01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"29" листопада 2011 р. Справа № 12/173-11
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 39 502,59 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -представник (довіреність №15-2/28-10 від 10.01.2011 року);
від відповідача: не з'явився,
01 вересня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі -позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 39 502,59 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов:
- договору на послуги по ремонту автоскла №0278 від 07.09.2010 року (далі -договір №0278), згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався виконати демонтаж та ремонт пройми вікна, зачистку та встановлення склопакетів на автобусі марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, власними силами та з власних матеріалів, а позивач зобов'язувався вказані роботи оплатити;
- договору на послуги по ремонту автоскла №0273 від 21.08.2010 року (далі -договір №0273), згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався виконати демонтаж та ремонт пройми вікна, зачистку та встановлення склопакетів на автобусах марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3 та державний номер НОМЕР_4, власними силами та з власних матеріалів, а позивач зобов'язувався вказані роботи оплатити;
- договору на послуги по ремонту автоскла №0280 від 14.09.2010 року (далі -договір №0280), згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався виконати демонтаж та ремонт пройми вікна, зачистку та встановлення склопакетів на автобусі марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_5, власними силами та з власних матеріалів, а позивач зобов'язувався вказані роботи оплатити.
Оскільки відповідачем роботи, передбачені умовами вищевказаних договорів, були виконані неякісно, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача збитки у розмірі 23 214,00 грн., 2 986,97 грн. пені, штраф у сумі 4 642,80 грн., 7 033,84 грн. пені та штраф у сумі 1 624,98 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2011 року, справу призначено до розгляду 04.10.2011 року.
04 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 18.10.2011 року.
18 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 15.11.2011 року.
15 листопада 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 29.11.2011 року.
29 листопада 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:
21 серпня 2010 року між автобазою Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі -позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -відповідач) був укладений договір на послуги по ремонту автоскла №0273 (далі -договір №0273), згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався виконати демонтаж та ремонт пройми вікна, зачистку та встановлення склопакетів на автобусах марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_4, власними силами та з власних матеріалів, а позивач зобов'язувався вказані роботи оплатити.
07 вересня 2010 року сторони уклали договір на послуги по ремонту автоскла №0278 (далі -договір №0278), згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався виконати демонтаж та ремонт пройми вікна, зачистку та встановлення склопакетів на автобусі марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, власними силами та з власних матеріалів, а позивач зобов'язувався вказані роботи оплатити.
14 вересня 2010 року сторони уклали договір на послуги по ремонту автоскла №0280 (далі -договір №0280), згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався виконати демонтаж та ремонт пройми вікна, зачистку та встановлення склопакетів на автобусі марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_5, власними силами та з власних матеріалів, а позивач зобов'язувався вказані роботи оплатити.
26 серпня 2010 року, 08 вересня 2010 року та 16 вересня 2010 року сторони підписали акти виконаних робіт (далі -акти виконаних робіт), долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що відповідач виконав роботи на загальну суму 38 690,00 грн.
Позивач, виконані відповідачем роботи, оплатив повністю, що підтверджується платіжними дорученнями №2213, №2214, №2223 від 05.10.2010 року.
10 жовтня 2010 року сторонами був складений та підписаний акт перевірки якості робіт, долучений до матеріалів справи, з якого вбачається, що в автомобілі марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_4, роботи по встановленню одного склопакету, в автомобілі марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_3, роботи по встановленню двох склопакетів, в автомобілі марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, роботи по встановленню одного склопакету, в автомобілі марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, роботи по встановленню одного склопакету, в автомобілі марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_5, роботи по встановленню одного склопакету виконані неякісно.
Пунктом 6.3 договору передбачено, що термін усунення недоліків по послугам з ремонту склопакетів, а також при доукомплектуванні визначається протягом 10 діб з моменту виявлення дефектів.
17 листопада 2010 року позивач направив на адресу відповідача лист-претензію №15-2/28-595 з вимогою негайно усунути виявлені недоліки, який відповідач отримав 17.11.2010 року, проте відповіді на претензію не надав, недоліки не усунув.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «Ельфа Бус Глас Сервіс»та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, які замінили та переустановили встановлені склопакети, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №12 від 22.06.2011 року та актом виконаних робіт №2505-01 від 25.05.2011 року.
Відповідач роботи, виконані товариством з обмеженою відповідальністю «Ельфа Бус Глас Сервіс»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, оплатив, що підтверджується платіжними дорученнями №1679 та №1689 від 01.08.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 цієї статті закріплено, що підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Частиною 3 цієї статті закріплено, що результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Оскільки, згідно з актами виконаних робіт, вартість робіт по встановленню одного склопакету складає 3 869,00 грн., то розмір збитків позивача, завданих останньому у зв'язку з переустановленням 6 склопакетів становить 23 214,00 грн.
Крім стягнення збитків, позивач просив стягнути з відповідача 2 986,97 грн. пені, штраф у сумі 4 642,80 грн., 7 033,84 грн. пені та штраф у сумі 1 624,98 грн.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 6.3 договору передбачено, що термін усунення недоліків по послугам з ремонту склопакетів, а також при доукомплектуванні визначається протягом 10 діб з моменту виявлення дефектів.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктами 8.2 договорів №0278, №0273 та №0280 передбачено, що за несвоєчасне постачання склопакету та виконання послуг відповідачем, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент порушення умов договору, від вартості всіх склопакетів та невиконаних робіт за кожен день прострочення.
Частиною 1 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України закріплено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 20.10.2010 року до 20.04.2010 року, суму збитків, що становила 23 214,00 грн., а також ставку пені у розмірі 0,1%, складає 4 224,95 грн., які підлягають стягненню.
Штраф за порушення умов якості наданих послуг, враховуючи збитки в сумі 23 214,00 грн. та ставку в розмірі 20%, становить 4 642,80 грн., які підлягають стягненню.
Штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, враховуючи збитки в сумі 23 214,00 грн. та ставку в розмірі 7%, становить 1 624,98 грн., які підлягають стягненню.
Також позивач просив стягнути з відповідача 2 986,97 грн. пені.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Так, суд вважає, що стягнення з відповідача одночасно 2 986,97 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, як передбачено умовами договору, та 7 033,84 грн. пені у розмірі 0,1%, як встановлено ст. 231 Господарського кодексу України, суперечить нормам чинного законодавства України.
Згідно з ч. 1 ст. 232 Господарського кодексу України, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.
Так, суд дійшов висновку, що оскільки сума штрафних санкцій, яка підлягає стягненню становить 10 492,73 грн., то збитки, не покриті штрафними санкціями, складають 12 721,27 грн., що підлягають стягненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї господарські витрати не залежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124, ст. 61 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 224, ч. ч. 1, 6 ст. 232, ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 837, ч. ч. 1, 2 ст. 839, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 857, ч. 1 ст. 852, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 230, ч. 2 ст. 231 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 39 502,59 грн. задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_6) на користь автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України (м. Київ, вул. Щорса, 24, код 05907124) збитки у розмірі 12 721,27 грн. (дванадцять тисяч сімсот двадцять одна грн. 27 коп.); штраф за порушення умов якості наданих послуг у сумі 4 642,80 грн. (чотири тисячі шістсот сорок дві грн. 80 коп.); 7 033,84 грн. (сім тисяч тридцять три грн. 84 коп.) пені; штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 1 624,98 грн. (одна тисяча шістсот двадцять чотири грн. 98 коп.); 395,03 грн. (триста дев'яносто п'ять грн. 03 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 05.12.2011 року.