79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.10.11 Справа№ 5015/5329/11
За позовом: товариства з обмеженою відповідальності "Гражда", м. Львів,
до відповідача 1:товариства з обмеженою відповідальністю "Вотекс-Спецмонтаж-Плюс", м. Суми,
до відповідача 2:фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Сокільники,
про: стягнення 97 318,32 грн.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:ОСОБА_2 -довіреність 01.09.2011 р.,
відповідача 1:не з'явився,
відповідача 2:не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальності "Гражда" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вотекс-Спецмонтаж-Плюс" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 97 318,32 грн. Ухвалою від 16.09.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 05.10.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач 1 у порушення умов договору підряду №СМ-2/2010 від 08.06.2010 р., не здійснив оплати за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 75 557,80 грн. В силу дії договору поруки, у відповідач 2 (як поручителя за зобов'язанням відповідача 1) та відповідача 1 солідарно виник обов'язок сплатити 5 000,00 грн. Крім того, відповідачу 1 нараховано 11 711,42 грн. пені, 7 782,45 грн. інфляційних втрат, 2 266,65 грн. -3% річних.
У зв'язку з проведеним перерахунком на вимогу суду заявленої суми пені позивачем подано додаткові пояснення та новий розрахунок пені в сумі 5 518,81 грн. Суд розцінює подані додаткові пояснення як заяву про зменшення позовних вимог, оскільки позивач вимагає стягнення зменшеної суми пені через невірність початкового розрахунку. Зазначене підтверджено представником позивача в судовому засіданні 26.10.2011 року.
Враховуючи наведене, суд здійснює розгляд справи в межах стягнення 5 000,00 грн. солідарно з обох відповідачів, а також 70 557,80 грн. основного боргу, 5 518,81 грн. пені, 7 782,45 грн. інфляційних втрат та 2 266,65 грн. -3% річних, з відповідача 1. При цьому суд керується рекомендаціями Вищого господарського суду України, які містяться у пункті 17 інформаційного листа від 20.10.2006 р. №01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в І півріччі 2006 року".
Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи, причин неприбуття не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Відповідач 2 повністю заперечив проти позову з огляду на закінчення строку дії договору поруки.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.
Між сторонами у справі укладено договір підряду №СМ-2/2010 від 08.06.2010 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору генпідрядник (відповідач 1 у справі) доручає, а підрядник (позивач у справі) в межах договірної ціни зобов'язуються за умов, передбачених договором, якісно виконати на свій ризик власними силами роботи з будівництва першої черги санаторно-оздоровчого комплексу "Прикарпаття" НБУ, що в АДРЕСА_2, а підрядник зобов'язується прийняти та оплатити якісно виконану роботу.
Вартість робіт становить 1 690 504,00 грн. (пункт 2.1 Договору).
Між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поруки від 08.06.2010 р. (надалі -Договір поруки). Згідно з умовами цього договору поручитель (відповідач 2 у справі) зобов'язується перед кредитором (позивач у справі) відповідати по зобов'язаннях відповідача 1, що витікають з договору підряду №СМ-2/2010 від 08.06.2010 р., укладеного між позивачем та відповідачем 1. Поручитель відповідає за зобов'язаннями боржника (відповідач 1 у справі).
Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з будівництва першої черги санаторно-оздоровчого комплексу "Прикарпаття" НБУ на загальну суму 1 582 709,00 грн. підтверджується такими документами:
- актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2010 р. на суму 826 381,00 грн.;
- актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2010 р. на суму 501 588,00 грн.;
- актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2010 р. на суму 254 740,00 грн.
Відповідачем 1 частково оплачено виконані роботи у сумі 1 507 151,20 грн., про що свідчать банківські виписки: за 10.06.2010 року на суму 507 151,20 грн., за 02.08.2010 року на суму 500 000,00 грн., за 07.12.2010 року на суму 100 000,00 грн., за 21.01.2011 року на суму 200 000,00 грн., за 03.02.2011 року на суму 200 000,00 грн.
Позивачем надсилались відповідачу 1 претензії №46/10 від 15.11.2010 р. та №4/11 від 11.03.2011 р. Відповідач отримував претензії 30.11.2010 р. та 18.03.2011 р., що підтверджують повідомлення про вручення поштового відправлення.
Доказів надсилання поручителю (відповідач 2 у справі) вимоги про виконання зобов'язання суду не представлено.
Таким чином, заборгованість відповідача 1 перед позивачем становить 75 557,80 грн. Доказів її погашення відповідачем не представлено.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу виконання робіт (підряду) на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктами 10.1, 10.2, 10.3 Договору генпідрядник забезпечує фінансування протягом всього періоду виконання робіт шляхом перерахування авансу та проміжних платежів за виконані роботи. Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних місячних Довідок про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3 протягом 5-х банківських днів після їх підписання. Щомісяця, до 25 числа підрядник надає генпідряднику акти приймання виконаних підрядних робіт за формою Кб-2в, а генпідрядник не пізніше 5 робочих днів після отримання таких актів підписує та повертає один примірник підряднику або направляє в письмовій формі мотивовану відмову від підписання актів.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, оскільки сторонами передано та прийнято виконані підрядні роботи, зазначені акти підписано та скріплено печатками без застережень, матеріали справи не містять доказів мотивованих зауважень на складені акти виконаних підрядних робіт, відповідач не виконав обов'язку з оплати у строки, визначені пунктом 10.2 Договору, вимоги позивача про стягнення 75 557,80 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з пунктом 13.3 Договору підрядник несе відповідальність за несвоєчасну оплату виконаних робіт виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення. З огляду на цю норму, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 518,81 грн. пені є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 266,65 грн. -3% річних, та 7 782,45 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою. Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Укладений між Банком та Підприємством Договір поруки містить обмеження відповідальності поручителя у сумі 5 000,00 грн., а тому відповідач 2 відповідає перед позивачем у такому обсязі.
Однак, згідно з частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. За таких обставин, оскільки пунктом 8 Договору поруки передбачено строк 15 місяців, позивачем не надано належних доказів звернення до відповідача 2 з вимогою оплатити заборгованість протягом зазначеного строку, Договір поруки припинив свою дію в силу частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України та пункту 8 самого договору. У зв'язку з наведеним суд вважає безпідставними вимоги позивача, звернуті до відповідача 2.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем 1 не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При частковому задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з частковим задоволенням позову суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, статтями 1, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зменшені позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вотекс-Спецмонтаж-Плюс" (адреса: вулиця Кірова, будинок 25, офіс 148-А, Зарічний район, місто Суми, Сумська область, 40000; ідентифікаційний код 32779006) на користь товариства з обмеженою відповідальності "Гражда" (юридична адреса: вулиця Менделєєва, будинок 3, квартира 5, Галицький район, місто Львів, Львівська область, 79005, фактична адреса: вулиця Смаль-Стоцького, 1, офіс 206, місто Львів; ідентифікаційний код 19326141) 75 557,80 грн. основного боргу, 5 518,81 грн. пені, 2 266,65 грн. -3% річних, та 7 782,45 грн. інфляційних втрат, 911,26 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 220,99 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 5 000,00 грн. з відповідача 2 як солідарного боржника.
4. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2011 року.
Суддя Рим Т.Я.