01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"29" листопада 2011 р. Справа № 12/184-11
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Головного управління житлово-комунального господарства
виконавчого комітету Бориспільської міської ради
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 61 368,71 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -представник (довіреність №2-10-602 від 10.10.2011 року);
від відповідача: ОСОБА_3 -адвокат (свідоцтво №3749/10 від 25.09.2008 року),
20 вересня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі -позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 61 368,71 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя №142 від 22.03.2007 року (далі -договір), згідно з якими позивач зобов'язувався передати відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 187,0 м.кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (далі -приміщення), а відповідач зобов'язувалась вказане приміщення прийняти, вчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі.
Відповідач орендну плату за період з жовтня 2009 року до березня 2010 року не сплатила.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 38 504,79 грн. та 22 863,92 грн. пені.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2011 року, справу призначено до розгляду 11.10.2011 року.
11 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 25.10.2011 року.
06 жовтня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1, що свідчить про те, що відповідач була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
25 жовтня 2011 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Крім цього, завила клопотання про подовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 29.11.2011 року.
29 листопада 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, надала письмові пояснення щодо обставин справи.
Представник відповідача у судовому засіданні заборгованість перед позивачем у розмірі 38 504,79 грн. визнала, проти нарахування пені заперечувала. Крім цього, надала відзив на позовну заяву.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:
22 березня 2007 року між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі -позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -відповідач) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя №142 (далі -договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 187,0 м.кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (далі -приміщення), а відповідач зобов'язувалась вказане приміщення прийняти, вчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі.
Позивач передав відповідачу приміщення, що підтверджується актом передачі-приймання нежитлового приміщення від 22.03.2007 року.
21 березня 2009 року сторони уклали додатковий договір №2 до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 22.03.2007 року №142, відповідно до умов якої загальна площа приміщення була збільшена до 206,0 м.кв.
29 березня 2010 року відповідач повернула позивачу приміщення, що підтверджується актом передачі-приймання нежитлових приміщень, долученим до матеріалів справи, проте орендну плату за користування ним у період з жовтня 2009 року до березня 2010 року не сплатила.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 38 504,79 грн. та 22 863,92 грн. пені.
29 листопада 2011 року представник відповідача надала у судовому засіданні відзив на позовну заяву, зазначила, що відповідач основний борг у розмірі 38 504,79 грн. визнала. Проти стягнення з відповідача пені заперечувала з огляду на те, що строк позовної давності для її нарахування сплив.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
Згідно з ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Частиною 5 цієї статті встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Суд, встановивши, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 38 504,79 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача 22 863,92 грн. пені.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата перераховується до Головного управління житлово-комунального господарства виконкому у розмірі 100% щомісяця, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Пунктом 1 ч. 2 цієї статті встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу Укрпїни, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, заборгованість за: жовтень 2009 року відповідач повинна була сплатити до 06.11.2009 року, а строк позовної давності за цією вимогою сплив 06.11.2010 року; листопад 2009 року відповідач повинна була сплатити до 06.12.2009 року, а строк позовної давності за цією вимогою сплив 06.12.2010 року; грудень 2009 року відповідач повинна була сплатити до 06.01.2010 року, а строк позовної давності за цією вимогою сплив 06.01.2011 року; січень 2010 року відповідач повинна була сплатити до 06.02.2010 року, а строк позовної давності за цією вимогою сплив 06.02.2011 року; лютий 2010 року відповідач повинна була сплатити до 06.03.2010 року, а строк позовної давності за цією вимогою сплив 06.03.2011 року; березень 2010 року відповідач повинна була сплатити до 06.04.2010 року, а строк позовної давності за цією вимогою сплив 06.04.2011 року.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права після того, як строк позовної давності сплив, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 22 863,92 грн. задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ст. 356, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 260, ст. 253, ч. 1 ст. 254, ч. 1 ст. 261, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 22, ч. ч. 1, 5 ст. 78, ч. 2 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 61 368,71 грн. задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер 20016103165) на користь Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, кім. 406, код 36359583) основний борг у сумі 38 504,79 грн. (тридцять вісім тисяч п'ятсот чотири грн. 79 коп.); 613,69 грн. (шістсот тринадцять грн. 69 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 05.12.2011 року.