Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" листопада 2011 р. Справа № 5023/8073/11
вх. № 8073/11
Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.
при секретарі судового засідання Стрижак О.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.10.2011 року
3-ї особи < Текст > відповідача - не з'явився 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Біофарм", м. Харків 3-я особа < Текст >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-Агро", Харківська область, Харківський район, с. Санжари 3-я особа < Текст >
про стягнення 8151,01 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 8151,01 грн., у тому числі 6005,00 грн. боргу, 744,57 грн. інфляційних, 1406,44 грн. 25% річних за договором поставки № 5, укладеним між сторонами 22.06.2010 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані попередніми ухвалами суду документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
22 червня 2010 року між ТОВ "НВП Біофарм" та ТОВ "Радіал-Агро" був укладений договір № 5 на постачання ветеринарних препаратів.
Згідно з п. 3.3 Договору розрахунки за поставлену продукцію та послуги здійснюються з відстроченням платежу не більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів від дати поставки шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Постачальника.
На виконання умов Договору Позивач згідно з видатковою накладною № 004 від 22 червня 2010 р. поставив Відповідачу ветеринарні препарати.
Для отримання товару Відповідачем видана довіреність № 81 від 22.06.2010 року на отримання товарно-матеріальних цінностей на ім'я ОСОБА_2.
Судом встановлено, що ТОВ "НВП Біофарм" поставило відповідачу ветеринарні препарати на загальну суму 7005,00 грн. Відповідач сплатив цю суму частково в розмірі 1000,00 грн., у зв'язку з чим несплачено залишилася заборгованість в сумі 6005,00 грн.
10 травня 2011 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією, надіслання якої підтверджується описом вкладення у цінний лист, з вимогою сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу та 25% річних від простроченої суми з урахуванням індексу інфляції. Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 6005,00 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами п. 5.3 Договору передбачено, що за порушення терміну оплати за поставлену продукцію Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 25% річних від простроченої суми з урахуванням індексу інфляції.
Позивач надав обґрунтований розрахунок інфляційних у сумі 739,57 грн. та 25% річних у сумі 1406,44 грн..
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 744,57 грн. інфляційних, 1406,44 грн. 25% річних обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
У відповідності зі ст. 49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.
Керуючись ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, - < Текст >
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-Агро" (62447, Харківська область, Харківський район, с. Санжари, вул. Спортивна, р/р 26000660002000 в ПАО "Донгорбанк" м. Донецьк МФО 33497, ЄРДПОУ 34281458, ІПН 342814520238, № свідоцтва 100185868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Біофарм" (61140, м. Харків, вул. Чугуївська, 56, р/р 26000801335330 в АТ "ОТП Банк" м. Київ МФО 300528, ЄРДПОУ 36816072, ІПН 368160720325, № свідоцтва 100277835) 6005,00 грн. боргу, 744,57 грн. інфляційних, 1406,44 грн. 25% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн..
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Присяжнюк О.О.
Повний текст рішення підписаний ___ листопада 2011 року.