ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22 листопада 2011 р. Справа № 5010/2045/2011-3/99
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області,
вул.Василіянок, 48, м.Івано-Франківськ, 76019
до відповідача: Приватного підприємства "М.Д.К."
вул.Залізнична,15А, м.Івано-Франківськ, 76018
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне Територіально-галузеве об"єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт" (вул. Чернівецька, 11, м. Львів, 79023)
про звільнення приміщення та стягнення неустойки
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність 01/14-20 від 11.07.2011р.)
Від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність б/н 21.11.11р.)
Від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3. - представник, (довіреність НЮ - 130 від 27.04.11р.)
Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській області заявило позовну вимогу до приватного підприємства "М.Д.К." про звільнення приміщення та стягнення неустойки.
Ухвалою суду від 24.10.11р. порушено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 08.11.11 р. та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне Територіально-галузеве об"єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт"
Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.
Представник відповідача письмового відзиву на позов не подав. В судовому засіданні проти позову заперечив та подав клопотання (вх№9756/2011 свх 21.11.11) про відкладення справи до ухвалення рішення по справі №5010/2149/2011-15/117, розгляд якої призначено на 01.12.11р. у судді Деделюк Б.В.
Беручи до уваги ч.2 статті 22 ГПК України, суд прийняв дане клопотання до розгляду.
Згідно ч.1 ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:
1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;
2) неподання витребуваних доказів;
3) необхідність витребування нових доказів;
4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;
5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
У вказаній вище нормі права наведено вичерпний перелік обставин за яких спір не може бути вирішено в даному засіданні. Таким чином суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки обставина вказана відповідачем відсутня в переліку вказаному у ч.1 ст.77 ГПК України.
З огляду на неподання відповідачем письмового відзиву на позов, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, беручи до уваги усні пояснення представника відповідача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін в обґрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
21.07.04 між регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області (далі Орендодавець), приватного підприємства "М.Д.К." (далі Орендар) та Івано-Франківською дирекцією залізничних перевезень Державного Територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" (далі Балансоутримувач) було укладено договір оренди державного майна №50/04 від 21.07.04р, за яким Орендодавець передав, а Орендар приймає у строкове платне користування державне майно - приміщення загальною площею 181 кв.м., яке розташоване на вул.Залізничній,15 а в м.Івано-Франківську. Договорами про внесення змін та доповненнь до даного договору оренди вносились ряд змін та доповнень, а також продовжувався термін дії договору.
Відповідно до Договору про внесення змін і доповненнь №7 від 12.08.09р. термін дії договору оренди продовжувався з 15.07.09р до 15.07.11р.
Відповідно до п.2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 11.6 Договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або внесення змін до цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.
19.07.11р. Орендодавець звернувся з листом до Орендаря, в якому повідомив, що чинність договору оренди №50/04 від 21.07.04 р., із змінами та доповненнями, припинена 15.07.11р., у зв"язку із закінченням терміну дії договору оренди, та зобов"язав Орендаря звільнити приміщення, повернути орендоване майно по акту приймання-передачі та сплатити заборгованість по дату підписання акту.
Як передбачено п. 1.ст.785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору оренди нежитлових приміщень орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві орендовані приміщення.
Частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено , що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Однак, на день розгляду спору, Орендар не виконав вимогу Орендодавця та не повернув приміщення . В зв"язку з цим позивач звернувся до суду з вимогою звільнити орендоване приміщення та стягнути з відповідача неустойку за неправомірне користування орендованим майном.
Статтею 22 Цивільного кодексу передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. В зв"язку з цим , станом на 30.09.11р. за користування державним майном - приміщенням загальною площею 181 кв.м., яке розташоване на вул.Залізничній,15 а в м.Івано-Франківську відповідачу нараховано збитки (неустойку) в сумі 20 846,27 грн.(розрахунок міститься в матеріалах справи).
Суд дослідивши подані позивачем докази, а саме:
- копію договору оренди державного майна №50/04;
- копія розрахунку платиза базовий місяць;
- копія змін та доповнень №1 до договору оренди державного майна №50/04 ;
- копія змін №2 до договору оренди державного майна №50/04 ;
- копія змін №3 до договору оренди державного майна №50/04 ;
- копія договору про внесення змін та доповненнь №4 до договору оренди державного майна №50/04 ;
- копія договору про внесення змін та доповненнь №5 до договору оренди державного майна №50/04 ;
- копія договору про внесення змін та доповненнь №6 до договору оренди державного майна №50/04 ;
- копія договору про внесення змін та доповненнь №7 до договору оренди державного майна №50/04 ;
- розрахунок неустойки за несвоєчасне повернення орендарем майна;
- копія листа №11-08-01577 від 19.07.11р;
- копія квитанцій про направлення листа, визнав їх належними доказами в розумінні статтей ГПК України. На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, який підлягає задоволенню.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше. Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.22, 785 Цивільного кодексу України, ст. 285 Господарського Кодексу України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.49, 82 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити
Приватному підприємству "М.Д.К." (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Залізнична, 15а ЄДРПОУ 30610768) звільнити орендоване за договором оренди державного майна №50/04 від 21.07.04р приміщення загальною площею 181 кв.м., яке розташоване на вул.Залізничній,15 а в м.Івано-Франківську.
Стягнути з Приватного підприємства "М.Д.К." (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Залізнична, 15а, ЄДРПОУ 30610768) на користь регіонального відділення фонду Державного майна України по Івано-Франківській області (76019, м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок,48, код 13660727) 20 846,27 грн неустойки, 293,46 державного мита, 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Фрич М. М.
Повне рішення складено 24.11.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Костів Я. Р. 24.11.11