Головуюча у Iінстанції: Ремецькі О.Ф. Справа № 22-а-971/08
Господарський суд Закарпатської області ряд. стат. звіту № 75
№ 2/144
Суддя-доповідач: Олендер І.Я.
12 травня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного судув складі :
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів- Заверухи О.Б., Шавеля Р.М.
при секретарі - Соколовській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області на постанову Господарського суду Закарпатської області від 31 липня 2007 року в справі № 2/144 за адміністративним позовом прокурора Перечинського району Закарпатської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області до Комунального підприємства «Будівельник» про стягнення заборгованості в сумі 38472,98 грн., -
У липні 2007 року прокурор Перечинського району Закарпатської області звернувся до суду з адміністративним позовом в в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області до Комунального підприємства «Будівельник» про стягнення заборгованості в сумі 38472,98 грн.
31 липня 2007 року Господарським судом Закарпатської області було прийнято постанову в даній адміністративній справі, якою позов було задоволено та постановлено стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України в розмірі 38472,98 грн., та цією ж постановою суд розстрочив виконання постанови до 31.12.2007 року.
Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржило Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області особа, що уповноважена державою на утримання вказаних страхових внесків, представник якого у поданій апеляційній скарзі просить зазначену постанову скасувати в частині розстрочення виконання постанови, покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на те, що суд першої інстанції не мав підстав у відповідності до вимог ч.6 ст.18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розстрочувати виконання постанови, оскільки таким чином надав пільги відповідачу зі сплати страхових внесків.
Представники сторін в судове засідання не явились, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України такий проведено у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення зміні з наступних підстав.
Так, вирішивши відстрочити виконання прийнятої постанови, щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті ним страхових внесків до Пенсійного фонду України суд першої інстанції вважав, що наявно для цього підстави передбачені ст.257 КАС України.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції повинен був враховувати, що застосування вище вказаної ст.257 КАС України, в частині визначення в самому судовому рішенні способу, строків і порядку виконання, можливе у разі наявності необхідності в цьому з відповідними обгрунтуваннями.
Суд же виходив вирішуючи дане питання виключно з нічим необгрунтвоаних покликань на інтереси обох сторін та обставини справи, які ним не конкретизовано.
Крім того, судом не взято до уваги, що питання розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення регулюється ст.263 КАС України.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом не враховано вимог ч.6 ст.18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на які правові підстави для задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання постанови були відсутні.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив дану справу та прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, однак допустив помилкове застосування норм матеріального та процесуального права, розстрочивши виконання постанови в часі визначивши графік погашення заборгованості зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, а тому постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207 КАС України колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської областізадовольнити.
Постанову Господарського суду Закарпатської області від 31 липня 2007 року в справі № 2/144 за адміністративним позовом прокурора Перечинського району Закарпатської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області до Комунального підприємства «Будівельник» про стягнення заборгованості в сумі 38472,98 грн., змінити виключивши з мотивувальної та резолютивної частини постанови покликання про розстрочення виконання постанови до 31.12.2007 року за встановленим судом графіком.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після проголошення.
На постанову апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після проголошення, а у разі прийняття постанови в порядку ч.3ст.160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення такої в повному обсязі.
Головуючий І.Я.Олендер
Судді О.Б.Заверуха
Р.М.Шавель