Справа № 2а-29/08
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
"08" серпня 2008р. м.Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі - Ульященко Л.М.
за участю представників сторін :
позивача - Катречко Р.Є., Попова О.Ф.
відповідача - Перевєрзєвої К.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за позовом Контрольно-ревізійного управління в Харківській області до Дочірнього підприємства „Харківський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” про відшкодування незаконно використаних коштів до місцевого та державного бюджету,-
Позивач, Контрольно-ревізійне управління в Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовомдо Дочірнього підприємства „Харківський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд стягнути з Дочірнього підприємства „Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” до місцевого бюджету Золочівської селищної ради зайво отримані кошти у сумі 137,57 грн., стягнути з Дочірнього підприємством „Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” на користь Державної служби автомобільних доріг в Харківській області зайво отримані, внаслідок завищення вартості виконаних робіт, кошти в сумі 2240,06 грн.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що Контрольно-ревізійним відділом в Золочівському районі на виконання листа КРУ в Харківській області від 29.07.2005 року № 06-13/3722 була проведена перевірка фінансово-господарської діяльності щодо правильності списання матеріалів на виробництво в Філії „Золочівський райавтодор" дочірнього підприємства „Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України". Перевірка проведена шляхом порівняння даних матеріальних звітів. За результатами ревізії складено акт № 112-20/39 від 12.08.2005 року. В акті вказується, що при ремонті дороги Харків-Золочів-Олександрівка у вересні 2004 року згідно ф.№ КБ-2В використано бордюрного каменю в кількості 617 шт. на загальну суму 16955, 16 грн., а згідно матеріального звіту ф №М-19, за вказаний відрізок автодороги, використано бордюрного каменю в кількості 617 шт. на загальну суму 15628 грн. Внаслідок чого, КРУ у Харківській області вважає, що завищена вартість використаного бордюрного каменю по ф.№КБ-2в, вартість виконаних робіт завищено на суму 2016,02 грн. Такий же висновок зроблено за результатами перевірки правильності відображення обсягів виконаних робіт по установці бордюрного каменю по прямому договору з Золочівською селищною радою на пл.Леніна у вересні-грудні 2004 року (акт ф.№КБ-2В); встановлено завищення вартості виконаних робіт на суму 137,57 грн. Крім того, при перевірці правильності відображення обсягів виконаних робіт по формах № КБ-2в, шляхом порівняння з нарядом-завданням, КРУ у Харківській області встановлено завищення обсягу виконаних робіт по експлуатації утримання автомобільних доріг трактором ЛТЗ-60 з причепною навісною косаркою на 7 км на загальну суму 224,04 грн. Крім того, представники позивача зазначили, що пропущення строків звернення до суду з позовом не відбулось оскільки КРУ в Харківській області відповідачу була надіслана вимога від 21.03.2007 року № 112-15/313 про вжиття заходів по відшкодуванню незаконно отриманих відповідачем коштів до 01 квітня 2007 року, а з позовом КРУ в Харківській області звернулось 12.06.2007 року.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що КРУ в Харківській області при визначені вартості бордюрного каменю в кількості 617 шт. була врахована тільки вартість по матеріальному звіту. Однак, в форму № КБ-2В була включена вартість бордюрного каменю з урахуванням вартості завантаження та розвантаження бордюрного каменю та перевезення. Також, при проведені ревізії перевіряючими не був врахований нарад-завдання № 273/25 скошування трав в кількості 7 км. у зв'язку з чим встановлене завищення обєма робіт на загальну суму 224,04 грн. Окрім того, представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строк звернення з даним позовом до адміністративного суду, який передбачено ст.99 КАС України та наполягає на тому, що ця обставина є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що КРВ в Золочівському районі Харківської області з 01.08.2005 року по 12.08.2005 року проведена планова виїзна ревізія філії „Золочівський райавтодор” Дочірнього підприємства „Харківський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” за 2004 рік., про що складені акт ревізії від 12.08.2005 року за № 112-20/39.
З акту ревізії вбачається, що в ході перевірки правильності списання матеріалів на виробництво, проведеної шляхом порівняння даних матеріальних звітів з актами виконаних робіт встановлено, що при ремонті дороги Харків-Золочів-Олександрівка у вересні 2004 року використано згідно ф.№КБ-2В бордюрного каменю в кількості 617 шт. н загальну суму 16955,16 грн. тоді як, згідно матеріального звіту ф.№М-19 вартість 617 шт. використаного бордюрного каменю на вказаний відрізок автодороги становить 15628 грн., у зв'язку з чим завишена вартість виконаних робіт на суму 2016,02 грн. Аналогічне порушення допущено при виконанні робіт по встановленню бордюрного каменю по прямому договору з Золочівською селищною радою на пр. Леніна у вересні-грудні 2004 року ( акт ф.№КБ-2В), внаслідок чого зайво отримано з місцевого бюджету кошти в сумі 137,57 грн. Перевіркою правильності відображення об'ємів виконаних робіт по формах № КБ-2В та співставленням з нарядом-завданням встановлено завищення об'єму виконаних робіт у вересні 2004 року. Так, згідно наряду-завдання при виконанні робіт по експлуатації утримання автомобільних доріг трактором ЛТЗ-60 з причепною навісною косаркою виконано 341 км скошування узбіч, тоді як згідно акту виконаних робіт об'єм робіт вказаним трактором становить 348 км. Внаслідок завищення об'єму робіт трактором на 7 км, завищення вартості виконаних робіт по ф. № КБ-2В становить 224,04 грн.
За результатами ревізії начальнику філії „Золочівського райавтодор” направлено вимогу від 12.08.2005 року № 112-15/344 щодо усунення виявлених порушень в строк до 20.08.2005 року, яка була виконана останнім частково.
27.06.2006 року начальнику філії „Золочівського райавтодор” направлено повторну вимогу за № 112-15/359 щодо усунення виявлених порушень в строк до 05.07.2006 року, яка була виконана останнім частково.
21.03.2007 року директору ДП „Харківського облавтодору” ВАТ „Державна акціонерна компанія автомобільні дороги України” направлено вимогу за № 112-15/315 щодо усунення виявлених порушень в строк до 01.04.2007 року, яка була залишена останнім без реагування.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 2, 5, 6 ст. 2 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно із ч.1 ст.11 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” встановлює, що плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Судом встановлено, що на теперішній час вимоги КРВ в Золочівському районі Харківської області щодо усунення виявлених порушень з фінансових питань відповідачем виконані не в повному обсязі.
Згідно із підпунктом 10 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначи експертизу.
У звязку з тим, що з'ясування обставин, які мають суттеве значення для справи ( щодо обгрунтованості висновків акту перевірки в частині завищення вартості виконаних робітпо використанню борлюрного каменю в кількості 617 шт. на суму 2016,02 грн. та 137,57 грн. та в частині завищення вартості виконаних робіт по утриманню автодоріг довжиною 7 км трактором ЛТЗ-60 на суму 224,04 грн.), потребує спеціальних занань, ухвалою суду від 13 серпня 2007 року було призначено у справі комплексну експертизу ( в галузях будівництва та бухгалтерії), проведення якої було доручено ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
З висновку комплексної будівельно-технічної та судво-економічної експертизи № 11984/11886 від 29.05.2008 року вбачається, що висновок акту перевірки в чатині визначення завищення вартості виконаних робіт по використанню бордюрного каменю в кількості 617 шт. по ф. № КБ-„ на суму 2016,02 грн. документально не обгрунтовані. Висновок акту перевірки в частині визначення завищення вартості виконаних робіт по рямому договору з Золочівською селищною радою на пл. Леніна в вересні-грудні 2004 року по установці бордюрного каменю по ф.№ КБ-2 на суму 137,57 грн. підтвердити не надається можливим внаслідок відсутності документів. Висновок акту перевірки в частині завищення вартості виконаних робіт по експлуатації утримання автомобільних доріг трактором ЛТЗ-60 з причіпною навісною косаркою на 7 км по ф.№КБ-2 на суму 224,04 грн. документально не підтверджується.
Отже, висновками проведеної експертизи спростосується факт завищення вартості виконаних робіт по використанню бордюрного каменю в кількості 617 шт. по ф. № КБ-„ на суму 2016,02 грн. та завищення вартості виконаних робіт по експлуатації утримання автомобільних доріг трактором ЛТЗ-60 з причіпною навісною косаркою на 7 км по ф.№КБ-2 на суму 224,04 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази та з урахуванням встановлених висновків експертизи, вважає необгрунтованими висновки акту перевірки КРВ в Золочівському районі Харківської області щодо завищення вартості виконаних робіт по використанню бордюрного каменю в кількості 617 шт. по ф. № КБ-„ на суму 2016,02 грн. та завищення вартості виконаних робіт по експлуатації утримання автомобільних доріг трактором ЛТЗ-60 з причіпною навісною косаркою на 7 км по ф.№КБ-2 на суму 224,04 грн.
Згідно ст.159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду 12.06.2007 року. Порушення порядку списання матеріалів на виробництво та відображення об'ємів виконаних робіт відповідачем, встановлені КРВ в Золочівському районі Харківської області в серпні 2005 року. Вимогу начальнику філії „Золочівського райавтодор” щодо усунення виявлених порушень направлено 12.08.2005 року, встановлено строк усунення - 20.08.2005 року. Відповідач самостійно не усунув виявлені ревізією порушення, про що було відомо позивачу. Таким чином, про порушення своїх прав позивач дізнався 20.08.2005 року, але з позовом звернувся тільки 12.06.2007 року. Тобто, позивачем при зверненні до суду не дотримано вимог ст.99 КАС України, якою встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, у зв'язку з чим суд не приймає посилання представників позивача на додержання строків звернення до суду з позовом.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений строк звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 даної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 зазначеної норми встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивачем клопотання про визнання причини пропуску строку звернення до суду поважною не надано. Відповідач наполягає на відмові в задоволенні адміністративного позову в тому числі з підстав пропущення строку звернення до суду.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволені позову Контрольно-ревізійного управління в Харківській області до Дочірнього підприємства „Харківський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” про відшкодування незаконно використаних коштів до місцевого та державного бюджету - відмовити в повному обсязі.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства „Харківський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” ( 61202, м. Харків, вул.. Асхарова, 2, код 231941174) судові витрати, пов'язанні із проведенням експертизи у розмірі 1517, 57 грн.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 12.08.2008 року.
Суддя (підпис) Т.С.Перцова