№ 2-а-1064/11р./19
28 лютого 2011 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Ковтуненко В.О., при секретарі Дандик С.І., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу,
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що віднесена до категорії дітей війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість, доплати до пенсії нараховувалися і сплачувалися відповідачем не у повному розмірі, чим були порушені її права. Просить на цій підставі зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву з проханням розгляд справи провести за її відсутності, при цьому позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Згідно з п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Представник відповідача судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, заперечення проти позову у встановлений судом строк не надав.
Дослідивши та оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.
Відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності з 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком, ст. 7 якого передбачає, що фінансове забезпечення даних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 р.»були встановлені певні обмеження щодо виплат підвищення до пенсії дітям війни. 09.07.2007 р. рішенням Конституційного Суду України були скасовані введенні обмеження по виплаті підвищення до пенсії дітям війни, тому право на підвищення пенсії позивач набув з 09.07.2007 р.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких були внесені обмеження щодо виплат підвищення до пенсії дітям війни. Однак Конституційний Суд України своїм рішенням від 22.05.2008 р. знов визнав неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»відносно вказаних обмежень. Тому з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»обмежень щодо виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни не встановлювались, тому ці виплати повинні були проводитись позивачу згідно з законом.
На час виникнення спірних правовідносин, розмір мінімальної пенсії за віком був визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», норми цього Закону застосовуються для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, нарахування та виплата у періоди з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача про зобов'язання вчинити нарахування доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягають задоволенню, згідно до позовних вимог, на підставі викладеного мотивування, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та продовжуючи з 22 травня 2008 року, з урахуванням фактично проведених виплат.
У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення щодо нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Враховуючи, що відповідно до законодавства, саме на Пенсійний фонд України покладено обов'язок проведення розрахунку розміру пенсій та доплат, суд вважає за необхідне не перераховувати та стягувати конкретні суми недоплати, а зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області здійснити позивачу нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-2, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неправомірною бездіяльність та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя провести ОСОБА_1 нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з відрахуванням фактичних виплат, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та продовжуючи з 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стягнути з УПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької на користь ОСОБА_1 судовий збір 3 грн. 40 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії постанови до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Жовтневий райсуд м. Маріуполя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя