із зміненням дії договору відповідачем не виконано зобов'язання щодо повернення орендадавцю орендованого приміщення магазину в стані не гіршому, який був на момент передачі в оренду з урахуванням зносу у встановлених розмірах.
При прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у позові місцевий господарський суд дійшов висновку що заявлені позовні вимоги є не підтвердженими, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Нормами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, умовами п. 3.3.11 договору оренди №492/юр від 01.05.2010 року передбачено, що орендар зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дати оформлення цього договору за власний рахунок на термін дії договору оренди застрахувати на користь орендодавця об'єкт оренди за страховими ризиками: затоплення, пожежі, крадіжки, пограбування, вандалізму. Про факт укладення договору страхування орендар письмово повідомляє орендодавця з одночасним поданням останньому завіреної копії договору страхування. У разі не оформлення договору страхування у визначений термін орендар зобов'язаний протягом 30 календарних днів відшкодувати орендодавцю всі збитки від затоплення, пожежі, крадіжки, пограбування та вандалізму на об'єкті оренди.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що відповідачем не виконано свого договірного зобов'язання щодо страхування об'єкта оренди.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Як передбачено нормами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
В даному випадку Золотоніське районне споживче товариство Черкаської обласної спілки споживчих товариств вважає, що в результаті невиконання приватним підприєством «Комунальник 2008» свого обов'язку щодо страхування об'єкта оренди та в результаті пожежі позивачу було нанесено реальні збитки у вигляді пошкодження майна.
У відповідності до вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГКУ учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Важливим елементом доказування наявності реальних збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Крім того, відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, а його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.
Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.
Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми , що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.
Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
За змістом пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6 та беручи до уваги пункт 6 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» від 01.04.1994 року №02-5/215 стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
На перконання судової колегії, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт протиправності поведінки відповідача, а також факт вини відповідача, у неналежному виконанні своїх обов'язків за договором оренди.
Разом з цим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у разі виконання відповідачем свого обов'язку щодо страхування об'єкта оренди на користь позивача, як це передбачено умовами п. 3.3.11 договору оренди №492/юр від 01.05.2010 року, відшкодування збитків за пошкодження майна від пожежі позивачу було б здійснено страховою компанією. Таким чином, враховуючи той факт, що відповідачем не було виконано свого договірного зобов'язання щодо страхування об'єкта оренди, тому негативні наслідки з цього має нести відповідач.
Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦКУ розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором. Отже, якщо кредитор пред'являє вимогу про відшкодування збитків, він має надати докази наявності таких збитків.
Так, позивачем надано докази, які підтверджують наявність таких збитків, зокрема надано кошториси на ремонт магазину № 110 в с. Софіївка Золотоніського району Черкаської області та акти про витрати матеріалів від 12.05.2011 року на суму 41 053,00 грн.
Крім того, позивачем відповідно до акта приймання-передачі майна від 01.04.2009 року, накладної № 015906 від 20.03.2009 року відповідачу було передано торговельне обладнання (12 гірок, 1 прилавки-столи, сейф з ключами) балансовою вартістю 4 322,00 грн.
Як зазначалось вище, відповідно до акта від 23.04.2011 року в результаті пожежі, яка сталася в нежитловому приміщенні магазину з підсобними приміщеннями № 110 загальною площею 84,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Софіївка знищено передане торгове обладнання (гірки, прилавки, сейф з ключами).
Враховуючи наведені вище обставини, судовою колегією встановлено той факт, що розмір збитків, заподіяних пожежею становить 45 375,00 грн. (41 053,00 грн. + 4 322,00 грн.).
Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем - Золотоніським районним споживчим товариством Черкаської обласної спілки споживчих товариств надано докази та належним чином доведено правомірність вимог про стягнення з приватного підприємства «Комунальник 2008» 45 375,00 грн. збитків.
Поряд з цим, судовою колегією не приймаються до уваги посилання відповідача на здійснення ним покращень орендованого майна, оскільки із наданих останнім письмових доказів не вбачається виконання покращень на певну суму, а тому відсутня можливість встановити вартість здійснених покращень об'єкта оренди.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду Черкаської області від 20.09.2011 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.
Таким чином, апеляційна скарга Золотоніського районного споживчого товариства Черкаської обласної спілки споживчих товариств підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов Золотоніського районного споживчого товариства Черкаської обласної спілки споживчих товариств до приватного підприємства «Комунальник 2008» про стягнення 45 375,00 грн. збитків - задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Золотоніського районного споживчого товариства Черкаської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Черкаської області від 20.09.2011 року по справі № 13/5026/1732/2011 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 20.09.2011 року по справі №13/5026/1732/2011 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з приватного підприємства «Комунальник 2008» (Черкаська область, Золотоніський район, с. Софіївка, вул.Радянська, 30, код ЄДРПОУ 35995176) на користь Золотоніського районного споживчого товариства Черкаської обласної спілки споживчих товариств (Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153, код ЗКПО 01773891) 45 375,00 грн. збитків, 453,75 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 226,87 грн. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
4. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Черкаської області
5. Матеріали справи № 13/5026/1732/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст.107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
21.11.2011
Головуючий суддя
Судді
24.11.11 (відправлено)