83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.11.11 р. Справа № 38/250
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.
при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС”, м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕСУРСИ-2008”, м.Курахове, Донецька область
про стягнення суми боргу у розмірі 263 336,00грн., суми штрафу у розмірі 13 166, 80грн., 3% річних у розмірі 36,79грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1- за дов.№б/н від 19.09.2011р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕСУРСИ-2008”, м.Курахове, Донецька область про стягнення суми боргу у розмірі 263 336,00грн., суми штрафу у розмірі 13 166, 80грн., 3% річних у розмірі 36,79грн., а всього 276 539,59грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №09/02-02 від 09.02.2009р. специфікації від 09.02.2009р., накладні, рахунки, акти приймання-передачі, банківські виписки, претензію №449 від 04.08.2011р. з доказом направлення, розрахунок ціни позову, невиконання відповідачем своїх зобов'язань, правовстановлюючі документи тощо.
Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №11469650 від 24.10.2011р., станом на 24.10.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „РЕСУРСИ-2008”, м.Курахове значиться як юридична особа (ідентифікаційний код 35935960) розташоване за адресою: 85612, Донецька область, м.Курахове, вул.Плеханова, 29. Лист судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.
Розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -
09.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „РЕСУРСИ-2008” (за договором - постачальник, далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС” (за договором - покупець далі - позивач) було укладено договір поставки №09/02-02 (далі по тексту - договір).
Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність покупцю вугільну продукцію (далі-вугілля), а покупець зобов'язався приймати вугілля та оплатити його вартість (п.1.2).
Найменування, об'єм поставки, якісні характеристики вугілля, який постачається, його асортимент, часткове співвідношення по маркам, розмірам кусків на кожний конкретний місяць поставки обумовлюються сторонами у специфікаціях до договору, які підписуються до початку відповідного місяця поставки (п.2.1).
Розділом 3 договору сторони визначили строки і порядок поставки.
Відвантаження вугілля, яке постачається на відповідний місяць узгоджується по заявці, наданої покупцем не менш ніж за 5 днів до початку відвантаження (п.3.3).
Розділом 6 договору сторони визначили ціну вугілля і порядок розрахунків.
Кількість вугілля, ціна однієї тони вугілля, а також розрахунок вартості вугілля, який підлягає поставці за договором у кожному конкретному місяці обумовлюється сторонами у специфікаціях до договору (п.6.1).
Розрахунки за поставлене постачальником вугілля здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі: 50% попередньої оплати, 50% після отримання результатів аналізу вугілля незалежною контрольною організацією вантажоотримувачем на станцію призначення (п.6.2).
Розділом 7 договору визначена відповідальність сторін і порядок врегулювання спорів.
За невиконання або прострочку виконання постачальником зобов'язань по поставці постачальник несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 5% від вартості не поставленого або несвоєчасно поставленого вугілля, визначеної виходячи із ціни однієї тони вугілля, обумовленої діючим договором (п.7.7).
Договір набирає чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2009р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за діючим договором (п.10.1 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.
Додатком №1 (Специфікація) від 09.02.2009р. до договору поставки №09/02-02 від 09.02.2009р. сторони визначили період поставки, марку, сорт, сіру, вологу, золу, летучі %, кількість тон, нижню теплоту згорання, ціну за 1 тону в грн. з ПДВ. Загальна сума згідно даної специфікації становить 400 000,00грн.
Додатком №2 (Специфікація) від 09.02.2009р. до договору поставки №09/02-02 від 09.02.2009р. сторони визначили період поставки, марку, сорт, сіру, вологу, золу, летучі %, кількість тон, нижню теплоту згорання, ціну за 1 тону в грн. з ПДВ. Загальна сума згідно даної специфікації становить 310 000,00грн.
Додатком №3 (Специфікація) від 09.02.2009р. до договору поставки №09/02-02 від 09.02.2009р. сторони визначили період поставки, марку, сорт, сіру, вологу, золу, летучі %, кількість тон, нижню теплоту згорання, ціну за 1 тону в грн. з ПДВ. Загальна сума згідно даної специфікації становить 2 170 000,00грн.
Специфікації від 09.02.2009р. є невід'ємними частинами договору поставки №09/02-02 від 09.02.2009р., підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.
На виконання умов договору поставки №09/02-02 від 09.02.2009р. відповідачем було виставлено рахунок №000002 від 20.02.2009р. на суму 896 520,00грн. за поставку вугілля в кількості 4482,60тон.
Позивач відповідно до умов договору (п.6.2) здійснив попередню оплату згідно рахунку №000002 від 20.02.2009р. в сумі 896 520,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи накладних №000002 від 28.02.2009р., №000003 від 06.03.2009р., №000004 від 09.06.2009р. та актів приймання-передачі від 28.02.2009р., від 06.03.2009р., від 09.06.2009р. відповідач здійснив поставку обумовленого договором вугілля на загальну суму 302 544,00грн.
Також, відповідачем була частково повернута позивачу сума попередньої оплати в розмірі 330 640,00грн, що підтверджується копіями банківських виписок наявних в матеріалах справи.
Таким чином, відповідач зобов'язання щодо поставки оплаченої вугільної продукції з урахуванням викладених вище повернутих сум передплати, в повному обсязі не виконав, продукцію позивачу на залишкову суму передплати у розмірі 263 336,00грн. не поставив.
05.08.2011р. позивач направив відповідачу претензію №449 від 04.11.2011р. про повернення грошових коштів, сплачених як передплату за договором поставки №09/02-02 від 09.02.2009р., якою вимагав повернути грошові кошти, сплачені як передплата в розмірі 263 336,00грн., а також сплатити штраф в розмірі 13 166,80грн., відповідно до п. 7.7 договору.
Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та виконання.
Таким чином, оскільки відповідач не повернув грошові кошти, сплачені як передплату за договором, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, яким просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 263 336,00грн., суму штрафу згідно п.7.7 договору у розмірі 13 166,80грн. та 3% річних у розмірі 36,79грн.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини.
Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.
В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як встановлено судом, відповідач, в порушення умов договору, зобов'язання щодо поставки товару в повному обсязі не виконав у зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача з претензією №449 від 04.11.2011р. якою вимагав повернути грошові кошти, сплачені як передплата в розмірі 263 336,00грн., а також сплатити штраф в розмірі 13 166,80грн., відповідно до п. 7.7 договору.
Оскільки відповідач на вимогу позивача не здійснив повернення суми попередньої оплати, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 263 336,00грн. є обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.
Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі невиконання або прострочки поставки товару відповідно сформульована безпосередньо у п. 7.7. договору поставки №09/02-02 від 09.02.2009р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про правомірність застосування штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленого або несвоєчасно поставленого вугілля та дійшов висновку про його відповідність умовам договору і фактичним взаємовідносинам сторін, з огляду на що задовольняє вимоги відносно стягнення штрафу повністю - в сумі 13 166,80грн.
Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 36,79грн. нарахованих за несплату штрафу, суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що вона визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила даної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.
Проте, за змістом спірних правовідносин, сума за несплату якої позивачем нараховані 3% річних за своєю правовою природою є неустойкою в розумінні ст.549 ЦК України, тобто самим по собі видом забезпечення виконання зобовязання, а не грошовим зобов'язанням відповідача перед позивачем, у зв'язку з чим на нього не можуть бути нараховані 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 36,79грн. заявлені необґрунтовано та задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕСУРСИ-2008”, м.Курахове, Донецька область про стягнення суми боргу у розмірі 263 336,00грн., суми штрафу у розмірі 13 166,80грн., 3% річних у розмірі 36,79грн., задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕСУРСИ-2008”, м.Курахове, Донецька область (85612, Донецька область, Мар”їнський район, м.Курахове, вул.Плеханова,29, ЄДРПОУ 35935960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС”, м.Донецьк (83049, м.Донецьк, вул.Хірургічна, 22 ”а”, ЄДРПОУ 31226834) суму боргу у розмірі 263 336,00грн., суму штрафу у розмірі 13 166, 80грн., державне мито у розмірі 2765,03грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,97грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 22.11.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2011р.
Суддя Лейба М.О.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >