Кіровоградської області
"16" листопада 2011 р.Справа № 5013/1908/11
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу 5013/1908/11
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "Стан-комплек", м. Київ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтермаш", м. Олександрія
про стягнення 516176,54 грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 17юр від 27.12.2010р.
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 07/2011 від 05.10.2011р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "Стан-комплек" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтермаш" боргу в сумі 497183,74 грн, згідно договору № 13474 від 10.06.2011 року та пені в сумі 18992,80 грн.
Відповідач подав до суду відзив на позов від 16.11.2011 року із змісту якого вбачається, що ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Інтермаш" визнає свою заборгованість перед позивачем за придбаний товар згідно договору № 13474 від 10.06.2011 року , однак в силу тяжкого фінансового становища товариства, не в змозі на даний час виконати свої грошові зобов'язання.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "Стан-комплек" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтермаш" (Покупець) 10.06.2011 року укладено договір поставки № 13474 (далі - Договір), згідно пунктів 1.1, 1.2 якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю Товар (продукція виробничо-технічного призначення) у місці, визначеному цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти Товар і оплатити Продавцю його ціну в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.3 Договору, Товар постачається окремими партіями відповідно до замовлення Покупця, які оформляються шляхом підписання окремих Специфікацій.
Загальна ціна Договору визначається сумою цін Товару, визначених у Специфікаціях, що підписані Сторонами протягом строку дії цього Договору. Товар поставляється на умовах EXW (Інкотермс 2000) (п.п. 1.4, 1.5 Договору).
Розділом 5 Договору сторони обумовили оплату товару.
Оплата Товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 30 календарних днів з дня поставки Товару Покупцю, якщо інший порядок оплати не передбачений сторонами у Специфікації (п. 3.1 Договору).
Згідно п. п. 4.1, 4.4 Договору, поставка Товару Продавцем здійснюється не пізніше 30 календарних днів з дня підписання Специфікації сторонами, якщо інший порядок поставки не передбачено сторонами у Специфікації. Дострокова поставка не допускається. Документами, що підтверджує передачу Товару, є видаткові накладні Продавця.
Пунктом 5.2 встановлено, за порушення строків перерахування грошових коштів Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, виходячи із ціни Товару, визначеної відповідно Специфікацію.
Даний Договір відповідно до п. 8.1, набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011 року за умовами виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.
Продавцем поставлено покупцеві товар всього на загальну суму 497183,74 грн, що засвідчено видатковими накладними: № 1142 від 21.06.2011 року та № 1211 від 25.06.2011 року, а також довіреністю № 174 від 21.06.2011 року (копії яких знаходяться в матеріалах справи).
Таким чином, з урахуванням п. 3.1 Договору, відповідач за отриманий Товар згідно Специфікації № 1 від 21.06.2011 року повинен був розрахуватись до 21.07.2011 року включно, відповідно Специфікації № 2 від 25.06.2011 року - 25.07.2011 року включно.
Проте, відповідачем у справі, зобов'язання по Договору в частині оплати отриманого Товару не виконано.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача, станом на день звернення з позовом до суду, становить 497 183,74 грн.
Відповідач фактично визнав позовні вимоги позивача про стягнення 497183,74 грн про що зазначив у наданому відзиві на позовну заяву та у акті звірки взаємних розрахунків від 10.10.2011 року, який підписано сторонами та скріплено печатками товариств.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "Стан-комплек" про стягнення суми боргу в сумі 497183,74 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач на підставі п. 5.2 Договору, просить стягнути з відповідача за порушення строків перерахування грошових коштів за отриманий Товар пеню в сумі 624,24 грн за період з 22.07.2011 року по 24.07.2011 року та в сумі 18368,56 грн за період з 25.07.2011 року по 12.10.2011 року.
У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За вказаною нормою Цивільного кодексу України пеня як різновид неустойки характеризується такою ознакою як застосування у грошових зобов'язаннях.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наданий позивачем розрахунок суми пені за періоди з 22.07.2011 року по 24.07.2011 року (489991,96грн х 15,5%/365х3) на суму 624,24 грн та за періоди з 25.07.2011 року по 12.10.2011 року (497183,74 грн х 15,5%/365х87) на суму 18368,56 грн, всього в сумі 18992,80 грн, не відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору.
З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтермаш" пені в сумі 18992,80 грн підлягають задоволенню частково на суму 17 514,86 грн за період з 22.07.2011 по 12.10.2011 на суму боргу 489991,96 грн, що становить суму пені в розмірі 17270,54 грн та за період з 25.07.2011 по 12.20.2011 на суму боргу 7191,78 грн, що становить суму пені в розмірі 244,32 грн. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені на суму 1477,94 грн, господарський суд відмовляє.
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтермаш", 28000, м. Олександрія, вул.Звенигородське шосе,6, код 23230174 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "Стан-комплект", 04655, м.Київ, Московський пр-т, буд. 23, ідентифікаційний код 22916099 заборгованість в сумі 497183,74 грн, пеню в сумі 17 514,86 грн, державне мито в сумі 5 146,98 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 235,31 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.
В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені відмовити.
Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Макаренко Т.В.
Повне рішення складено 21.11.2011 року.