Рішення від 16.11.2011 по справі 51/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/9616.11.11

За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва і інтересах держави в особі:

1) Київської міської ради

2) Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Київське інвестиційне агентство”

до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Інститут Генерального плану м. Києва”

про стягнення 3 249 584,10 грн.

Судді: Пригунова А.Б. (головуючий)

Ломака В.С.

Дідиченко М.А.

Представники:

Від прокуратури: не з'явився

Від позивача 1: Тхорик С.М.

Від позивача 2: Бєлов А.Ю.

Від відповідача: Максименко Л.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Київське інвестиційне агентство” з позовом до Комунальної організації “Центр містобудування та архітектури” про стягнення 3 249 584,10 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва стверджує, що роботи за договором № 63-02/09 від 17.12.2009 р. відповідачем не виконані, матеріальні цінності не передавались, що є порушенням вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.04.2011 р. за участю представників сторін та пркуратури, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні, призначеному на 18.04.2011 р., представником відповідача надано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, з якого вбачається зміна найменування відповідача на Комунальну організацію виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Інститут генерального плану м. Києва”.

19.05.2011 р. до канцелярії суду від прокуратури Шевченківського району міста Києва надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення провадження у кримінальній справі № 50-6037, яка порушена 21.04.2011 р. прокуратурою м. Києва щодо колишнього заступника генерального директора КП «Київське інвестиційне агентство»ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України, предметом розслідування якої, зокрема, є вчинення службового підроблення акту прийняття виконаних робіт по договору № 63-02/09 від 17.12.2009 р. та інших документів, що підтверджують фактичне виконання вказаного договору.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Суд зазначає, що клопотань щодо надсилання матеріалів справи до слідчих органів прокуратурою в межах розгляду спору у даній справі не заявлялось. Тож, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що підстави, які зазначені в клопотанні про зупинення провадження у справі № 51/96, не є підставами, передбаченими ст. 79 ГПК України, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити прокуратурі Шевченківського району міста Києва у задоволенні поданого клопотання.

При цьому, суд зазначає, що в силу положень ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. В свою чергу, постанова про порушення кримінальної справи не є вироком в розумінні статті 35 ГПК України, а прокуратура не позбавлена права у випадку винесення вироку суду з кримінальної справи відносно ОСОБА_1 переглянути судове рішення у справі № 51/96 за нововиявленими обставинами.

У судових засіданнях 18.04.2011 р. та 11.05.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, судом оголошувалась перерва до 11.05.2011 р. та 25.05.2011 р. відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 р. призначено колегіальний розгляд справи № 51/96 у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 р. визначено склад суду для розгляду справи № 51/96 -суддя Пригунова А.Б. (головуючий), Гулевець О.В. та Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. справа № 51/96 прийнята до провадження вказаною колегією суддів, розгляд справи призначено на 27.06.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Судове засідання, призначене на 27.06.2011 р., відкладалось на 18.07.2011 р. у зв'язку з нез'явленням представників відповідача.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. змінено склад суду для розгляду справи № 51/96 -суддя Пригунова А.Б. (головуюча), Гулевець О.В. та Дідиченко М.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. справа № 51/96 прийнята до провадження вказаною колегією суддів, розгляд справи призначено на 18.07.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 03.10.2011 р. у зв'язку з неявкою представників позивача 1 та неналежним виконанням учасниками провадження вимог суду.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р. змінено склад суду для розгляду справи № 51/96 -суддя Пригунова А.Б. (головуюча), судді Ломака В.С. та Дідиченко М.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р. суддями Пригуновою А.Б. (головуюча), Ломака В.С. та Дідиченко М.А. справу № 51/96 прийнято до свого провадження, призначено на 03.10.2011 р. до розгляду у судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представників прокуратури та неналежним виконанням учасниками судового процесу вимог суду.

У процесі провадження у справі позивач 1 надав письмові пояснення по справі, відповідно до яких Київська міська рада підтримала заявлені прокуратурою вимоги та наполягала на задоволенні позову, стверджуючи, що після проведеної перевірки має місце невиконання з боку відповідача умов договору на суму 3 249 584,10 грн.

Позивач 2 письмових пояснень по суті спору не надав, представники Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Київське інвестиційне агентство” у судових засіданнях підтримали заявлені прокуратурою вимоги та наполягали на задоволенні позову.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує. Відповідач наголошує на належності та повній відповідності умовам договору № 63-02/09 від 17.12.2009 р. виконаних ним робіт, що підтверджується як актом здачі-прийняття робіт від 24.12.2009 р. так і накладною № 1 від 24.12.2009 р.

Представники прокуратури у дане судове засідання не з'явилися, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У даному судовому засіданні присутні учасники судового процесу підтримали свої позиції.

Враховуючи те, що нез'явлення представників прокуратури не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників прокуратури, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками судового процесу та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.11.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2009 р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство»(замовник) та Комунальною організацією «Центр містобудування та архітектури», яка рішенням Київської міської ради віл 28.10.2010 р. № 185/4997 перейменована в Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва»(виконавець) укладено договір № 63-02/09 (договір).

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з п. 1.1 договору замовник доручив, а виконавець відповідно до умов договору прийняв на себе зобов'язання виконання робіт «Комплексна схема розміщення тимчасових споруд у м. Києві (етап 1)»(далі -Схема).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість робіт складає 3 249 584,10 грн. Також погодження сторонами величини договірної ціни робіт підтверджена відповідним протоколом у додатку № 1 до договору, що є невід'ємною частиною останнього.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2009 року, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатком № 2 до договору сторонами підписано зведений кошторис.

З матеріалів справи вбачається, що генеральним директором позивача 2 було підписано та погоджено відповідачем завдання на здійснення робіт «Комплексна схема розміщення тимчасових споруд у м. Києві (етап 1)», яким визначено перелік основних даних та вимог. Так, відповідно до завдання потрібно було передбачити схему розміщення МАФ у міському середовищі, типові конструкції МАФ, деталізовану схему обстежень, пропозиції щодо розміщення МАФ на паперових та електронних носіях; виготовити проект-альбом розміром А3, в якому передбачені: 1. Вступна частина. 2. Аналіз світового досвіду. 3. Норми та вимоги для розміщення МАФ. 4. сучасний стан розміщення МАФ (місця скупчення). 5. Пропозиції щодо розміщення МАФ.

Як зазначила прокуратура та не заперечується сторонами, 24.12.2009 р. між позивачем 2 та відповідачем складено, підписано та скріплено печатками підприємств акт № 1/63 здачі-приймання робіт по договору № 63-02/09 від 17.12.2009 р. про те, що виконання відповідачем робіт задовольняє умовам договору і в належному порядку є оформленими. А за накладною № 1 від 24.12.2009 р. відповідачем передано позивачу 2 документацію «Комплексна схема розміщення тимчасових споруд у м. Києві (етап 1)»у кількості 1 компакт-диску та 4 друкованих примірників.

29.12.2009 р. позивачем 2 перераховано на рахунок відповідача 3 249 584,00 грн. за комплексну схему розміщення тимчасових споруд в м. Києві 1 етап по договору № 63-02/09 від 17.12.2009 р., акт 1/63 від 24.12.2009 р., що підтверджується платіжним дорученням № 27, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокуратура зазначила, що відповідач зобов'язань за договором № 63-02/09 від 17.12.2009 р. не виконав, матеріальні цінності не передав, що порушило економічні інтереси держави та ускладнило належне фінансування соціально-економічних програм.

Прокуратура вказує, що згідно з актом внутрішньої інвентаризації наявної на КП «КІА» документації, проведеної робочою інвентаризаційною комісією на підставі наказу генерального директора КП «КІА»№ 166 від 29.10.2010 р., встановлено, що

В ході розгляду спору встановлено, що Контрольно-ревізійним управлінням в м. Києві проведено перевірку окремих фінансових питань КП «Київське інвестиційне агентство», за результатами якої складено акт від 18.04.2011 р. № 33-А/04/3. Зі змісту зазначеного акту вбачається, що станом на 01.01.2010 р. по бухгалтерському обліку КП «КІА»один компакт-диск та чотири друкованих примірники «Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд у м. Києві (1 етап)»не обліковуються ні в сумовому, ні в кількісному виразі. При цьому, в ході перевірки КП «КІА»проведено зустрічну звірку у КО «Центр містобудування та архітектури», до якої надано один примірник альбому «Комплексна схема розміщення тимчасових споруд у м. Києві», який відповідає вимогам затвердженого завдання, та не надано «Комплексна схема розміщення тимчасових споруд у м. Києві»(етап 1) на електронному носії.

Натомість, суд зазначає, що у матеріалах справи наявний лист відповідача, наданий на запит стосовно зустрічної перевірки КО «Київгенплан», з якого вбачається, що наявні матеріали, які стосувались «Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд у м. Києві»(етап 1), були згруповані на диск та надані на вимогу до Головного управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору підряду, так і договору поставки. Відносини сторін що виникають по договору з приводу поставки обладнання регулюються положеннями параграфу 3 глави 54 ЦК України, у главі 61 визначені положення які регулюють відносини що виникають з підряду (виконання робіт).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін; якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що після закінчення виконання робіт виконавець передає замовнику Схему за актом здачі-приймання робіт. Схема видається замовнику у 4-х примірниках на паперових носіях та у 1-му примірнику на електронних носіях (п. 4.11 договору).

Датою закінчення робіт відповідачем сторони погодили вважати дату передачі позивачу 2 Схеми, визначеної п. 1.1 договору за актом здачі-приймання (п. 3.3 договору).

В ході розгляду спору судом встановлено, що на виконання п.п. 1.1, 3.1, 5.1.1 договору та в зазначеному вище порядку відповідачем виконано обумовлені договором роботи - «Комплексна схема розміщення тимчасових споруд у м. Києві (етап 1)», та передано такі позивачу 2, що підтверджено актом здачі-приймання № 1/63 від 24.12.2009 р. та накладною № 1 від 24.12.2009 р.

При цьому, суд враховує положення договору, який передбачає, що остаточні розрахунки проводяться позивачем 2 після закінчення робіт і передачі її замовнику.

З матеріалів справи вбачається, що замовником здійснено як прийняття виконаних згідно з договором робіт, так і забезпечено фінансування та оплату таких робіт у строки і в обсягах, погоджених сторонами у п. 2.5 договору, зобов'язання з виконання яких встановлені для позивача 2 п. 5.2 договору.

Тож, суд приходить до висновку, що здійснення позивачем 2 розрахунків з відповідачем вказують на належність виконання останнім зобов'язань за договором та прийняття позивачем 2 робіт у повному обсязі без зауважень та заперечень.

Крім того, суд враховує, що згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Натомість, як було встановлено в ході розгляду спору, позивач 2 обумовлені договором роботи прийняв від відповідача після їх закінчення в порядку передбаченому договором, мотивована відмова від прийняття таких позивачем 2 не складалась, доказів протилежного до суду не надано.

Доказів оспорення чи визнання договору № 63-02/09 від 17.12.2009 р. недійсним до суду не надано, тож останній є чинним та таким, що створив відповідні права та зобов'язання для його сторін, в свою чергу, належність виконання яких як позивачем 2, так і відповідачем встановлена судом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Спір у даній справі виник внаслідок встановлення відсутності по бухгалтерському обліку позивача 2 одного компакт-диску та чотирьох друкованих примірників «Комплексної схеми розміщення тимчасових спору у м. Києві»(1 етап), що було встановлено в ході проведення перевірки Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Київське інвестиційне агентство”.

Долучені до матеріалів докази вказують на належність виконання сторонами договору № 63-02/09 від 17.12.2009 р. умов останнього, та спростовують доводи, викладені у позовній заяві, тому враховуючи вищенаведені обставини у задоволенні позовних вимог суд відмовляє.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Пригунова А.Б.

Суддя Ломака В.С.

Суддя Дідиченко М.А.

Дата підписання рішення: 21.11.2011 р.

Попередній документ
19884353
Наступний документ
19884355
Інформація про рішення:
№ рішення: 19884354
№ справи: 51/96
Дата рішення: 16.11.2011
Дата публікації: 19.12.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.11.2011)
Дата надходження: 25.03.2011
Предмет позову: стягнення 3 249 584,10 грн.