Кіровоградської області
"01" грудня 2011 р.Справа № 5013/1871/11
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Островерхої Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1871/11
за позовом: Прокурора Маловисківського району в інтересах держави, в особі якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, м. Кіровоград
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1", Кіровоградська область, м. Мала Виска
про стягнення 10 235,48 грн.
Представники сторін:
від прокуратури - участі не брали;
від позивача - ОСОБА_2., довіреність № 167 від 15.04.2011р.
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Прокурор Маловисківського району в інтересах держави, в особі якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" заборгованості в сумі 10 235,48 грн., з якої: 10 000,00 грн. сума основного боргу, 55,00 грн. інфляційних та 180,48 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 21.10.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5013/1871/11.
Розгляд справи в судовому засіданні 09.11.2011р. відкладався до 01.12.2011р., з підстав викладених в ухвалі суду.
В судове засідання 01.12.2011р. прокурор не з'явився.
Представник позивача в судовому засіданні 01.12.2011р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач участі повноважного представника в судове засідання по даній справі не забезпечив, витребуваних документів до суду не подав, хоча належним чином сповіщався про дату, час і місце проведення засідання у даній справі, про свідчить повідомленням органу поштового зв'язку № 02646649 від 10.11.2011р. (а.с. 43).
Будь-які обґрунтовані пояснення відповідача щодо документально підтверджених причин неможливості явки і подання документів до суду не надходили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторони - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/1871/11 в судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
Відповідно до статті 10 Закону України "Про фермерське господарство" функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки, становлення і розвитку фермерських господарств виконує Український державний фонд підтримки фермерських господарств, який є державною бюджетною установою і діє на основі статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.
Згідно статті 11 Закону України "Про фермерське господарство" та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.04 р. №1102, Український державний фонд підтримки фермерських господарств на поворотній основі надає фермерським господарствам фінансову підтримку.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2006 р. у між Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та селянським (фермерським) господарством "ОСОБА_1" укладено договір № 43 про надання фінансової підтримки (допомоги) селянсько-фермерському господарству (далі - Договір, а.с.11-12).
За умовами укладеного договору позивач зобов'язався надати відповідачеві фінансову підтримку (допомогу) у розмірі 25 000 грн. (п. 1 договору), а відповідач прийняв зобов'язання використати підтримку (допомогу) за цільовим призначенням і повернути її згідно зі встановленим графіком (п.п. 1, 4.2. Договору).
Цільове призначення фінансової підтримки (допомоги) - для виробництва, переробки і збуту виробленої фермерським господарством продукції та на здійснення виробничої діяльності (п. 2 Договору).
Згідно з пунктом 3.2.1. Договору сума фінансової підтримки (допомоги) надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначеної в договорі суми на поточний рахунок відповідача, відкритий у банківській установі.
В пункті 3.4.2. Договору сторонами встановлено Графік повернення фінансової підтримки (допомоги), який передбачає щорічну сплату відповідачем частини суми на рівні 5000,00 грн. у строк до 01 листопада відповідного року.
Викладені в Договорі умови узгоджені між сторонами шляхом скріплення тексту договору підписами повноважних представників сторін та печатками підприємств.
Чинність Договору визначено з дати його підписання та до повного повернення селянським (фермерським) господарством "ОСОБА_1" коштів фінансової підтримки (допомоги) і повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим Договором ( п.п. 7.1., 7.2. Договору).
При вирішенні спору, господарський суд виходить з наступного.
Укладений між сторонами договір № 43 від 18.09.2006 р. за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за якими регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1046 глави 71 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З матеріалів справи слідує, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на банківські рахунки відповідача за платіжним дорученням № 4 від 28.11.2006 р. суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 25 000,00 грн. (а.с. 13).
Натомість, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав та прострочив повернення за Графіком 10 000,00 грн., що підлягали сплаті у строк: 5 000,00 грн. до 01.11.2010 р. та 5 000,00 грн. до 01.11.2011 р.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями повернути кошти наданої фінансової допомоги, однак жодної відповіді не отримав, вказані кошти відповідачем не повернуто (а.с. 28-29).
З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем суми отриманої фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 10 000,00 грн., позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума заявлених інфляційних, які підлягають стягненню з відповідача, за період з листопада 2010 р. по січень 2011 р. на суму боргу 5000,00 грн. згідно розрахунку позивача становить 55,00 грн. (а.с. 6).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони в п. 5.2. Договору передбачили відповідальність селянського фермерського господарства за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) у вигляді пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.
За даних обставин, є правомірним нарахування позивачем пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 01.11.2010 р. по 25.01.2011 р. на суму заборгованості 5 000,00 грн., що становить 180,48 грн. (а.с. 6). Вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
З урахуванням наведеного вище, позовні вимоги підлягають повному задоволенню на суму 10 235,48 грн., з якої: 10 000,00 грн. сума основного боргу, 55,00 грн. інфляційних та 180,48 грн. пені.
У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі стягуються з відповідача в доход державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" (АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_1 у АППБ "Аваль", МФО 323538, ідентифікаційний код 23898009) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, р/р № 37122009001007 в ГУДКУ у м. Кіровограді, МФО 823016, ідентифікаційний код 22217705) заборгованість в сумі 10 235,48 грн., з якої: 10 000,00 грн. сума основного боргу, 55,00 грн. інфляційних та 180,48грн. пені.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" (АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_1 у АППБ "Аваль", МФО 323538, ідентифікаційний код 23898009) до Державного бюджету України (за реквізитами: отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді: Банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області; МФО 823016; ідентифікаційний код: 24145329; № рахунку: 31115095700002; код бюджетної класифікації - 22090200 "Державне мито, не віднесене до інших категорій") - 102,35 грн. державного мита.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" (АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_1 у АППБ "Аваль", МФО 323538, ідентифікаційний код 23898009) до Державного бюджету України (за реквізитами: отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді: Банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області; МФО № 823016; ідентифікаційний код: 24145329; № рахунку 3121426470002; код бюджетної класифікації - 22050003 "Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди") - 236,00 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Тимошевська
Повне рішення складено 02.12.2011р.
< Текст >