ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/38202.12.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ЕКМІ»
доПриватного підприємства «Голден-Фарм»
простягнення 14 986, 46 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № б/н від 31.12.2010 року;
від відповідача: ОСОБА_2- дов. № 9 від 01.08.2011 року;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ЕКМІ»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Голден-Фарм»про стягнення 14 587,72 грн. -основного боргу, 306,34 грн. -інфляційних втрат та 92,40 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 30/04/10 від 30 квітня 2010 року не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 14 587,72 грн.
Ухвалою від 12.09.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.10.2011 року.
В судовому засіданні 07.10.2011 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 07.10.2011 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 07.10.2011 року розгляд справи відкладено на 07.11.2011 року.
В судовому засіданні 07.11.2011 року представники сторін надали усні пояснення з приводу заявлених вимог та заперечень.
Крім того, представники сторін в судовому засіданні 07.11.2011 року подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/382, яке судом розглянуто та задоволено.
В судовому засіданні 07.11.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 21.11.2011 року.
В судовому засіданні 21.11.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 28.11.2011 року.
В судовому засіданні 28.11.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 02.12.2011 року.
В судовому засіданні 02.12.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.12.2011 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 02.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
30 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ЕКМІ» (далі -постачальник, позивач) та Приватним підприємством «Голден-Фарм»(далі -покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 30/04/10 (далі -Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобов'язується протягом строку дії даного Договору поставити у власність покупця замовлений товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та сплачувати за нього визначену грошову суму.
Відповідно до пункту 3.1 Договору загальна вартість Договору зазначена в першій накладній на передачу товару.
Згідно з пунктом 3.2 Договору вартість товару по кожній наступній поставці автоматично збільшується на загальну суму Договору.
Пунктом 3.3 Договору сторони узгодили, що оплата за товар здійснюється покупцем безготівково, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата за товар вважається виконаною з моменту списання грошових коштів з рахунку покупця.
На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 23 363,76 грн., що засвідчується видатковими накладними № ЕК -0505012 від 05 травня 2010 року на суму 17 265,30 грн., № ЕК-1705008 від 17 травня 2010 року на суму 6 098,46 грн. та актом звірки взаєморозрахунків від 31.05.2010 року.
В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково та частково повернув поставлений товар, на доказ чого надано накладні на повернення, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в сумі 14 587,72 грн.
30 березня 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 30/0311-1, згідно якої просив відповідача погасити існуючу заборгованість, дана претензія була вручена відповідачу 07.04.2011 року, на доказ чого надано повідомлення про вручення поштового відправлення, однак відповідач залишив вимогу без задоволення та належного реагування.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 587,72 грн.
Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 14 587,72 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 92,40 грн. за період з 15.04.2011 року по 30.06.2011 року та 306,34 грн. -інфляційних втрат за період з квітня по травень 2011 року.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, поставок товару, проплат та дати вручення претензії, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 92,32 грн., а інфляційні втрати підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.
Також, позивач просить стягнути з відповідача окрім витрат на сплату держаного мита та інформаційно-технічне забезпечення витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2 500,00 грн.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».
Згідно з ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
В обґрунтування стягнення адвокатських витрат у розмірі 2 500,00 грн. позивач надав Договір № 4/11 про надання юридичних послуг від 09.06.2011 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та платіжне доручення № 479 від 30.08.2011 року.
Згідно частини 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи на думку господарського суду підлягають до стягнення в сумі 2 000,00 грн. (Роз'яснення Вищого Арбітражного суду від 04.03.98 р. N 02-5/78 ).
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Голден-Фарм»(місцезнаходження: 01042, м. Київ, Печерський р -н, бульв. Дружби народів, буд. 8, кв. 9, код ЄДРПОУ 32706692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ЕКМІ»(місцезнаходження: 03049, м. Київ, вул. Курська, 16, код ЄДРПОУ 31107961) 14 587 (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 72 коп. - основного боргу, 306 (триста шість) грн. 34 коп. -інфляційних втрат, 92 (дев'яносто дві) грн. 32 коп. -3% річних, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. -витрат на послуги адвоката, 149 (сто сорок дев'ять) грн. 86 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Спичак О.М.
Дата підписання рішення
06.12.2011 року