12 червня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді - Яворського І.О.,
суддів - Носа С.П., Довгополова О.М.,
при секретарі судового засідання - Петлеваній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за апеляційною скаргою- Державної податкової інспекції у м. Рівне
напостанову Рівненського окружного адміністративного судувід 26 листопада 2007 року у справі № 2а-1126/07
за позовомДержавної податкової інспекції у м. Рівне
доРівненського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області
простягнення податкової заборгованості, -
У жовтні 2007 року ДПІ у м. Рівне звернулась до суду із позовом до Рівненського РВ УМВС України у Рівненській області про стягнення 170,00 грн. податкової заборгованості з земельного податку. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що в користуванні відповідача знаходиться земельна ділянка площею 1500 кв. м. Всупереч вимогам ч. 1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» відповідач не подав у встановлений строк (до 01.02.2005 року) розрахунок земельного податку за 2005 рік, за що позивач нарахував штрафну санкцію в сумі 170,00 грн. 12.09.2007 року відповідачу виставлено першу податкову вимогу, однак останній добровільно не сплатив податкової заборгованості.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.Постанова мотивована тим, що Рівненський РВ УМВСУ у Рівненській області як орган виконавчої влади, фінансування і матеріально-технічне забезпечення якого здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, відповідно до п. 3 ст. 12 закону України «Про плату за землю» звільняється від земельного податку.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач ДПІ у м. Рівне, вважає її незаконною, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні суду першої інстанції, заслухавши представників осіб, що приймають участь в розгляді справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку про підставність апеляційної скарги та незаконність оскаржуваної постанови.
При цьому колегія суддів виходила за наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міліцію»міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 даного Законуфінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів, які надходять на підставі договорів від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Відповідно до п. 3 ст. 13 Закону України «Про плату за землю» від земельного податку звільняються, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету.
Відповідно до п. 1 ст. 14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Обчислення суми земельного податку та подання податкових декларацій є обов'язком платників земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
З аналізу вказаних норм вбачається, що відповідач, як орган виконавчої влади, звільняється лише від сплати земельного податку, однак не звільнений від обчислення суми земельного податку та подання відповідної декларації до податкових органів. Відповідно до п. 3 Наказу ДПА України від 26.10.2001 року № 343 до податкового розрахунку додаються додатки, зокрема, додаток № 2 «Звіт про пільги на земельний податок».
Також колегія суддів враховує наступне.
Відповідач подав розрахунок земельного податку 09.11.2005 року, тобто з порушенням визначеного законом терміну, що свідчить про визнання ним обов'язку подавати даний розрахунок.
Податкове зобов'язання, визначене відповідачу відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0007851543/0 від 15.08.2007 року є узгодженим, оскільки дане повідомлення-рішення не оскаржувалось в адміністративному чи судовому порядку.
За таких обставин оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, п. 3 ч.1 ст. 205, ст. 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне задовольнити.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий І.О.Яворський
Суддя С.П. Нос
Суддя О.М. Довгополов