Ухвала від 06.10.2011 по справі 22ц-10450/11

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-10450/11 Головуючий у 1 й інстанції - Макаров М.О.

Категорія 26 Доповідач - Чубуков О.П.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Головуючого судді: Чубукова О.П.

Суддів: Черненкової Л.А., Каратаєвої Л.О.

при секретарі судового засідання: Косенко І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2011 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач , ПАТ КБ «ПриватБанк» , посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду необхідно залишити без змін із наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що 27 червня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №2007-124, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 21600 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27 червня 2012 року. 27 червня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір застави автотранспорту №2007-124, згідно якого відповідач передав позивачу у заставу автомобіль Мерседес-Бенц, державний номер НОМЕР_1. Відповідач регулярно здійснює оплату коштів відповідно до кредитного договору. 10 березня 2008 року в м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Медес-Бенц, державний номер НОМЕР_1, що утруднило виплату відповідачем основних сум по кредитному договору, а у подальшому майновий стан відповідача покращився, про що позивач був обізнаний, а відповідач продовжив виплату коштів відповідно до графіку погашення кредиту. З урахуванням вищенаведеного і оскільки відповідачем частково виконанні зобов'язання за вищевказаним кредитним договором та у зв'язку з тим, що згідно статті 20 ЗУ «Про заставу»при частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі, то суд першої інстанції у позові відмовив.

З таким висновками апеляційний суд погоджується, оскільки вони ґрунтується на вимогах закону, досліджених у судовому засіданні доказах , яким дана належна правова оцінка і є правильними.

Згідно статті 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про заставу» законом чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи.

Згідно статті 20 ЗУ «Про заставу»при частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

Доводи апеляційної скарги щодо сплати чергових частин суми кредиту з порушення строків та термінів повернення не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки заборгованість у позичальника виникла з поважних причин, зокрема в зв'язку з дорожньо - транспортною пригодою, що призвело до матеріальних витрат і відповідач намагається зменшувати заборгованість, так відповідачем надані, підтверджуючі ці обставини, квитанції.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності висновку суду першої інстанції про те, що позивач не має право на припинення правовідносин та стягнення заборгованості як спосіб захисту прав не відповідає дійсному змісту рішення суду першої інстанції, оскільки такого висновку з рішення суду першої інстанції не вбачається. Крім того позивачем не ставилося питання про дострокове розірвання договору та про стягнення кредитних коштів за договором, а ставилося тільки питання про звернення стягнення на заставне майно, тобто кредитний договір не припиняється.

Інші доводи, зазначені апелянтом в апеляційній скарзі необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.

Таким чином суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального права, таке рішення є законним та справедливим, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»- відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2011 року -залишити без змін.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді:

Попередній документ
19871998
Наступний документ
19872000
Інформація про рішення:
№ рішення: 19871999
№ справи: 22ц-10450/11
Дата рішення: 06.10.2011
Дата публікації: 19.12.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу