ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 27/35322.11.11
За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»
доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
третя особа ОСОБА_1
провідшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 16 208, 30 грн.
Суддя Дідиченко М. А.
Секретар Приходько Є. П.
Представники сторін:
від позивача:не з'явились;
від відповідача:не з'явились;
від третьої особи:ОСОБА_1
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 16 208, 30 грн.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.04.2008 року в м. Львові по вул. Сихіавська-пр. Червоної Калини сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Део, д/н НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_1 та автомобіля марки Део, д/н НОМЕР_2, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У зв'язку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винного в ДТП - гр. ОСОБА_1 була застрахована у ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 року було порушено провадження у справі та залучено винну в скоєнні вище зазначеної ДТП особу - гр. ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та призначено розгляд справи на 22.11.2011 року.
Представник відповідача у судове засідання 22.11.2011 року не з'явився, однак через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що не заперечує проти стягнення з НАСК «Оранта»страхового відшкодування у розмірі 16 208, 30 грн.
Представник позивача у судове засідання 22.11.2011 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи у судовому засіданні 22.11.2011 року подав письмові пояснення по суті спору.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
З довідки ВДАІ м. Львова від 20.04.2008 року та Постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 20.05.2008 року по справі № 3-7394/08р. вбачається, що 20.04.2008 року гр. ОСОБА_1 керуючи автомобілем Део, д/н НОМЕР_1, в м. Львові по вул. Сихіавська-пр. Червоної Калини, на перехресті нерівнозначних доріг, не надав перевагу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Део, д/н НОМЕР_2, завдавши йому технічних ушкоджень, чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР України.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 20.05.2008 року по справі № 3-7394/08р. гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 4 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Пошкоджений внаслідок вказаної ДТП автомобіль Део, д/н НОМЕР_2 був застрахований на підставі договору № 640530593 від 11.01.2008 року, укладеного між ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна») та ТОВ «Фіакр-таксі».
Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням позивача було проведено автотоварознавче дослідження, згідно висновку якого (висновок спеціаліста № 63/08 від 02.06.2008 року експертного автотоварознавчого дослідження) матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Део, д/н НОМЕР_2, у результаті його ушкодження при ДТП, становить 16 791, 20 грн.
Як вбачається із страхових актів № 36930 від 24.10.2008 року та № 33327 від 22.06.2008 року, ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування загальним розміром 16 208, 30 грн.
На виконання умов договору № 640530593 від 11.01.2008 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування загальним розміром 16 208, 30 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 10957 від 13.11.2008 року та № 7093 від 04.08.2008 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість потерпілої особи.
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов'язанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Вина особи, яка керувала автомобілем Део, д/н НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.
Тому, гр. ОСОБА_1 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Део, д/н НОМЕР_2 , у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»між гр. ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»укладено поліс № ВА/3475044 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіль Део, д/н НОМЕР_1 . Відповідно до п. 2 цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000, 00 грн., франшиза -0, 00 грн.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною 7 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.
Відповідно до ст. 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з п. 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»виникло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування» та 993 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 16 208, 30 грн.
Згідно п. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у редакції, чинній станом на день надіслання позивачем заяви, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
Позивачем на адресу ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»була направлена відповідна заява № 3501 від 05.11.2010 року на виплату страхового відшкодування із доданими документами, що були отримані останнім 10.11.2010 року.
Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»у редакції, чинній станом на день надіслання позивачем заяви, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, відповідачу у термін до 10.12.2010 року належало виплатити страхове відшкодування чи надати обґрунтовані заперечення щодо такої виплати.
Відповідач у зазначений термін виплату страхового відшкодування не здійснив, заперечень не надав.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів оплати відповідачем страхового відшкодування до матеріалів справи не надано.
Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування витрат в порядку регресу правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 16 208, 30 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст.ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код: 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Воровського, буд. 33; ідентифікаційний код: 16285602) 16 208 (шістнадцять тисяч двісті вісім) грн. 30 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 162 (сто шістдесят дві) грн. 08 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М. А.
Дата підписання 28.11.2011 року