ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/40217.11.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрум ЛТД"
до Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс"
про стягнення заборгованості
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 (представник за довіреністю)
від відповідача ОСОБА_2 -дов. № б/н від 30.08.2011 р.
В судовому засіданні 17.11.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором
05.10.11 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 01.11.11.
Позивач надав витребувані документи. Представники відповідача в судове засідання не з'явились, поважних причин неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надано.
Ухвалою суду від 01.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 17.11.2011 року.
17.11.2011 року в судове засідання з'явилися представники сторін.
Представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 80 111,07 грн. суми боргу з урахування інфляційних втрат, 11 507,42 грн. пені, 7 614,54 грн. 3% річних.
Представник відповідача надав витребувані судом документи по справі.
В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, в частині стягнення штрафних санкцій просив суд відмовити в позові.
Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін судового процесу ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
28.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електрум ЛТД" (надалі -позивач, продавець) та Закритим акціонерним товариством "Київбуделектротранс" (надалі -відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 08/01-28-1 від 28.01.2008 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця непродовольчі товари, а покупець прийняти цей товар та сплатити його вартість на умовах Договору.
Пунктом 2.2 Договору сторони передбачили порядок та строки здійснення розрахунків, відповідно до якого оплата товару, зазначеного в рахунку-фактурі, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця за повну вартість отриманих покупцем товарів, не пізніше 21 календарних днів після їх отримання зі складу продавця.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято непродовольчі товари (а саме електроосвітлювальну продукцію).
Як зазначає відповідач та підтверджує позивач, відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару.
Проте, в порушення умов Договору, неоплаченим залишився товар, поставлений позивачем згідно наступних видаткових накладних: № 003359 від 15.04.2008 року, № 005852 від 18.07.2008 року, № 008480 від 14.10.2008 року та № 008531 грн. від 15.10.2008 року.
Здійснивши перерахунок з урахуванням Акту звірки взаємних розрахунків та зважаючи на те, що відповідач не довів протилежного, суд дійшов висновку, що сума заборгованості за поставлений позивачем товар (враховуючи суми проплат) складає 51 720,82 грн.
Зважаючи на викладене позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення заборгованості.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем 51 720,82 грн., суд вважає належним чином доведеним, документально підтвердженим та визнаний відповідачем , у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 51 720,82 грн. суми основного боргу, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2.2 Договору, сторони передбачили, що у разі порушення покупцем строків оплати товару, покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем передбачених договором зобов'язань, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 11 507,42 грн. пені, яку позивач помилково визначає, як штраф.
Пунктом 2.2 Договору сторони передбачили порядок та строки здійснення розрахунків, відповідно до якого оплата товару, зазначеного в рахунку-фактурі, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця за повну вартість отриманих покупцем товарів, не пізніше 21 календарних днів після їх отримання зі складу продавця.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням наведеного, нарахування пені по поставці товару згідно накладної № 003359 від 15.04.2008 можливо за період з 08.05.2008 року по 08.11.2008 року, згідно накладної № 005852 від 18.07.2008 року -за період з 09.08.2008 по 09.02.2009 року, згідно накладної № 008480 від 14.10.2008 року - за період з 05.11.2008 року по 05.05.2009 року, згідно накладної № 008531 від 15.10.2008 року -за період з 06.11.2008 року по 06.11.2008 року.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскільки, відповідач заявив в судовому засіданні про застосування строків позовної давності, господарський суд вважає за необхідне до позовних вимог в частині стягнення пені застосувати річний строк позовної давності.
Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Зважаючи на те, що відповідач не вчинив жодної дії, щодо визнання боргу, поважності пропуску строку позовної давності позивачем не доведено, а позов подано (направлено поштою) лише 30.09.2011 року, господарський суд приходить до висновку, що строк позовної давності в частині стягнення пені позивачем пропущено, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Крім суми основного боргу та пені, позивач нарахував та просить суд стягнути з останнього 28 390,25 грн. інфляційних втрат та 7 614,54 грн. 3% річних.
Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення 28 390,25 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги щодо стягнення 7 614,54 грн. 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 7 610,46 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Отже, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) щодо стягнення 51 720,82 грн. суми основного боргу та 28 390,25 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі; вимоги в частині стягнення 7 614,54 грн. 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 7 610,46 грн.; вимоги в частині стягнення 11 507,42 грн. пені задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс" (02090, м. Київ, вул.. Гродненська, 32, код ЄДРПОУ 03333972) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрум ЛТД" (08500, Київська обл.., м. Фастів, вул.. Транспортна, 2, код ЄДРПОУ 344446878) 51 720 (п'ятдесят одна тисяча сімсот двадцять),82 грн. основного боргу, 7 610 (сім тисяч шістсот десять),46 грн. 3% річних, 28 473 (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят три),40 грн. інфляційних втрат, 878 (вісімсот сімдесят вісім),05 грн. витрат по сплаті державного мита, 208 (двісті вісім),81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення 22.11.2011