Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" листопада 2011 р. Справа № 38/196-10
вх. № 7077/6-38
Суддя господарського суду Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федорова Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 - за дов. № 5363/01-17/03-16 від 03.12.2010 р.,
відповідача: ОСОБА_2. - за дов.№ 894 від 05.05.2011 р., ОСОБА_3 - за дов. № 1805 від 01.09.2010 р., 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області 3-я особа < Текст >
до ВАТ "Насінневе" смт. Чапаєве, Кегичівського р-ну, Харківської області 3-я особа < Текст >
про стягнення 14950392,00 грн.
Рішення виноситься 04.11.2011 р., оскільки в судовому засіаднні 03.11.2011 р. оголошувалась перерва.
Позивач, Державна екологічна інспекція в Харківській області, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ВАТ “Насінневе”, "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в наслідок господарської та іншої діяльності", шкоду, заподіяну в наслідок самовільного використання води із водних об'єктів в розмірі 14950392,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 2007 по 2009 роки ВАТ “Насінневе” здійснювало самовільний забір (за відсутністю відповідного дозволу) води з артезіанських свердловин, тим самим порушивши ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України.
У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач зменшив позовні вимоги до 69 379,76 грн. та надав новий розрахунок позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні вказані позовні вимоги підтримує.
Відповідач у відзиві на позов та через представників в судовому засіданні проти позову заперечує. Вказує, що ВАТ “Насінневе” є платником фіксованого сільськогосподарського податку, у зв'язку з чим жодних втрат бюджету не було. Зазначає також, що позивач безпідставно нарахував шкоду за весь 2007 р., тоді як попередній дозвіл на водокористування у відповідача діяв до липня 2007 р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
В період 01 - 01, 07 - 11, 14 - 18, 21 вересня 2009 р. Державною екологічною інспекцією в Харківській області була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ “Насінневе”, за результатами якої Державною екологічною інспекцією в Харківській області був складений акт № 00737 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01-04, 07-11, 14-18, 21 вересня 2009 р. Вказаним актом встановлено знаходження на балансі ВАТ “Насінневе” семи артезіанських свердловин: с. Чапаєве, Кегичівського району, Харківської області, по вул. Артема -1 шт., с. Ульянівка, Кегичівського району, Харківської області, на території СТФ та біля майстерні 2 шт., с. Чапаєве, Кегичівського району, Харківської області, по вул. Новій -1 шт., с. Чапаєве, Кегичівського району, Харківської області 1 шт.(резервна), с. Комунарка, Кегичівського району, Харківської області - 1 шт. (резервна), Первомайська ХФ Первомайського району, Харківської області - 1 шт.
На момент перевірки відповідачем було представлено позивачу дозвіл на спеціальне водокористування від 05.06.2006 № Укр. 3844 зі строком дії до 30.06.2007р.
Таким чином, дозвіл на спеціальне водокористування на період з липня 2007 року по 2009 рік (включно) у відповідача відсутній.
Натомість, шкоду позивачем розраховано за весь 2007 рік, 2008 та 2009 роки.
Для усунення порушень, виявлених під час здійснення планової перевірки було винесено припис № 04-22-175 від 24.09.2009 р.
Інформація щодо обсягів спожитої води з підземних джерел була надана позивачу самим відповідачем в довідці від 21.09.2007 р., в якій не було визначено обсягу використаної води за друге півріччя 2007 року, натомість було зазначено про добуту воду за повні роки. Зокрема, позивач повідомив у вищевказаній довідці про забір води з підземних джерел: свердловина с. Ульянівка № 1 - 2007 р. - -53,5 тис. куб. м.; 2008 р. - 53,5 тис. куб. м; 2009р. -26,5 тис. куб. м. свердловина, с. Ульянівка, № 1 - 2007 р. - -35,7 тис. куб. м; 2008р. - 35,7 тис. куб. м; 2009 р. - 17,7 тис. куб. м. свердловина, с. Чапаєве, вул. Артема - 2007 р. - 89,2 тис. куб. м; 2008 р. - 89,2 тис. куб. м; 2009 р. - 44,2 тис. куб. м.
Суд вважає безпідставними заперечення відповідача проти позову щодо визначення позивачем обсягів використаної відповідачем води лише з довідки позивача, а не власне позивачем, оскільки вищевказана довідка є належним та допустимим доказом, створеним самим позивачем, що знімає сумніви в об'єктивності визначених у ній даних.
Самовільне використання води з водних об'єктів без спеціального дозволу є порушенням ст. 44, 49 Водного кодексу України та “Тимчасового порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, розробки та затвердження ГДС речовин у водні об'єкти із зворотними водами”.
Відповідно до “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, зареєстрованої в Мін'юстом України 14.08.2009 р. № 767/16783, Інспекцією була розрахована шкода заподіяна державі внаслідок порушення водного законодавства, яка становить 14 950 392 грн.
Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування -це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявністю дозволу.
Згідно ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища -у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою. Автономної республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього середовища у разі використання води водних об'єктів місцевого значення”.
Відповідно до ст.110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушення водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від сплати збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.
Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч.4, 5 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно ст. 69 вказаного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Виходячи з положень ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 5 Цивільного кодексу України - акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Згідно ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України - акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Згідно ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України - якщо цивільні відносини виникли раніше і регулюються актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було розраховано розмір спричиненої відповідачем шкоди в сумі 14950392,00 грн. з урахуванням норм, передбачених “Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків нанесених державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрована в Мін'юсті України 14.08.2009 р. № 767/16783.
Оскільки, новою “Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків нанесених державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 20.07.2009 р. № 389 та зареєстрована в Мін'юсті України 14.08.2009 р. № 767/16783, не скасовувалася і не пом'якшувалася відповідальність відповідача, позивач мав здійснювати розрахунок розміру шкоди керуючись зазначеною новою Методикою, лише за період після 24.08.2009 року . А при здійсненні розрахунку розміру шкоди за період з 2007 по 2008 роки позивач повинен був застосовувати “Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків нанесених державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. № 37 та зареєстрована в Мін'юсті України 01.06.1995 р. № 164/698.
Зважаючи на вищевикладене та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства, прямого причинного зв'язку та розміру шкоди, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 53199 грн. 48 коп. відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (самовільного водокористування) за період з липня 2007 року по 2009 роки (включно), обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з розрахунку добутої позивачем у 2007 році води в обсязі 1/2 від визначеної у довідці позивача від 21.09.2007 р. та акті перевірки № 00737 кількості води з огляду на те, що відповідач мав дозвіл на спеціальне водокористування від 05.06.2006 № Укр. 3844 зі строком дії до 30.06.2007 р., а воду з підземних джерел використовував без дозволу протягом другого півріччя (1/2 року) 2007 року.
Прових підстав для задоволення решти позовних вимог суд не вбачає, оскільки, як зазначалось, протягом першого півріччя 2007 року відповідач дозвіл на водовикористання мав.
Пропорційно до задоволених позовних вимог на відповідача слід покласти витрати по сплаті державного мита. Покладенню на відповідача також підлягають витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, - < Текст >
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Насінневе" (64020, Харківська обл., Кегичівський р-н, с. Чапаєве, вул. 50 років Жовтня, 20, п. р. № 26002052225054, КВ ХГРУ ВАТ КБ “Приватбанк”, код в ЄДРПОУ 00387080) в дохід місцевого бюджету Чапаєвської селищної ради Кегичівського району, Харківської області п. р. 3111331700279, УДК у Кегичівському районі, код в ЄДПРОУ 851001, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 “Грошові надходження за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності 53199 грн. 48 коп. відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного водокористування.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Насінневе”, (Харківська область, Кегичівський район, с. Чапаєве, вул. 50 років Жовтня, 20 на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) -531грн. 99коп. державного мита.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Насінневе”(Харківська область, Кегичівський район, с. Чапаєве, вул. 50 років Жовтня, 20 на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) -236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Повний текст рішення підписано судом 09.11.2011 р.
Суддя (підпис< Текст > Жельне С.Ч.
< Текст >