01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
про визнання боржника банкрутом
"01" листопада 2011 р. Справа № Б8/156-11
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши матеріали
за заявою ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФОЗЗІ», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ФОЗЗІ», ідентифікаційний код: 25294089, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5,
до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-68», ідентифікаційний код: 33278816, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5,
про банкрутство,
за участю представників учасників судового провадження:
від Заявника: ОСОБА_1 яка діє на підставі довіреності б/н від 10 червня 2011 року;
від Боржника: не з'явився, -
11 жовтня 2011 року до господарського суду Київської області звернулось ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ФОЗЗІ», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ФОЗЗІ», ідентифікаційний код: 25294089, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5 (надалі за текстом: «Заявник»/ «Кредитор»), із заявою від 21 вересня 2011 року №295 (вх. №4177 від 11 жовтня 2011 року) про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-68»(ідентифікаційний код: 33278816, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5) (надалі за текстом: «Боржник») з підстав, передбачених ст. ст. 1, 6, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою господарського суду Київської області від 17 жовтня 2011 року порушено провадження у справі №Б8/156-11 та призначено розгляд справи на 01 листопада 2011 року; зобов'язано учасників провадження надати документарні докази у справі; зобов'язано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяці його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі за текстом також «Закон про банкрутство»).
Доказом належного повідомлення учасників провадження про судове засідання є відбиток печатки канцелярії господарського суду Київської області №909 від 18 жовтня 2011 року.
В ході підготовки справи до розгляду господарським судом Київської області направлено запити: державному нотаріусу Вишневої міської державної нотаріальної контори стосовно інформації щодо правочинів, які укладались Боржником та інформації щодо майна Боржника, яке перебуває у заставі та його заставодержателів, щодо діючих заборон відчуження майна Боржника; Головному управлінню Держкомзему у Київській області стосовно наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності або на праві користування земельних ділянок; Києво-Святошинському РЕВ ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності автомобілів, автобусів, інших самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, причепів, напівпричепів, мотоколясок та інших прирівняних до них транспортних засобів; комунальному підприємству «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»щодо наявності чи відсутності за Банкрутом на праві власності нерухомого майна; інспекції Державного технічного нагляду Київської області щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.
Станом на поточну дату до суду надійшов лист №1173/01-09 від 25 жовтня 2011 року (вх. №14896 від 01 листопада 2011 року) від державного нотаріуса Вишневої міської державної нотаріальної контори та Витяг з Державного реєстру правочинів на запит органу державної влади №10553335 від 25 жовтня 2011 року на Боржника. Жодних інших відповідей на вище перелічені судові запити до суду не надійшло.
19 жовтня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/н від 19 жовтня 2011 року (вх. №14321 від 19 жовтня 2011 року) про участь у справі про банкрутство з долученими інформацією про кандидатуру арбітражного керуючого від 19 жовтня 2011 року, копіями ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії НОМЕР_1, видана 22 січня 2007 року, свідоцтва арбітражного керуючого щодо присвоєння кваліфікації арбітражного керуючого, диплому серії ПВ № 524314 від 29 липня 1987 року, інших доказів.
20 жовтня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. б/н від 20 жовтня 2011 року (вх. №14334 від 20 жовтня 2011 року) із долученими Інформацією про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого від 20 жовтня 2011 року, копіями ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії НОМЕР_2, виданої 13 квітня 2007 року, Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_3, дипломів серії НОМЕР_4 від 04 березня 2002 року та серії НОМЕР_5 від 11 березня 2002 року, посвідчення водія, інших доказів.
31 жовтня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області від Заявника надійшло клопотання №31-10/2011 від 31 жовтня 2011 року (вх. №14332 від 31 жовтня 2011 року) про призначення ліквідатора з долученою копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_6.
01 листопада 2011 року у судове засідання з'явився представник Заявника, надав пояснення у справі та на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 17 жовтня 2011 року про порушення провадження у даній справі, надав документарні докази, в тому числі: оригінал Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців №11164043 станом на 19 вересня 2011 року на Боржника; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців за №11559255 станом на 28 жовтня 2011 року на Боржника; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців №11559244 станом на 28 жовтня 2011 року на Заявника; пояснення від 01 листопада 2011 року.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що від Боржника відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надійшло, жодної з вимог ухвали господарського суду Київської області у даній справі від 17 жовтня 2011 року Боржником не виконано, про причини невиконання вимог суду пояснень не надано. Доказом направлення Боржнику ухвали про порушення справи про банкрутство від 10 жовтня 2011 року є відбиток печатки канцелярії господарського суду Київської області за №909 від 18 жовтня 2011 року.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. В зв'язку з невиконанням Боржником вимог суду, суд розглядує справу виходячи з наявних матеріалів справи.
Дослідивши детально, всебічно, об'єктивно всі матеріали справи, обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про банкрутство Боржника на підставі наступного.
Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
Статтею 41 розділу VI «Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності»Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Регулювання застосування процедури банкрутства відсутнього боржника належить до зазначеного розділу VI вказаного Закону.
У відповідності до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Керуючись ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи, відсутні підстави для припинення провадженні у цій справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 2 ст. 52, ч. 1 ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. У разі виявлення майна відсутнього боржника ліквідатора має бути замінено за клопотанням кредитора арбітражним керуючим, про що господарський суд виносить ухвалу.
Боржник -товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-68», ідентифікаційний код юридичної особи: 33278816, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, зареєстрований 19 травня 2005 року, факт перебування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців №11164043 станом на 19 вересня 2011 року, серія АЄ №871334 -871337, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії АБ №380193 станом на 28 жовтня 2011 року, є суб'єктом підприємницької діяльності та є суб'єктом банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.
Заявником в судовому засіданні надано оригінал Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців №11164043 станом на 19 вересня 2011 року, серія АЄ №871334, в якому наявний запис №9 (а.с. 6) про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (08132, Київська область, Києво -Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5) (запис здійснено 19 березня 2010 року, номер запису: 1 339 143 0007 005699). Таким чином факт відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням Боржника підтверджено належним доказом.
В заяві №295 від 21 вересня 2011 року (вх. №4177 від 11 жовтня 2011 року) про порушення цієї справи Заявником заявлено грошові вимоги до Боржника у сумі 208 144,36 (двісті вісім тисяч сто сорок чотири гривні 36 коп.) грн. Судом встановлено, що вимоги Кредитора до Боржника в сумі 208 144,36 (двісті вісім тисяч сто сорок чотири гривні 36 коп.) грн. є безспірними з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів …; судові накази.
Судом встановлено, що відповідно до п.п. 1.1., 1.2. статуту Заявника, державну реєстрацію змін до якого проведено 29 квітня 2011 року (номер запису: 13391050014000878), - Заявник, - ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРННЕ ТОВАРИСТВО «ФОЗЗІ»є юридичною особою приватного права відповідно до законодавства України, створене (засноване) як Закрите акціонерне товариство «ФОЗЗІ». Закрите акціонерне товариство «ФОЗЗІ», у зв'язку з приведенням у відповідність до вимог чинного законодавства, змінило своє найменування на найменування -Приватне акціонерне товариство «ФОЗЗІ».
Безспірність вимог Заявника підтверджена: наказом господарського суду Київської області від 13 квітня 2010 року у справі №15/028-10, що виданий на виконання рішення господарського суду Київської області від 30 березня 2010 року, яке набрало законної сили (згідно вказаного судового наказу) 13 квітня 2010 року, яким наказано стягнути з Боржника на користь Заявника 205 849,86 (двісті п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять гривень 86 коп.) грн. заборгованості, 2 058,50 (дві тисячі п'ятдесят вісім гривень 50 коп.) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Боржником не надано жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості перед Заявником в частині його безспірних вимог заявлених у даному судовому провадженні.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що зобов'язання Боржника перед Заявником на загальну суму 208 144,36 (двісті вісім тисяч сто сорок чотири гривні 36 коп.) грн. є безспірними та грошовими, є такими, що не сплачені більш ніж протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 1 Закону України Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, для цілей цього Закону терміни вживаються у наступному значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Перевіряючи платоспроможність чи не платоспроможність Боржника суд дійшов наступних висновків, що мають істотне значення при розгляді клопотання Заявника про призначення ліквідатора Боржника.
Судом встановлено неспроможність Боржника виконати грошові зобов'язання перед Заявником після настання встановленого строку їх сплати, що підтверджено рішенням господарського суду Київської області від 30 березня 2010 року, яке набрало законної сили (згідно вказаного судового наказу) 13 квітня 2010 року, наказом господарського суду Київської області, виданого на виконання вказаного судового рішення, а також встановлено факт неможливості виконання таких грошових зобов'язань перед Заявником не інакше як через відновлення платоспроможності, що підтверджено постановою Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 12 травня 2010 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 19215821, на підставі якого розпочалось здійснення примусового виконання вказаного вище судового наказу, проте, як стверджує Заявник, станом на поточну дату заборгованість перед ним Боржником не погашена, а Боржником вказана позиція Заявника не заперечена.
Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п.п 3.3. - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть уважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.
Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність ознак, які вказують на неплатоспроможність Боржника, зокрема наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, підтверджених виконавчими документами; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної особи боржника, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї особи. Таким чином, на підставі вищенаведених досліджених ознак, суд дійшов висновку про те, що відповідно до норми абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким визначено поняття неплатоспроможності для цілей вказаного закону, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, суд дійшов висновку про те, що Боржник на момент подачі Заяви про порушення справи про банкрутство та на момент винесення даної постанови є неплатоспроможним відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а вимоги Заявника стосовно визнання Боржника банкрутом, обґрунтованими; заборгованість Боржника перед Заявником є безспірною у встановленому судом обсязі, безспірність якої підтверджена належними доказами.
Згідно п. 1 ст. 22 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Зазначені фактичні обставини вказують на нездатність Боржника своєчасно та в повному обсязі задовольнити вимоги ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФОЗЗІ», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ФОЗЗІ», його неплатоспроможність (за змістом, визначено ст. 1 Закону про банкрутство) та дають підстави для застосування відносно Боржника відповідних заходів та процедур в порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
31 жовтня 2011 року від Приватного акціонерного товариства «ФОЗЗІ», що є правонаступником закритого акціонерного товариства «ФОЗЗІ»через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання №31-10/2011 від 31 жовтня 2011 року (вх. №14832 від 31 жовтня 2011 року) про призначення ліквідатора, в якому Заявник просить призначити його ліквідатором Боржника, мотивуючи клопотання тим, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження, а саме постанови про повернення виконавчого документа ВП № 19215821 від 12 травня 2010 року, майна, на яке може бути звернено стягнення не виявлено, кошти на рахунках відсутні, рахунки закриті, встановити місцезнаходження Боржника виявилось неможливим, заходи, здійснені державним виконавцем, щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, та посилаючись на норми ч.ч. 2, 3 ст. 52 Закону про банкрутство, просить призначити себе ліквідатором Боржника, як такого, майна якого не виявлено/майно відсутнє.
Детально дослідивши матеріали справи розглядаючи клопотання Боржника суд дійшов наступних висновків та бере до уваги те, що через загальний відділ господарського суду Київської області надійшли заяви від двох арбітражних керуючих про призначення їх ліквідатором боржника.
Заявником мотивовано клопотання №31-10/2011 від 31 жовтня 2011 року тим, що відповідно до постанови про повернення виконавчого документа ВП № 19215821 від 12 травня 2010 року, майна, на яке може бути звернено стягнення не виявлено, кошти на рахунках відсутні, рахунки закриті, встановити місцезнаходження Боржника виявилось неможливим, заходи, здійснені державним виконавцем, щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, на підставі чого Заявник посилається на відсутність будь-якого майна Боржника. Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до заяви Заявника про порушення цієї справи, Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців №11164043 станом на 19 вересня 2011 року, серія АЄ №871334 -871337, найменуванням Боржника є: «товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-68». Судом встановлено, що у постанові Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №19215821 від 17 вересня 2010 року щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області №15/028-10, виданого 13 квітня 2010 року, державним виконавцем встановлено, що «згідно відповідей Києво-Святошинського БТІ, МРЕВ ДАІ та акту державного виконавця, майно на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу відсутнє; згідно довідки Києво-Святошинського ДПІ розрахункові рахунки в установах банків відсутні; за адресою: м. Вишневе, вул. Промислова, 5 -товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо» не розшукано; встановити місцезнаходження боржника виявилось неможливим (а. з. 8)». За результатом дослідження вказаних доказів судом встановлено, що відповідно до досліджуваної постанови, державним виконавцем було вжито низку заходів з розшуку майна та встановлено його відсутність стосовно іншої юридичної особи, - «ТОВ «Сільпо», а не майна Боржника, - яким є товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-68». Даний висновок суду підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень -«Інформація про виконавче провадження»(https://trade.informjust.ua/vpdoc/print.aspx?Type=v), виконавче провадження №19215821, ідентифікатор для доступу інформації про виконавче провадження: 7ВГБ782Д8174 відповідно до якого вжиті заходи здійснено щодо «ТОВ «СІЛЬПО»(а.в. 3).
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.2., 3.1.-3.3., 6.1., 5.5. «Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень» затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 р. № 43/5, Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (надалі - Єдиний реєстр) - це комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії. Держателем Єдиного реєстру є Міністерство юстиції України, яке забезпечує його функціонування. Дані виконавчих документів, що надійшли до органу ДВС, підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру. Унесення до Єдиного реєстру даних про виконавчий документ здійснюється у відповідному органі ДВС протягом двох робочих днів з дня надходження виконавчого документа до державного виконавця. До Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. Унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. Інформація з Єдиного реєстру про наявність виконавчих проваджень (у тому числі завершених) відносно боржників - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців надається у вигляді скорочених витягів у паперовій або електронній формі на запити будь-яких фізичних та юридичних осіб. Повні витяги з Єдиного реєстру надаються на запити сторін виконавчого провадження. Право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру.
Відповідно до розд. 13. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій" Мністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5, дані стосовно виконавчих документів, що надійшли до органу державної виконавчої служби, та подальшого виконання відкритих виконавчих проваджень підлягають обов'язковому занесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відповідно до вимог Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень. Дані вносять з моменту впровадження автоматизованої системи "Реєстр виконавчих проваджень".
Заявником чи іншими учасниками судового провадження жодних інших доказів відсутності майна Боржника суду не надано, в тому числі жодної з відповідей/довідок на які наявні посилання у постанові Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №19215821 від 17 вересня 2010 року, суду не надано.
Відповідно до положення п.п. 43 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в зв'язку з тим, що державним виконавцем ВДВС було вжито низку заходів з розшуку майна та встановлено його відсутність відносно іншої юридичної особи, - «ТОВ «Сільпо», а не Боржника, - яким є товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-68», жодних інших належних доказів суду не надано щодо встановлення відсутності майна Боржника, - постанова Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №19215821 від 17 вересня 2010 року, не є належним доказом відсутності майна Боржника, а Заявником не доведено обставини відсутності майна Боржника.
Крім того, в ході підготовки цієї справи до розгляду та встановлення неплатоспроможності або платоспроможності Боржника, судом було вжито низку заходів, зокрема, направлено запити: державному нотаріусу Вишневої міської державної нотаріальної контори стосовно інформації щодо правочинів, які укладались Боржником та інформації щодо майна Боржника, яке перебуває у заставі та його заставодержателів, щодо діючих заборон відчуження майна Боржника; Головному управлінню Держкомзему у Київській області стосовно наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності або на праві користування земельних ділянок; Києво -Святошинському РЕВ ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності автомобілів, автобусів, інших самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, причепів, напівпричепів, мотоколясок та інших прирівняних до них транспортних засобів; комунальному підприємству «Бюро технічної інвентаризації Києво -Святошинської районної ради Київської області»щодо наявності чи відсутності за Банкрутом на праві власності нерухомого майна; інспекції Державного технічного нагляду Київської області щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.
01 листопада 2011 року до господарського суду Київської області надійшов лист №1173/01-09 від 25 жовтня 2011 року від державного нотаріуса Вишневої міської державної нотаріальної контори та Витяг з Державного реєстру правочинів на запит органу державної влади №10553335 від 25 жовтня 2011 року на Боржника, відповідно до якого, згідно даних Державного реєстру правочинів, наявний один запис, згідно якого Боржником 07 червня 2005 року було укладено договір оренди частини магазину «Універмаг»за вказаною у Витязі адресою.
Станом на поточну дату (01 листопада 2011 року) жодних інших відповідей на запити господарського суду Київської області у цій справі не надходило; Боржником не надано суду на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 17 жовтня 2011 року у цій справі жодних доказів, документів.
Таким чином на підставі вищевикладеного, дослідивши детально матеріали справи, розглянувши клопотання Заявника № 31-10/2011 від 31 жовтня 2011 року, мотиви, долучені Заявником докази, судом встановлено, що обставин на які посилається Заявник, зокрема відсутність у Боржника майна, Заявником не доведено належними та допустимим доказами у справі, доказ на який посилається Заявник не є належним, виходячи з долучених доказів, належних доказів щодо проведення заходів по розшуку майна Боржника -товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-68» суду Заявником чи іншими учасниками провадження не надано; судом вжито низку заходів з встановлення майна Боржника, проте відповідей до суджу не надійшло; строки проведення цього засідання сплили та їх продовження Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачено, в зв'язку з чим, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд виходить з наявних матеріалів справи, в якій наявні заяви арбітражних керуючих на призначення їх ліквідатором боржника, зважаючи на необхідність проведення заходів по встановленню майна Боржника та відсутність будь-яких доказів його відсутності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Заявника №31-10/2011 від 21 жовтня 2011 року та доцільність призначення ліквідатором арбітражного керуючого, який діє професійно на підставі ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих в зв'язку необхідністю вжиття заходів по встановленню майна Боржника.
Судом встановлено, що в ході провадження у справі до суду надійшли заяви щодо призначення ліквідатором Боржника, крім клопотання Заявника, двох арбітражних керуючих, зокрема: 19 жовтня через канцелярію господарського суду Київської області подано заяву б/н від 19 жовтня 2011 року (вх. №14321 від 19 жовтня 2011 року) арбітражного керуючого Мальцевої Альбіни Вячеславівни про участь у справі про банкрутство; 20 жовтня 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області подано заяву арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича б/н від 20 жовтня 2011 року (вх. №14334 від 20 жовтня 2011 року) про участь у справі про банкрутство.
Враховуючи наявність двох заяв щодо призначення ліквідатора банкрута, суд виходить з наявних матеріалів справи.
Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено, відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Відповідно до ст. 4?, 4? Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно п. п. 1-3 ст. 3? Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів; до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.
Детально, об'єктивно дослідивши обставини справи, враховуючи недоведеність факту відсутності у Боржника будь-якого майна, наявність конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора Боржника, керуючись нормами ст. ст. 6, 129 Конституції України, ст. 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з урахуванням особливостей встановлених ст. 52 вказаного Закону, суд дійшов висновку про те, що в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі заяви арбітражних керуючих про призначення ліквідатором Боржника.
Частиною 2 п. п. 11.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” роз'яснено, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна.
Пунктом 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, керуючись вище наведеним судом досліджено заяви про призначення ліквідатором Боржника.
Відповідно до заяви б/н від 19 жовтня 2011 року арбітражного керуючого Мальцевої Альбіни Вячеславівни про участь у справі про банкрутство, вона просить призначити її ліквідатором у справі про банкрутство №Б8/156-11 товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-68», ідентифікаційний код: 33278816; у вказаній заяві Мальцева А.В. повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень законодавства та ліцензійних умов провадження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускала; відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” -не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснювала. До своєї заяви Мальцева А.В. додала Інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого, в якій просить суд, при розгляді її кандидатури в якості арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) врахувати те, що вона успішно пройшла підготовку та склала іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у регіональному економіко-правовому центрі з питань банкрутства, про що свідчить свідоцтво арбітражного №1113; ліцензія на здійснення діяльності арбітражного керуючого нею була отримана 22 січня 2007 року та є дійсною до 21 січня 2012 року; за час здійснення професійної діяльності арбітражного керуючого призначалася ліквідатором на підприємствах приватного сектору економіки; в деяких справах про банкрутство також виконувала функції помічника керуючого санацією та помічника ліквідатора підприємства частка держави яких становила 25 та більше відсотків; тому може стверджувати про освою обізнаність в особливостях провадження справ про банкрутство таких підприємств; за період від дня отримання ліцензії до теперішнього часу скарг на її діяльність не надходило; додатково повідомляє, що має у власності легковий автомобіль, права категорії «Б», а також необхідну технічну базу для повноцінної роботи в якості арбітражного керуючого; на даний час може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Також до заяви арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство додано належним чином засвідчені копії: ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1, видану 22 січня 2007 року, свідоцтва №1113 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); диплому серії ПВ №524314 стосовно здобуття освіти в сфері правознавства від 23 липня 1987 року, ліцензійної картки на систему інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН. Дослідивши документи подані арбітражним керуючим Мальцевою А.В., суд дійшов висновку про її відповідність встановленим вимогам до кандидатури арбітражного керуючого, - ліквідатора у справі, і вона може бути призначеним ліквідатором у справі про банкрутство.
Відповідно до заяви арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича б/н від 20 жовтня 2011 року про участь у справі про банкрутство, він просить призначити його ліквідатором у справі про банкрутство №Б8/156-11 товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-68», ідентифікаційний код: 33278816; у своїй заяві Дорошенко Я.В. повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, як і заборон займати керівні посади; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. До своєї заяви Дорошенко Я.В. додав належним чином засвідчені копії: ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_2, виданої 13 квітня 2007 року; свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_3; диплому про отримання повної вищої освіти серії НОМЕР_4 від 04 березня 2002 року; диплому про отримання фахової повної вищої освіти серії НОМЕР_5 від 11 березня 2002 року за спеціальністю економіст; ліцензійної картки на системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН; посвідчення водія; ліцензійного договору №4320 купівлі-продажу програмного продукту від 12 березня 2011 року. Також до вказаної заяви Дорошенком Я.В. додано Інформацію про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого від 01 листопада 2011 року, в якій він просить суд при розгляді його кандидатури врахувати те, що перша ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого ним була отримана у 2004 році; протягом своєї діяльності, в основному, працював з підприємствами приватного сектору економіки, та призначався як розпорядник майна та ліквідатор; має досвід роботи з підприємствами частка держави в яких становить 25 та більше відсотків, а також на сільськогосподарських підприємствах; призначався також керуючим санацією на державному підприємстві; неодноразово проходив планові перевірки дотримання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) ліцензійних умов провадження господарської діяльності, та жодного разу порушень виявлено не було; на даний час його завантаженість дає йому змогу виконувати функції арбітражного керуючого; додатково повідомляє, що в його розпорядженні є необхідна для повноцінного функціонування матеріально-технічна база; також має права категорії «Б».
Дослідивши заяву арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. та долучені до неї докази, судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. відповідає встановленим законодавчим вимогам до арбітражного керуючого і він може бути призначений ліквідатором у справі.
Зважаючи на конкуренцію кандидатур на призначення ліквідатора Боржника у справі, керуючись вищевказаними правовими нормами, виходячи з наявних матеріалів справи судом проведено дослідження доказів наданих кандидатурами арбітражних керуючих у відповідності до вимог п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15.
Як зазначено, п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.
Відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Детально дослідивши документи, надані арбітражними керуючими Мальцевою А.В., Дорошенком Я.В., судом встановлено наступне.
Як зазначено, відповідно до вимог ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.
Ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих Дорошенком Я.В. була отримана 13 квітня 2007 року, Мальцевою А.В., - 21 січня 2007 року; відповідно до поданих заяв, арбітражний керуючий Мальцева А.В. виконувала функції арбітражного керуючого приватного сектору економіки, в деяких справах про банкрутство також виконувала функції помічника керуючого санацією та помічника ліквідатора підприємства частка держави яких становила 25 та більше відсотків, тому вказує, що може стверджувати про освою обізнаність в особливостях провадження справ про банкрутство таких підприємств; в свою чергу згідно відомостей заяви Дорошенка Я.В. перша ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого ним була отримана у 2004 році, протягом своєї діяльності, в основному, працював з підприємствами приватного сектору економіки, та призначався як розпорядник майна та ліквідатор, має досвід роботи з підприємствами частка держави в яких становить 25 та більше відсотків, а також на сільськогосподарських підприємствах; призначався також керуючим санацією на державному підприємстві. На підставі аналізу вказаних відомостей, суд дійшов висновку про те, що більший фактичний досвід роботи арбітражного керуючого має Дорошенко Я.В. та суд звертає увагу на те, що інших доказів жодною з кандидатур суду не надано; суд бере до уваги відсутність підтвердження арбітражним керуючим Мальцевою А.В. того, що вона станом на дату подачі заяви про участь у справі про банкрутство має статус суб'єкта підприємницької діяльності, на відміну від кандидатури Дорошенка Я.В.; суд бере до уваги наявність належних доказів підтвердження організаційно-технічних можливостей забезпечення діяльності арбітражних керуючих, проте, Дорошенком Я.В. належними доказами підтверджено наявність у нього й посвідчення водія, копія якого долучена ним до матеріалів справи, Мальцевою А.В. жодних доказів такої обставини суду не надано. Виходячи з вищевикладеного, керуючись п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, суд вважає наявними переваги кандидатури арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., підтверджені документально, в тому числі в частині організаційно-технічного забезпечення можливостей належним чином виконувати повноваження ліквідатора банкрута, переваги наявного досвіду роботи арбітражного керуючого в різних категоріях справ по банкрутству боржників, відсутність підтвердження Мальцевою А.В. статусу фізичної особи-підприємця станом на дату подачі заяви, в зв'язку з чим вважає доцільним призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. та з викладених мотивів відхиляє кандидатуру арбітражного керуючого Мальцевої А.В.
Окрім того, судом встановлено, що Заявником підтверджено сплату державного мита у сумі 85,00 (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) грн., що підтверджено платіжним дорученням №1164533 від 29 вересня 2011 року на суму 85,00 (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у сумі 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн., що підтверджено платіжним дорученням №1164534 від 29 вересня 2011 року на суму 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
На підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив покласти на Боржника фактично сплачені Заявником 321,00 (триста двадцять одну гривню 00 коп.) грн. судових витрат, що складаються з 85,00 (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 6, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3??, 5, 12, 13, 22, 23, 40-41, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 4?, 4?, 32-34, 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження”, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361, суд -
1. Визнати банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-68», ідентифікаційний код: 33278816, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5.
2. Визнати безспірні грошові вимоги Кредитора -ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФОЗЗІ», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ФОЗЗІ»(ідентифікаційний код: 25294089, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво -Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5), у сумі 208 144,36 (двісті вісім тисяч сто сорок чотири гривні 36 коп.) грн., з яких: 205 849,86 (двісті п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять гривень 86 коп.) грн. заборгованості, 2 058,50 (дві тисячі п'ятдесят вісім гривень 50 коп.) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-68», ідентифікаційний код: 33278816, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова,буд. 5 судові витрати на загальну суму 321,00 (триста двадцять одну гривню 00 коп.) грн., що складаються з 85,00 (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні клопотання ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФОЗЗІ»№31-10/2011 від 31 жовтня 2011 року.
4. Відмовити в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/н від 19 жовтня 2011 року про участь у справі про банкрутство.
5. Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-68», ідентифікаційний код: 33278816, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича (ліцензія державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_2, видана 13 квітня 2007 року; ідентифікаційний номер: 2893203931; місце проживання: 02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 17/2, кв. 53; адреса для листування: 01033, м. Київ а/с 113).
Задовольнити заяву арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. б/н від 20 жовтня 2011 року про участь у справі про банкрутство.
Протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали про призначення ліквідатора Банкрута товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-68», керівнику, головному бухгалтеру і власнику (учаснику) передати ліквідатору Дорошенку Я.В. всю бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.
Ліквідаторові прийняти бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності від колишніх керівника Банкрута, головного бухгалтера та власника (учасників).
До завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст. ст. 25-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи, письмово повідомити усіх кредиторів Боржника про уведення ліквідаційної процедури з зазначенням кінцевого строку направлення ліквідатору заяв з вимогами до Банкрута.
6. Зобов'язати ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-68», ідентифікаційний код: 33278816, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, Дорошенка Ярослава Валерійовича (ліцензія державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_2, видана 13 квітня 2007 року; ідентифікаційний номер: 2893203931), у п'ятиденний строк з дати отримання цієї постанови подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр»оголошення про порушення судом справи про визнання відсутнього боржника банкрутом, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до господарському суду.
Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, визнаного банкрутом, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про ліквідатора Банкрута, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури із застереженням про те, що кредитори можуть направляти ліквідатору заяви з вимогами до боржника у місячний строк з дня опублікування оголошення.
7. Зобов'язати Банкрута, засновника (учасника) Банкрута забезпечити виконання ліквідатором вимог законодавства, передати ліквідаторові матеріали, відомості і документи щодо фінансово-господарської діяльності банкрута.
8. Припинити повноваження власника майна (учасників) Боржника та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.
9. Звільнити з податкової застави активи платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-68», ідентифікаційний код: 33278816, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5.
10. Призначити наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 02 жовтня 2012 року на 10 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201).
Ліквідатору надати суду до 14 вересня 2012 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.
11. Постанову надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, каб. 2); Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції (08152, Київська обл., м. Вишневе, вул. Л.Українки, 86), державному реєстратору Києво-Святошинської районної державної адміністрації (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 126, кабінет 5); ліквідатору Банкрута -арбітражному керуючому Дорошенку Я.В. (на дві адреси: 02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 17/2, кв. 53; 01033, м. Київ а/с 113);
Копію постанови надіслати: Банкруту (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5); Сінельник Катерині Борисівні (02232, м. Київ, вул. М.Цвєтаєвої, буд. 8-а, кв. 171); Кредитору (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5); Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі (08132 м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34), Управлінню Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50), Києво -Святошинській виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (08154, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 11а); товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН»(089132, Київська обл., Київо-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5), Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Києво -Святошинського району Київської області (м. Київ ,вул. Янтарна, буд. 12-А); арбітражному керуючому Мальцевій А.В. (02152, м. Київ, пр-т Тичини, буд. 20-А, кв. 78).
Дата набрання чинності постановою -01 листопада 2011 року.
Термін пред'явлення виконавчого документу до виконання -до 01 листопада 2012 року.
Суддя Скутельник П.Ф.