Рішення від 08.12.2011 по справі 5010/2110/2011-28/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

08 грудня 2011 р. 3457/11 Справа № 5010/2110/2011-28/116

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"

Філія "Тлумацький район електричних мереж"

вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ

вул. Промислова, 2, м. Тлумач, Івано-Франківської області, 78000

до відповідача: Приватного підприємства "ДВС"

вул. Сорохтея, 41/504, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 14823 грн. 20 коп. - вартість спожитої електроенергії,

4524 грн. 77 коп. за перевищення договірних величин по споживанню

електроенергії, 1352 грн. 85 коп. - вартість реактивної енергії,

132 грн. 33 коп. - пеня, 85 грн. 37 коп. - 10% річних

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - юрисконсульт, (довіреність № 439 від 14.10.11)

від відповідача представники не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" Філія "Тлумацький район електричних мереж" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "ДВС" про стягнення в сумі 14823 грн. 20 коп. - вартість спожитої електроенергії, 4524 грн. 77 коп. - за перевищення договірних величин по споживанню електроенергії, 1352 грн. 85 коп. - вартість реактивної енергії, 132 грн. 33 коп. - пеня, 85 грн.37 коп. - 10% річних.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 4-513 від 20.05.08, у зв”язку з чим у останнього утворилася заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 14823 грн. 20 коп., за перевищення договірних величин по споживанню електроенергії в сумі 4524 грн. 77 коп., за перетікання реактивної електроенергії в сумі 1352 грн. 85 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 123 грн. 33 коп. пені та 85 грн. 37 коп. 10% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 28.11.11.

Ухвалою господарського суду від 28.11.11 розгляд справи відкладено в зв”язку з неявкою відповідача на 08.12.11.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з"явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 31.10.11 (вих.№ 19182) та від 28.11.11(вих. №21414); отримання вищезазначених ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 2, 39).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 08.12.11 не надходило.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, що ним зроблено не було. Вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника в судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з”ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об”єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.05.08 між ВАТ “Прикарпаттяобленерго” (далі - постачальник) та Приватним підприємством "ДВС" (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 4-513 (а.с. 9-16).

Розділом 1 Договору встановлено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 250,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов”язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ).

Пунктом 2 Додатку 2 до Договору (а.с. 41) встановлено, що споживач щомісячно 20 числа календарного місяця направляє уповноваженого представника до Постачальника для подання додатку 6 “Акт про використану електричну енергію”, який є невід”ємною частиною договору, одержання відповідних рахунків на оплату та надання постачальнику документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 3 зазначеного вище Додатку, споживач щомісячно проводить остаточний розрахунок по всіх платежах, передбачених даним Договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

В серпні 2011 року ПП “ДВС” відповідно до представленого споживачем акту про використану електроенергію вручено рахунок за електроенергію № 4-513/1 від 23.08.11 на суму 10433 грн. 32 коп. (а.с. 20)та рахунок за перетікання реактивної енергії № 4-513/3 від 23.08.11 на суму 867 грн. 26 коп. (а.с. 21).

В вересні 2011 року ПП “ДВС” проведено нарахування за спожиту електроенергію згідно акта про проведення контрольного огляду розрахункового засобу обліку від 20.09.11 та вручено рахунок за електроенергію № 4-513/1 від 20.09.11 на суму 4379,88 грн. та рахунок за перетікання реактивної енергії № 4-513/3 від 20.09.11 на суму 485 грн. 59 коп.(а.с.25).

Проте, в порушення взятих на себе зобов”язань, згідно з умовами договору, відповідачем не сплачені рахунки за перетікання реактивної електроенергії та спожиту електроенергію, у зв”язку з чим у ПП "ДВС" утворилася заборгованість в сумі 14823 грн. 20 коп. за спожиту електричну енергію та 1352 грн. 85 коп. за перетікання реактивної електроенергії, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” та п. 4.2.2 Договору встановлено, що за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної (граничної) величин. При цьому плата за перевищення договірної (граничної) величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт.год і більше.

В серпні місяці 2011 року споживач спожив 10415 кВт*год., що підтверджується актом про використану електричну енергію за серпень 2011 року.

18.03.11 між сторонами укладено Додатковий правочин про зміни до Договору про постачання електричної енергії № 4-513 від 20.05.08 (а.с.17).

Згідно п.3 вищезазначеного правочину, даний Додатковий правочин є невід"ємною частиною договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до Додаткового правочину про зміни до Договору про постачання електричної енергії № 4-513 від 20.05.08, договірна величина постачання на серпень становить 5000 кВт*год., отже перевищення договірної величини становить 5415 кВт*год. про що споживачу вручено рахунок за перевищення договірних величин споживання електроенергії № 4-513/4 від 02.09.11 (а.с. 29).

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов”язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію в сумі 14823 грн. 20 коп., за перевищення договірних величин по споживанню електроенергії в сумі 4524 грн. 77 коп., вартість реактивної енергії в сумі 1352 грн. 85 коп., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної вище заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність заборгованості відповідачем не спростована, підтверджується матеріалами справи, отже вимога позивача щодо стягнення 14823 грн. 20 коп. вартості спожитої електроенергії, 4524 грн. 77 коп. за перевищення договірних величин по споживанню електроенергії та 1352 грн. 85 коп. вартості реактивної енергії обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 4.2.1. Договору про постачання електричної енергії № 4-513 від 20.05.08 сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 10% річних та інфляційні збитки.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов”язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № 4-513 від 20.05.08 підтверджується матеріалами справи, отже вимоги позивача щодо стягнення 132 грн. 33 коп. пені та 85 грн. 37 коп. 10% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-2, 22, 33, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" Філія "Тлумацький район електричних мереж" до Приватного підприємства "ДВС" про стягнення вартості спожитої електроенергії в сумі 14823 грн. 20 коп. , 4524 грн. 77 коп. за перевищення договірних величин по споживанню електроенергії, 1352 грн. 85 коп. вартості реактивної енергії, 132 грн. 33 коп. пені та 85 грн. 37 коп. 10% річних задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ДВС" (вул. Сорохтея, 41/504, м. Івано-Франківськ, 76000; код 32361007) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" Філія "Тлумацький район електричних мереж" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ; вул. Промислова, 2, м. Тлумач, Івано-Франківської області, 78000) -14823 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 20 коп. вартості спожитої електроенергії та 4524 (чотири тисячі п»ятсот двадцять чотири)грн. 77 коп. за перевищення договірних величин по споживанню електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання р/р 260303002256 в Івано-Франківському ОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 336503.

Стягнути з Приватного підприємства "ДВС" (вул. Сорохтея, 41/504, м. Івано-Франківськ, 76000; код 32361007) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" Філія "Тлумацький район електричних мереж" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ; вул. Промислова, 2, м. Тлумач, Івано-Франківської області, 78000) -1352 (одна тисяча триста п»ятдесят дві) грн. 85 коп. вартості реактивної енергії, 132 (сто тридцять дві)грн. 33 коп. пені та 85 (вісімдесят п»ять) грн. 37 коп. відсотків річних на поточний рахунок р/р 260063012256 в Івано-Франківському ОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 336503.

Стягнути з Приватного підприємства "ДВС" (вул. Сорохтея, 41/504, м. Івано-Франківськ, 76000; код 32361007) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" Філія "Тлумацький район електричних мереж" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ; вул. Промислова, 2, м. Тлумач, Івано-Франківської області, 78000) - 209 (двісті дев»ять) грн. 20 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на розрахунковий рахунок ПАТ «Прикарпаттяобленерго»р/р 260063012256 в Івано-Франківському ОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 336503.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.П. Кавлак

Повне рішення складено 13.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

________________ Кавлак І. П. 13.12.11

Попередній документ
19883683
Наступний документ
19883685
Інформація про рішення:
№ рішення: 19883684
№ справи: 5010/2110/2011-28/116
Дата рішення: 08.12.2011
Дата публікації: 21.12.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги