ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >
08 грудня 2011 р. 3458/11 Справа № 5010/2178/2011-28/124
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.
При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Закритого акціонерного товариства "Зірниця"
вул. Польова, 5, м. Івано-Франківськ, 76014
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Крона"
вул. Макухи, 2, м. Івано-Франківськ, 76014
про стягнення заборгованості в сумі 7964 грн. 63 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: представник не з»явився;
від відповідача: ОСОБА_1. - представник, (довіреність № 02-28/09 від 28.09.11)
Закритим акціонерним товариством "Зірниця" подано позов до Відкритого акціонерного товариства "Крона" про стягнення 8687 грн. 23 коп., з яких: 7964 грн. 63 коп. - сума основного боргу, 605 грн. 42 коп. - пеня, 117 грн. 18 коп. - 3% річних.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання продукції №3 від 01.01.09 в частині здійснення розрахунку за поставлений товар, у зв”язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 7964 грн. 63 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 605 грн. 42 коп. пені та 117 грн. 18 коп.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.02.11.
01.02.11 за участі представників сторін в судовому засіданні оголошено перерву до 08.12.11, про що письмовим повідомленням попереджено представників сторін під розписку (а.с. 33 ).
08.12.11 представник позивача в судове засідання не з”явився, але через загальний відділ господарського суду Івано-Франківської області направив клопотання про зменшення позовних вимог (вх.№10466/2011 свх, а.с. 39) в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7964 грн. 63 коп.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх.№ 10466/2011 свх від 08.12.11) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшених позовних вимог.
При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог не порушує процесуальних прав відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні заборгованість в розмірі 7964 грн. 63 коп. визнає, заперечень по суті позовних вимог не навела.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника відповідача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об”єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.01.09 між ЗАТ «Зірниця» (надалі - продавець) та ВАТ «Крона» (надалі - постачальник) укладено договір на постачання продукції № 3 (далі -Договір; а.с. 8).
Пунктом 1.1 Договору постачальник зобов”язався поставити та передати для реалізації продукти харчування (надалі - товар), а покупець зобов»язався прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.
У відповідності до умов договору, позивач -ЗАТ «Зірниця»поставив відповідачеві - ВАТ «Крона»товар на суму 33536 грн. 19 коп.
Ціна та порядок розрахунків визначені в розділі IV Договору.
Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем не пізніше 7 днів, виходячи з різниці між кредиторською заборгованістю покупця та сумарним залишком продукції постачальника, що знаходиться в торгових комплексах.
Позивач свої зобов”язання за договором виконав повністю. Даний факт підтверджується наявними у справі розхідними накладними (а.с. 35-37).
Покупець прийняті на себе договірні зобов”язання належним чином не виконав, в повному обсязі за отриманий товар не розрахувався.
Відповідачем частково проплачено суму заборгованості в розмірі 24040 грн. 00 коп., відбулось часткове повернення товару на суму 1531 грн. 56 коп.; оплату залишку вартості товару в сумі 7964 грн. 63 коп. відповідач не здійснив.
21.07.11 з метою досудового врегулювання спору, позивачем нарочно вручено відповідачеві претензію № 4 (вх. № 331) від 19.07.11 з вимогою погасити існуючий борг (а.с. 20). Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов”язань.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 7964 грн. 63 коп. за отриманий відповідачем на підставі розхідних накладних товар, на час прийняття рішення не сплачена, відповідачем не спростована, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, визнання заборгованості представником відповідача в судовому засіданні, часткової оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар в сумі 24040 грн. 00 коп., у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 7964 грн. 63 коп. заборгованості підлягає задоволенню.
Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Закритого акціонерного товариства "Зірниця" до Відкритого акціонерного товариства "Крона" про стягнення заборгованості в сумі 7964 грн. 63 коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Крона" ( вул. Макухи, 2, м. Івано-Франківськ, 76014; код 25070361) на користь Закритого акціонерного товариства "Зірниця" ( вул. Польова, 5, м. Івано-Франківськ, 76014; код 01563068) -7964 (сім тисяч дев»ятсот шістдесят чотири)грн. 63 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.П. Кавлак
Повне рішення складено 13.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Кавлак І. П. 13.12.11