ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06 грудня 2011 р. Справа № 5010/2073/2011-27/123
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго",
(вул. Б. Хмельницького, 59 А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська
область, 76007)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західшина" (вул. В. Чорновола,
157, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)
про стягнення передоплати за не отриманий товар в сумі 13 345, 00 гривень.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1. - юрисконсульт 1 категорії юридичного відділу (паспорт серія НОМЕР_1 виданий 01.07.2004 року Миколаївським РВ УМВС України у Львівській області, довіреність № 779-2/2011 від 12.10.2011 року).
Від відповідача: не з'явились.
Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (надалі позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західшина" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 13 345, 00 гривень за договором поставки № 11 - 170 від 14.03.2011 року.
Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати у справі, а саме 133, 45 гривень сплаченого державного мита та 236, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 11 - 170 від 14.03.2011 року, що призвело до виникнення заборгованості.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2011 року порушено провадження у справі № 5010/2073/2011-27/123, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 08.11.2011 року.
Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2011 року, 22.11.2011 року розгляд справи відкладено на 22.11.2011 року та 06.12.2011 року відповідно, у зв'язку з неявкою в судові засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом письмових доказів.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судові засіданні жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що, свідчать поштові повідомлення, які містяться у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
14.03.2011 року між Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західшина" (постачальник) укладено договір поставки № 11 - 170. Згідно п. 1.1. даного договору відповідач (постачальник) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність позивачу (покупцеві) товар: шини нові, а покупець зобов'язується у відповідності з умовами договору, прийняти та оплатити визначений товар.
За умовами п. 2.1. договору постачальник бере на себе обов'язок після набрання чинності цим договором в строк не пізніше трьох днів передати покупцеві у власність товар із сертифікатом якості (при необхідності залежно від виду товарів, - документи по їх експлуатації). Відповідно до п. 2.2. договору покупець бере на себе обов'язок прийняти товар від постачальника і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбачені цим договором.
Сторони у договорі погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплений печатками сторін (п. 7.1. договору). Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього договору, а закінчується 31.12.2011 року (п. 7.2. договору).
У відповідності до пунктів 4.1. та 4.2. договору загальна ціна договору становить 50 000, 00 гривень. Оплата товарів позивачем здійснюється шляхом перерахування грошей на поточний рахунок відповідача.
У випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором (або) чинним законодавством України (п. 5.1. договору).
На виконання умов договору позивач 04.07.2011 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 13 390, 00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 79917 від 04.07.2011 року, копія якого міститься у матеріалах справи (а. с. 9).
З метою досудового врегулювання спору, позивач 30.09.2011 року звернувся на адресу відповідача із претензію про повернення грошових коштів в сумі 13 345, 00 гривень та долучив до претензії акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2011 року між Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західшина". Проте дана претензія залишилась без відповіді та задоволення.
Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.
В силу ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 13 345, 00 гривень - заборгованості за договором поставки № 11 - 170 від 14.03.2011 року є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б. Хмельницького, 59 А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76007) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західшина" (вул. В. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) про стягнення заборгованості в сумі 13 345, 00 гривень за договором поставки № 11 - 170 від 14.03.2011 року - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західшина" (вул. В. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код: 32076479) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б. Хмельницького, 59 А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76007, ідентифікаційний код: 03346058) - 13 345, 00 гривень (тринадцять тисяч триста сорок п'ять гривень) заборгованості за договором поставки № 11 - 170 від 14.03.2011 року, а також 133, 45 гривень (сто тридцять три гривні сорок п'ять копійок) - сплаченого державного мита та 236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати стягувачу після набранням рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Михайлишин В. В.
Повне рішення складено 06.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
_______________ Михайлишин В. В. 06.12.11