"21" листопада 2011 р.
Справа № 5004/2282/11
за позовом Рожищенської районної спілки споживчих товариств
до Підприємця ОСОБА_2
про стягнення 1 949, 01 грн. боргу
Суддя: Пахолюк В. А.
за участю представників сторін: < Текст >
від позивача: ОСОБА_1 -голова правління,
від відповідача: не прибув.
Суть спору:
Позивач - Рожищенська районна спілка споживчих товариств, звертаючись до суду з позовом, просить стягнути з відповідача - Підприємця ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі в сумі 1949,01 грн., в т.ч. основний борг по сплаті оренди торгового місця (за період з 10 березня по 10 жовтня 2011 р.) в сумі 1 189, 72 грн., 45, 47 грн. неустойки та штраф у розмірі 713, 82 грн.
В обґрунтування зазначених вимог посилається на укладений договір оренди торговельного місця № 43 від 21.12.2010 р., довідку Рожищенської районної спілки споживчих товариств № 440 від 28.10.2011 р. про розмір заборгованості СПД ОСОБА_2 станом на 27.10.2011 р.
На виконання вимог ухвали суду від 02.11.2011 р. позивачем подано письмові пояснення № 484 від 18.11.2011 р. в яких повідомляє, що предметом судового розгляду договір № 43 оренди торговельного місця від 21.12.2010 р. не був. До матеріалів справи долучає копію договору оренди земельної ділянки, укладений з Рожищенською міською радою 1 квітня 2005 року, зареєстрований у Рожищенському районному відділі Волинської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах»5 квітня 2005 року за № 3. Крім того, подано довідку № 490 від 21.11.2011 р., видану правлінням Рожищенської РСС, згідно якої СПД ОСОБА_2 згідно договору № 43 від 21.12.2010 р. за оренду торгового місця на ринку в м.Рожище по вул.Героїв УПА, 2 сплатив з 1 січня 2011 р. по 10 березня 2011 р. 396, 00 грн.
Відповідач письмових заперечень по суті позову не подав, в судове засідання не прибув, причин нез'явлення не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Як вбачається з поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції копія ухвали суду була отримана особисто відповідачем.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
21 грудня 2010 року між позивачем -Рожищенською районною спілкою споживчих товариств та відповідачем -підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір оренди торговельного місця № 43.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору № 43 від 21.12.2010 року.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).
Згідно п. п. 1.1 3.1, 3.2, 6.2, 6.3 договорів позивач зобов'язувався надати відповідачу у тимчасове платне користування (оренду) торговельне місце площею 6,07 кв. м. для розміщення об'єкту торгівлі (малої архітектурної форми) за № 43 по вул.Героїв УПА, 2, у м. Рожище, а відповідач - вносити орендну плату, що складає 169 грн. 96 коп. на місяць - щомісячно в касу позивача або на поточний рахунок райспоживспілки не пізніше 10-го числа поточного місяця. За порушення термінів сплати орендної плати відповідач сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. У випадку несплати орендної плати до закінчення розрахункового місяця, з 1 числа наступного місяця, що слідує за розрахунковим, відповідачу нараховується штраф в розмірі 20% від суми боргу, а з першого числа другого місяця, який слідує за розрахунковим місяцем, - штраф у розмірі 50% від суми боргу.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань.
Пунктом 2.1 зазначеного договору сторонами визначено, що вступ орендаря у користування орендованим торговельним місцем настає одночасно з підписанням сторонами даного договору.
Відповідач протягом грудня 2010 р. -жовтня 2011 р. користується орендованим торговельним місцем, проте свої зобов'язання щодо сплати нарахованої за вказаний період орендної плати виконав частково. Згідно довідки правління Рожищенської РСС орендна плата сплачена в сумі 397, 00 грн. за період з 1 січня 2011 р. по 10 березня 2011 р.
Водночас, часткове виконання відповідачем договору № 43 від 21.12.2010 р. свідчить про схвалення ним його умов.
Заборгованість відповідача по орендній платі за період з 10 березня по 10 жовтня 2011 р. становить 1 189 грн. 72 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Сторони у п.6.3 договорів домовились, що у випадку несплати орендної плати до закінчення розрахункового місяця, з 1 числа наступного місяця, що слідує за розрахунковим, відповідачу нараховується штраф в розмірі 20% від суми боргу, а з першого числа другого місяця, який слідує за розрахунковим місяцем, - штраф у розмірі 50% від суми боргу.
Відповідно до п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (постанова ВСУ від 22.11.2010 N 14/80-09-2056).
Договір № 43 від 21.12.2010 року не був предметом судового розгляду, недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 6.3, не визнавався. Відповідач орендну плату не сплачував своєчасно, тому сплата штрафу є його договірним зобов'язанням.
Нараховані позивачем 713 грн. 82 коп. штрафу підставні і підлягають до стягнення згідно п. 6.3 договору.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).
В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно п. 6.2 договору за порушення термінів сплати орендної плати відповідач сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Нарахована позивачем пеня в сумі 45 грн. 47 коп. підставна та підлягає до стягнення згідно п. 6.2 договору.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.
Враховуючи викладене, керуючись ст.193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь
Рожищенської районної спілки споживчих товариств (45100, Волинська область, м. Рожище, вул. Незалежності, 25, код 01744257) 1 949,01 грн. заборгованості, в т.ч. основний борг в сумі 1 189, 72 грн., 45, 47 грн. неустойки, 713, 82 грн. штрафу; 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.
Суддя В.А.Пахолюк
Повний текст рішення складено та підписано -23.11.2011 р.