Кіровоградської області
"28" листопада 2011 р.Справа № 5013/1660/11
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 5013/1660/11
за позовом: приватного акціонерного товариства "Креатив";
до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "К-ПИВ-КОМ";
про стягнення 3 254 062 грн. 51 коп.
Представники:
позивача - ОСОБА_1., довіреність б/н від 17.01.11;
відповідача - ОСОБА_2., довіреність б/н від 01.09.11.
Приватне акціонерне товариство "Креатив" (далі по тексту - ПрАТ "Креатив") просить господарський суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "К-ПИВ-КОМ" (далі по тексту - ТОВ "К-ПИВ-КОМ") 18 357 663 грн. 11 коп., в тому числі 2 259 473 грн. 26 коп. боргу, 133 308 грн. 92 коп. "інфляційних", 419 704 грн. 90 коп. "заборгованості за користування чужими коштами", 15 319 228 грн. 70 коп. "заборгованості за штрафною санкцією" згідно з п. 6.8 договору, 225 947 грн. 32 коп. штрафу у розмірі 10 процентів згідно з п. 6.7 договору , а також - судові витрати.
Відповідач вважає вимоги заявника безпідставними та неправомірними, посилаючись у запереченнях на те, що
за редакцією п. 3.1 договору № 456/п від 11.02.11 товар поставляється на умовах FCA франко-автомобіль, а згідно п. 9.2 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 р.) "F" - терміни вимагають від продавця доставки товару для перевезення відповідно до вказівок покупця, відповідно до п. п. А.1, А.4, Б.7, Б.10 Правил своєчасне виконання продавцем своїх зобов'язань по відвантаженню товару залежить від дій покупця по наданню транспортних засобів, тоді як позивач не повідомляв ТОВ "К-ПИВ-КОМ" про місце поставки товару, про назву особи, зазначеної у ст. А.4 Правил, дату чи період поставки, пункт у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем, тому підстави для стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов'язання відсутні;
передбачена ст. 536 Цивільного кодексу України сплата процентів за користування чужими грошовими коштами не стосується, зокрема, договору про продаж товару в кредит (ст. 694 Цивільного кодексу України), а не договору поставки, тому вимога про сплату процентів, як відповідальність за порушення грошового зобов'язання, задоволенню не підлягає;
за договором поставки грошове зобов'язання має покупець, тому саме він несе відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України, а не продавець;
у конкретному випадку повернення грошових коштів можливе за умов відмови позивача від договору поставки на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, чого, виходячи із змісту позовної заяви, ПрАТ "Креатив" не вимагає.
У заяві про збільшення розміру позовних вимог, яка надійшла до господарського суду 17.10.11, ПрАТ "Креатив" просило господарський суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "К-ПИВ-КОМ" 18 357 663 грн. 11 коп., в тому числі 2 259 473 грн. 26 коп. боргу, 133 308 грн. 92 коп. "інфляційних", 419 704 грн. 90 коп. "заборгованості за користування чужими коштами", 15 319 228 грн. 70 коп. "заборгованості за штрафною санкцією" згідно з п. 6.8 договору, 225 947 грн. 32 коп. штрафу у розмірі 10 процентів згідно з п. 6.7 договору , а також - судові витрати.
16.11.11 ПрАТ "Креатив" подало заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить господарський суд стягнути з ТОВ "К-ПИВ-КОМ" 3 254 062 грн. 51 коп., в тому числі 2 220 678 грн. 49 коп. "заборгованості за непоставлений товар", 133 308 грн. 92 коп. "інфляційних" з березня 2011 р. по червень 2011 р., 225 947 грн. 32 коп. штрафу у розмірі 10 процентів згідно п. 6.7 договору, 224 709 грн. 26 коп. заборгованості "за штрафною санкцією" за кожен день за період з 03.03.11 по 30.10.11 згідно п. 6.8 договору, 449 418 грн. 52 коп. "заборгованості за користування чужими коштами" у розмірі 30 процентів річних з 03.03.11 по 30.10.11 згідно п. 6.9 договору, судові витрати у повному обсязі.
Право на збільшення, зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі позивачеві надане ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Збільшені та зменшені розміри позовних вимог заявника ТОВ "К-ПИВ-КОМ" не визнало з підстав, викладених у відзиві на позов, а також із посиланням у письмових поясненнях, наданих 02.11.11, на те, що
за умовами договору поставки № 456/п від 11.02.11 продавець зобов'язаний завантажити товар в автотранспортний засіб, наданий покупцем, тобто своєчасне виконання продавцем своїх зобов'язань по відвантаженню залежить від дій покупця по наданню транспортних засобів;
до матеріалів справи не додано жодного доказу відмови відповідача відвантажувати оплачений товар в транспортні засоби, надані позивачем, а також безпосередніх доказів надання транспортних засобів;
оскільки відповідно змісту договору на поставку насіння соняшника у ТОВ "К-ПИВ-КОМ" існувало зобов'язання по поставці, а не грошове зобов'язання, то інфляційні нарахування на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зроблені позивачем безпідставно.
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у засіданні, яке проходило за участю представників сторін ОСОБА_1. - позивача та ОСОБА_3. - відповідача, господарським судом оголошувалася перерва з 23.11.11 до 17:00 28.11.11.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.
Сторонами укладений договір поставки № 456/п від 11.02.11 (далі по тексту - Договір), за умовами якого ТОВ "К-ПИВ-КОМ" - продавець зобов'язалося у строк до 28.02.11 поставити і передати у власність покупця 500 т насіння соняшника врожаю за ціною 4 900 грн. за тону, всього на суму 2 450 000 грн., а закрите акціонерне товариство "Креатив" (правонаступником якого є ПрАТ "Креатив") - покупець зобов'язалося у строк до 14.02.11 здійснити 100-відсоткову попередню оплату товару на підставі рахунку-фактури. У п. 3.2 узгоджена умова про те, що у разі перерахування покупцем грошових коштів у меншому розмірі, ніж вказано у п. 5.1 Договору, продавець має право поставити товар на оплачену суму.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про договір купівлі - продажу, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Строк, на який укладений Договір, у ньому не обумовлений.
Частиною 1 ст. 267 Господарського кодексу України встановлено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін; якщо у договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Виходячи з такого, Договір укладений сторонами на один рік і діє до 11.02.12.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Такі положення містять ч. 1 ст. 530 ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.
На підставі рахунку ТОВ "К-ПИВ-КОМ" № 3 від 14.02.11 на загальну суму 4 900 000 грн., ЗАТ "Креатив" платіжним дорученням № 59 від 17.02.11 перерахувало першому 2259473 грн. 26 коп. за соняшник. Підстави перерахування, дату і суму перерахування відповідач не оспорив.
Згідно ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
ПрАТ "Креатив", як вбачається із п. 3 ст. 1 Статуту приватного акціонерного товариства "Креатив" у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Креатив" (протокол № 1 від 12.04.11), державна реєстрація якого здійснена 17.05.11, є правонаступником ЗАТ "Креатив".
ПрАТ "Креатив" не довело того, що не поставка (недопоставка) насіння соняшника у передбачений Договором строк сталася з причин невиконання зобов'язань ТОВ "К-ПИВ-КОМ".
Частиною 4 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс". Відповідно до п. 3.1 Договору, товар поставляється на умовах FCA франко-автомобіль (Правила Інкотермс 2000) за виключенням оговорок, прямо передбачених у контракті на складах продавця.
Згідно встановленої у п. 6 термінології "поставка" Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торговельної палати (далі по тексту - Правила), термін "поставка" використовується у двох різних значеннях: по-перше, - для визначення моменту, коли продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, визначені у статтях А.4 Правил Інкотермс; по-друге, термін "поставка" також використовується в контексті обов'язку покупця одержати чи прийняти поставку товару, зазначеного в статтях Б.4 Інкотермс.
Відповідно до п. 9.2 Правил Інкотермс-2000 передбачають, що у випадку, коли місцем, названим у договорі в якості місця доставки, є площі продавця, поставка є завершеною, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, а в інших випадках - коли товар наданий у розпорядження покупця без розвантаження з транспортного засобу продавця; F-терміни вимагають від продавця доставки товару для перевезення відповідно до вказівок покупця.
За умовами п. п. 3.6, 3.7, 3.8, 3.10 Договору при поставці товару продавець зобов'язаний завантажити товар в автотранспортний засіб, наданий покупцем, своїми силами і за свій рахунок, витрати по транспортуванню товару від складу продавця до складу покупця несе покупець; покупець зобов'язаний надати продавцю довіреність на товар; датою поставки вважається дата фактичного одержання товару покупцем у місті поставки, яка зазначається представником покупця /перевізника покупця у товарно-транспортній накладній; право власності на товар виникає у покупця з моменту завантаження товару в автотранспортний засіб, наданий покупцем на складі продавця.
Як передбачено ст. ст. А.1, А.4, 7 Правил, продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому повідомленням у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які докази відповідності, які можуть вимагатися за договором; продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраний продавцем у відповідності до ст. А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки; продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару у відповідності зі ст. А.4.
Обов'язком покупця є зобов'язання за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладений продавцем відповідно до ст. А.3 "а", а також надання продавцю достатнього повідомлення про назву особи, зазначеної в ст. А.4, і в разі необхідності, визначити вид транспорту, дату чи період поставки, і, в разі потреби, пункт у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем, що передбачено у ст. ст. Б.3, Б.7 Правил.
ТОВ "К-ПИВ-КОМ" надало ЗАТ "Креатив" рахунок для оплати товару і здійснення попередньої оплати сум за таким рахунком є підставою для одержання покупцем від продавця товару на оплачену суму. Докази того, що покупець надав достатнє повідомлення продавцю про особу - перевізника, або про пункт у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначені покупцем, відсутні. Тобто, відсутня вказівка покупця, необхідна для доставки продавцем товару для перевезення.
У п. 3.8 Договору сторони узгодили умову про те, що при поставця товару продавець зобов'язаний завантажити товар в автотранспортний засіб, наданий покупцем, своїми силами і за свій рахунок.
Безпосередньо Договір не містить умов про спосіб повідомлення продавця про готовність товару для поставки, тому, виходячи із вищевикладеного, господарський суд погоджується із доводами ТОВ "К-ПИВ-КОМ", що рахунок є підставою не тільки для оплати товару, а й для його одержання шляхом завантаження в автотранспорт.
Докази того, що відповідач при наданні позивачем автотранспортного засобу, не завантажив оплачений останнім Товар, відсутні.
Частина 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. У ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України вказано про зобов'язання покупця повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Докази того, що позивач повідомляв відповідача про порушення умов Договору щодо поставки насіння соняшника, вимагав доставити товар іншим, ніж належний покупцеві або ним замовлений, автотранспортом (належний продавцеві або ним замовлений), відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочено на час прострочення кредитора.
Сторонами укладено договори на поставку насіння соняшника № 354/п від 14.01.11, № 399/п від 31.01.11, № 433/п від 08.02.11, № 456/п від 11.02.11. При оформленні документів, що стосуються поставки товару, ними не вказувалося даних, які б надавали змогу ідентифікувати поставку, здійснену за конкретним договором. Дані акту звіряння взаєморозрахунків, наданого ПрАТ "Креатив" 22.11.11, не підтверджують ні суми, на яку воно посилається як на вартість не поставленого товару, ні невиконання ТОВ"К-ПИВ-КОМ" обов'язку щодо завантаження автотранспорту насінням соняшнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено: "Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Виходячи із викладених норм, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу чи не передав у встановлений договором строк оплачений товар.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Однак, ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України передбачено: "Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Тобто, не передання відповідачем товару у строку, обумовлений Договором з причин неподання позивачем транспорту для завантаження, є причиною невиконання першим свого обов'язку щодо поставки у передбачений Договором строк насіння соняшнику.
Позивач не довів, що ТОВ "К-ПИВ-КОМ" є боржником, що прострочив. Докази відмови продавця від зобов'язання - одностороння відмова від зобов'язання відсутні
Станом на теперішній час позивач не позбавлений права отримати від відповідача товар за Договором.
Позов про стягнення з відповідача 2 220 678 грн. 49 коп. боргу задоволенню господарським судом не підлягає.
ПрАТ "Креатив" просить стягнути з ТОВ "К-ПИВ-КОМ" 133 308 грн. 92 коп. "інфляційних", тобто суму, на яку збільшився борг у сумі 2 259 473 грн. 26 коп. внаслідок застосування встановленого за період з березня 2011 по червень 2011 індексу інфляції.
Такі вимоги заявника задоволенню господарським судом не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із визначення договору поставки, що містить ст. 712 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має не постачальник, а покупець.
Право покупця, передбачене вищеназваними нормами Цивільного кодексу України, вимагати повернення попередньої оплати є не грошовим зобов'язанням постачальника, а є наслідком порушення ним умов договору поставки.
У п. 6.6 Договору узгоджена умова про те, що у разі поставки товару на суму, меншу розміру проведеної попередньої оплати, недопоставки товару, продавець повинний повернути на розрахунковий рахунок покупця грошові кошти у розмірі заборгованості на протязі двох банківських днів після припинення поставки, за який проведена передоплата.
Оскільки ПрАТ "Креатив" не довело того, що непоставка/недопоставка насіння соняшнику за Договором є наслідком порушення зобов'язання ТОВ "К-ПИВ-КОМ", або те, що поставка припинена з 28.02.11, підстави вважати, що останнє зобов'язане було повернути 2 259 473 грн. 26 коп. 03.03.11, господарський суд не вбачає.
До предмета доказування у спорі входить встановлення наявності чи відсутності певних юридичних фактів, а саме: підстав виникнення у сторін зобов'язань, зокрема у відповідача поставити товар у встановлений строк; здійснення позивачем попередньої оплати; порушення відповідачем відповідного зобов'язання передати товар.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, у зобов'язаннях за договором поставки боржником - особою, що має сплатити грошові суми, є покупець, а постачальник (продавець) є боржником у зобов'язання поставити товар, тому відповідно кредитором відносно права отримати грошові суми за поставлений товар є постачальник (продавець), покупець є кредитором при реалізації права отримати товар або вимагати поставки товару.
Позов про стягнення з відповідача у примусовому порядку суми попередньої оплати за товар не є наслідком порушення продавцем грошового зобов'язання, тому підстави для застосування ч. 2 ст. ст. 625 Цивільного кодексу України про обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, відсутні.
Зазначена позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.06.11 у справі № 43/308-10.
Позов про стягнення 133 308 грн. 92 коп. господарський суд не задовольняє.
У п. 6.9 Договору сторони узгодили умову про те, що у разі несвоєчасної поставки, недопоставки/непоставки товару, продавець виплачує покупцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 процентів річних.
Згідно з ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати; договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Сплата 30 процентів річних за користування чужими грошовими коштами є правовим наслідком порушенням умов Договору ТОВ "К-ПИ-КОМ" щодо поставки у строк до 28.02.11 товару ЗАТ "Креатив".
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), і у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, про що зазначено у ст. 610, ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України.
Оскільки позивач не довів того, що порушення зобов'язання відповідача передати товар у строк, обумовлений Договором, або таке порушення сталося з причин відмови останнього поставити товар, завантажити його у надані транспортні засоби, або з причин відмови виконати розпорядження покупця щодо доставки продавцем товару своїм автотранспортом, то з урахуванням редакції ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України не довів й того, що виконання боржником свого обов'язку не могло бути відстрочене.
Знаходження у ТОВ "К-ПИВ-КОМ" коштів, перерахованих ЗАТ "Креатив" як передоплата за товар, не є наслідком несвоєчасної поставки, недопоставки/непоставки товару з вини продавця (постачальника).
Господарський суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення 449 418 грн. 52 коп.
До позовних вимог увійшли суми, подані до стягнення із посиланням на п. п. 6.7, 6.8 Договору.
За п. 6.7 Договору за недодержання строку поставки товару, зазначеного у п. 3.3, непоставки/недопоставки товару, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10 процентів від вартості несвоєчасно поставленого/недопоставленого/непоставленого товару.
За п. 6.8 Договору, у разі невиконання або порушення виконання зобов'язань згідно п. п. 6.6, 6.7 продавець крім штрафу, передбаченого п. 6.7, сплачує покупцю штрафну санкцію у розмірі 3 процентів від загальної вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки до моменту повного погашення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання; у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, і при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній грошовій сумі або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг); штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Безпосередньо Господарський кодекс України не містить норм щодо визначення неустойки, штрафу, пені як штрафних санкцій.
Поняття неустойки (штрафу, пені) містять ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України:
штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;
пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойкою (штрафом, пенею) забезпечується виконання зобов'язання, що встановлено ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими Законами; до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За своєю правовою природою штрафна санкція, передбачена у п. 6.8 Договору, є пенею.
Позивач не довів правомірності застосування пені, яка передбачена ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України як вид забезпечення виконання грошових зобов'язань, до порушення зобов'язань щодо поставки товару.
Відповідно до ст. 610, п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлено договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Господарський суд прийшов до висновку, що ПрАТ "Креатив" не довело того, що не поставка (недопоставка) насіння соняшника сталася з причин невиконання зобов'язань ТОВ "К-ПИВ-КОМ" і, відповідно, не довело підстав для стягнення з ТОВ "К-ПИВ-КОМ" сум на підставі п. п. п. п. 6.7, 6.8 Договору.
Позов в частині стягнення 224 709 грн. 26 коп., 225 947 грн. 32 коп. задоволенню господарським судом не підлягає.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на ПрАТ "Креатив".
У засіданні 28.11.11 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Засвідчені належним чином примірники рішення направити сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н. В. Болгар
Повне рішення підписано 02.12.11.