Україна
22ц-10856/11 Головуючий у 1 й інстанції - Брага А.В
Категорія 43 Доповідач - Глущенко Н.Г.
29 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Баранніка О.П., Городничої В.С.
при секретарі - Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа -Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ УМВС України у Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2011 року - скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2011 року ОСОБА_2 відмовлено в позові / а. с. 71-73 /.
Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що рішення є незаконним, оскільки ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права / а. с. 93-94 /.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є власницею 5/6 частин будинку АДРЕСА_1, а відповідачці ОСОБА_3 належить на праві власності 1/6 частина цього ж будинку, що не оспорюють і обидві сторони / а. с. 13,18 /. Питання щодо виділення часток кожного із співвласників в спірному домоволодінні у встановленому законом порядку не вирішувалося.
В спірному будинку зареєстрована позивачка ОСОБА_2 разом з членами її сім'ї: син ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1; донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та зять ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_3 / а. с. 16 /.
Крім того, в цьому ж будинку зареєстрована відповідачка ОСОБА_3 разом членами своєї сім'ї: сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та донькою ОСОБА_5, які є відповідачами по справі / а. с. 33,36,40,64-65 /.
Згідно актів квартального комітету від 17.06.2010 року,02.09.2010 року відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, будучи зареєстрованими, не проживають в будинку АДРЕСА_1 / а. с.14,15 /.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 є рідними сестрами, однак відповідачі по справі не є членами сім'ї позивачки, так як вони не ведуть спільне господарства і не проживають однією сім'єю.
Відповідачка ОСОБА_3, яка є співвласницею спірного будинку, ніяких вимог щодо проживання чи не проживання членів її сім'ї -відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заявляла.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в силу ст. ст.150,156 ЖК України та ст.405 ЦК України, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не має, а тому і відмовив позивачці в її позовних вимогах.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно відхилити, а рішення суду -залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями свідків та самих сторін.
При вище зазначених обставинах справи, в силу ст.ст.150,156 ЖК України, ст.405 ЦК України, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову ОСОБА_2 у її позовних вимогах.
Приведені в апеляційній скарзі доводи позивачки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального і процесуального права.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Посилання позивачки в апеляційній скарзі на те, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є її рідними племінниками, а отже є членами її родини, тому є всі підстави для задоволення її позовних вимог про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням в спірному будинку, - не можуть бути прийняті до уваги оскільки є надуманими та такими, що не відповідають матеріалам справи і діючому матеріальному праву.
Дійсно відповідачі є рідними племінниками позивачки, але вони не є членами її сім'ї, так як не ведуть спільне господарства і не проживають однією сім'єю з позивачкою.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є членами сім'ї своєї матері -відповідачки ОСОБА_3, тобто співвласниці спірного будинку, яка здійснює своє право власності у відповідності зі ст. 319 ЦК України і не ставить питання про визнання їх такими, що втратили право користування житлом в належному їй на праві спільної часткової власності житловому будинку.
Питання щодо визначення порядку користування спільною частковою власністю (будинком) позивачка ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не вирішували.
Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
29 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Баранніка О.П., Городничої В.С.
при секретарі - Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа -Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ УМВС України у Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2011 року - скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2011 року ОСОБА_2 відмовлено в позові / а. с. 71-73 /.
Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що рішення є незаконним, оскільки ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права / а. с. 93-94 /.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є власницею 5/6 частин будинку АДРЕСА_1, а відповідачці ОСОБА_3 належить на праві власності 1/6 частина цього ж будинку, що не оспорюють і обидві сторони / а. с. 13,18 /. Питання щодо виділення часток кожного із співвласників в спірному домоволодінні у встановленому законом порядку не вирішувалося.
В спірному будинку зареєстрована позивачка ОСОБА_2 разом з членами її сім'ї: син ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1; донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та зять ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_3 / а. с. 16 /.
Крім того, в цьому ж будинку зареєстрована відповідачка ОСОБА_3 разом членами своєї сім'ї: сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та донькою ОСОБА_5, які є відповідачами по справі / а. с. 33,36,40,64-65 /.
Згідно актів квартального комітету від 17.06.2010 року,02.09.2010 року відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, будучи зареєстрованими, не проживають в будинку АДРЕСА_1 / а. с.14,15 /.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 є рідними сестрами, однак відповідачі по справі не є членами сім'ї позивачки, так як вони не ведуть спільне господарства і не проживають однією сім'єю.
Відповідачка ОСОБА_3, яка є співвласницею спірного будинку, ніяких вимог щодо проживання чи не проживання членів її сім'ї -відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заявляла.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в силу ст. ст.150,156 ЖК України та ст.405 ЦК України, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не має, а тому і відмовив позивачці в її позовних вимогах.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно відхилити, а рішення суду -залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями свідків та самих сторін.
При вище зазначених обставинах справи, в силу ст.ст.150,156 ЖК України, ст.405 ЦК України, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову ОСОБА_2 у її позовних вимогах.
Приведені в апеляційній скарзі доводи позивачки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального і процесуального права.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Посилання позивачки в апеляційній скарзі на те, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є її рідними племінниками, а отже є членами її родини, тому є всі підстави для задоволення її позовних вимог про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням в спірному будинку, - не можуть бути прийняті до уваги оскільки є надуманими та такими, що не відповідають матеріалам справи і діючому матеріальному праву.
Дійсно відповідачі є рідними племінниками позивачки, але вони не є членами її сім'ї, так як не ведуть спільне господарства і не проживають однією сім'єю з позивачкою.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є членами сім'ї своєї матері -відповідачки ОСОБА_3, тобто співвласниці спірного будинку, яка здійснює своє право власності у відповідності зі ст. 319 ЦК України і не ставить питання про визнання їх такими, що втратили право користування житлом в належному їй на праві спільної часткової власності житловому будинку.
Питання щодо визначення порядку користування спільною частковою власністю (будинком) позивачка ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не вирішували.
Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.