ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 58/29105.12.11
За позовомПриватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”
ДоВідкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА”
Простягнення страхового відшкодування, пені, трьох процентів річних, 26357, 95 грн.
Суддя Блажівська О.Є.
Представники сторін:
Від позивача -ОСОБА_1, пред. за дов. №2115/12 від 17.12.2010 р.
Від відповідача -ОСОБА_2, пред. за дов. №08-03-28/105-11.
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА” про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох процентів річних, 26357, 95 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/291, розгляд справи призначено на 02.09.2011 р.
29.08.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.
Розпорядженням від 02.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/291 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2011 року справу 58/291 суддею Шаптала Є.Ю. прийнято до провадження розгляд справи призначено на 14.10.2011 року.
Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 58/291 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 р. справу прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 14.10.2011 р.
27.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.
Розпорядженням від 14.10.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/291 передано для розгляду судді Палію В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011 року, суддею Палієм В.В. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.10.2011 року.
Розпорядженням від 19.10.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу передано для розгляду судді Блажівській О.Є.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2011 року справу прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 31.10.2011 року.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В зв'язку з неявкою позивача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року розгляд справи відкладено на 05.12.2011 року.
У судове засідання 05.12.2011 року представники сторін з'явились.
Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник позивача надав письмове заперечення на відзив.
Представник позивача надав усні пояснення по справі щодо розміру заявлених позовних вимог.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представник позивача надав усні пояснення по справі.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представник позивача надав суду оригінал первинної довідки ДАІ для огляду.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях підтримав позицію, заявлену у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти тверджень відповідача заперечив у повному обсязі.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 03.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
16.04.2010 року між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АХА Страхування” (надалі-Позивач, Страховик) та ПП “Свят” (Страхувальник) було укладено Договір страхування транспортного засобу № 1048-а/10зп (надалі -Договір страхування) (копія наявна в матеріалах справи). Відповідно до вказаного Договору страхування Позивачем було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно довідки ВДАІ, 07.10.2010 року на а/д Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна прогода за участю автомобіля “Деу” державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської обл. від 10.11.2010 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в Приватному акціонерному товаристві “Страхова компанія “АХА Страхування” автомобіль «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
На підставі страхового акту № 3443-а/10зп від 29.10.2010 року позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 64 745,44 грн.
Платіжним дорученням № 9613 від 29.10.2010 р. позивач здійснив виплату страхувальнику суму збитків в розмірі 64 745,44 грн.
Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “Деу” державний номер НОМЕР_3, застраховано відповідачем за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВС/5793174.
З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської обл. від 10.11.2010 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “Деу” державний номер НОМЕР_3, застраховано відповідачем за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВС/5793174.
У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем, поліс № ВС/5793174 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_4 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею транспортного засобу “Деу” державний номер НОМЕР_3.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_4 , транспортного засобу “Деу” державний номер НОМЕР_3.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.
На підставі страхового акту № 3443-а/10зп від 29.10.2010 року позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 64 745,44 грн.
Платіжним дорученням № 9613 від 29.10.2010 р. позивач здійснив виплату страхувальнику суму збитків в розмірі 64 745,44 грн.
На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат в сумі 64 745,44 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до Полісу № ВС/5793174 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено ліміт відповідальності у сумі 25500,00 грн. та франшизу у розмірі 510,00 грн., таким чином, розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача складає 24 990,00 грн.
Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 24 990,00 грн.
Крім суми страхового відшкодування, позивач також просить суд стягнути з відповідача 1146,12 грн. пені та 221,83 грн. 3 % річних.
Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача, який визнаний судом як належний, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають1146,12 грн. пені та 221,83 грн. 3 % річних.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА” (01032, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 24990 (двадять чотири тисячі дев'ятстот дев'яносто) грн. 00 коп боргу, 1146 (одну тисячу сто сорок шість) грн. 12 коп., 221 (двісті двадцять одну) грн. 83 коп. 3% річних, 263 (двісті шістдесят три) грн. 58 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.Є. Блажівська
Повний текст рішення складено 12.12.2011 року