"16" листопада 2011 р.
Справа № 5004/2141/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міліуса», м.Луцьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Буд», м.Луцьк
про стягнення 11 475, 25 грн.
Суддя: Гончар М. М.
за участю представників сторін: < Текст >
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 16.11.2011р. №61/11)
від відповідача: н/з
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Міліуса»звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Буд»про стягнення заборгованості по договору оренди механізмів №05/03-2009 від 06.03.2009 року в розмірі 11 475, 25 грн., з них 9 110, 00 грн., 533, 87 грн. -три відсотки річних; 1 831, 38 грн. -інфляційні нарахування.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, вимоги ухвали суду від 27.10.2011 року не виконав. Ухвала суду від 27.10.2011року яка була направлена за адресою м.Луцьк, вул. Караїмська, 3, повернулася від відповідача із поштовою відміткою «за місцем обслуговування».
Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТзОВ «Комфорт-Буд»(код ЄДРПОУ 32748444) знаходиться за адресою м.Луцьк, вул. Караїмська, 3.
До наданих повноважень суду не належить з'ясування фактичного місцезнаходження сторін, тому суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про час і місце судового розгляду.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд Волинської області,-
встановив:
06.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міліуса»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Буд» був укладений договір №05/03-2009 про оренду механізмів.
Відповідно до п.1.1. договору ТзОВ «Міліуса»передає ТзОВ «Комфорт-Буд»вантажопідіймальний кран марки МКГ-25.
П. 4.1. Договору орендна плата є договірною.
Розмір орендної плати відповідно до додатку №1 до Договору вартість години крану МКГ 25 за умови 100% забезпечення енергоносіями необхідними для роботи механізму Орендарем складає 130, 00 грн.
Згідно п.4.2. Орендна плата встановленого розміру сплачується щомісячно не пізніше 5-го числа згідно рахунків Орендодавця.
П.4.4. Договору встановлено, що оплата за послуги здійснюється на підставі акта виконаних робіт.
Пунктом 5.1. Договору сторони визначили, що термін дії даного договору становить з 05.03.2009 року до 31.12.2009 року.
Відповідно до Договору оренди ТзОВ «Комфорт-Буд»здійснював розрахунки із позивачем за користування орендованим майном із простроченням термінів, що підтверджується копіями платіжних доручень про перерахування грошових коштів.
У зв'язку із неналежним виконанням Орендарем зобов'язань згідно договору оренди 16.10.2009 року позивачем було надіслано відповідачу листа з вимогою щодо усунення порушень умов договору в частині своєчасності проведення розрахунків.
Відповідно до листа ТзОВ «Комфорт-Буд»від 09.11.2009 року орендований кран МКГ -25 фактично використовувався орендарем до 23.09.2011року.
Станом на момент подачі позовної заяви заборгованість по договору 06.03.2009 року №05/03-2009 про оренду механізмів у ТзОВ «Комфорт-Буд»перед ТзОВ «Міліуса»становить 9 110 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані три відсотки річних в сумі 533, 87 грн. та 1 831, 38 грн. -інфляційні нарахування.
Оскільки у відповідача існує заборгованість щодо невиконання договірних зобов'язань то позов підлягає задоволенню.
Ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Стаття 173 Господарського кодексу України передбачає, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених даним Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, оплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Волинської області,-
1. Позов задовольнити повністю
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Буд»(м.Луцьк, вул. Караїмська, 3, код ЄДРПОУ 32748444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міліуса»(м.Луцьк, вул. Овочева, 1, код ЄДРПОУ 30659143) 9 110 грн. -заборгованості; 533, 87 грн. - три відсотки річних; 1831, 38 грн. - інфляційні нарахування; 236 грн. -витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу; 114, 75 грн. -витрати по сплаті державного мита.
Суддя М. М. Гончар
Повний текст рішення
складено та підписано
21.11.11