19 червня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - КУШНЕРИКА М.П.
суддів: ШАВЕЛЯ Р.М., ОЛЕНДЕРА І.Я.
при секретарі судового засідання -СЮТИК Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу
за апеляційною скаргою-Державної податкової інспенкції у м.Чернівці
напостанову господарського суду Чернівецької області від 15 серпня 2007р. у справі
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №76»
доДержавної податкової інспенкції у м.Чернівці
проскасування податкового повідомлення-рішення №001153151/2 від 14.03.2007р. та №001143151/0 від 09.11.2006р., -
Постановою Господарського суду Чернівецької області від 15.08.2007р. задовольнено позов ВАТ «Пересувна механізована колона №76», якою частково визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці №001153151/2 від 14.03.2007р. щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток приватних підприємств на суму 1772,85грн. та визнано повністю нечинним повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці №001143151/0 від 09.11.2006р.
Постанова мотивована тим, що проведеною позаплановою перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки порушувались граничні терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, а саме із затримкою до 30 календарних днів в сумі 83806,0грн., із затримкою більше 90 календарних днів - в сумі 10884,50грн., про що складено акт від 22.12.2006р. №5214/15-1.
Рішенням ДПА в Чернівецькій області від 14.03.2007р. №1560/10/25-009 позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток (50%) в сумі 5442,25грн. та 10% - 2157,86грн. (податкове повідомлення-рішення №001143151/2 та №001153151/2 від 14.03.2007р.).
ст.15 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачено строки давності за яким податковий орган не має права визначати суму податкових зобов'язань, а також і стягувати штрафні санкції. Строк давності складає 1095 днів, тобто оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті після спливу зазначених днів після виникнення права на їх прийняття.
ДПІ у м.Чернівці оскаржило постанову з підстав порушення норм матеріального права, а саме ст.15 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» мотивуючи тим, що судом не взято до уваги, що зазначена стаття поширюється тільки на обмеження в нарахуванні податкового зобов'язання, але аж ніяк не поширюється на нарахування штрафних санкцій (штрафів), які передбачені п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього ж Закону.
Просить скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволеню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м.Чернівці проведено додаткову перевірку несвоєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по ВАТ «ПМК-76», за результатами якої складено акт від 22.12.2006р. №5214/15-1.
Перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 22.12.2000р. (із змінами та доповненнями), оскільки порушувались граничні терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, а саме із затримкою до 30 календарних днів в сумі 83806,0грн., із затримкою більше 90 календарних днів - в сумі 10884,50грн.
На підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 зазначеного вище Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у п.п.17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Відповідно до п.17.3. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р., сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
П.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 цього ж Закону, встановлено граничні строки стягнення податкового боргу платника податків, а саме, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного п.15.1 ст.15 цим Законом, податковий борг, що виник у зв'язку із відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що на штрафні санкції розповсюджується строк давності встановлений ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р., оскільки визначений п.п.15.1.1. п.15.1 ст.15 даного Закону термін давності стосується лише податкових зобов'язань, які визначаються ДПІ у випадках, передбачених п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4. Норма вище зазначених підпунктів не передбачає застосування строку давності 1095 днів у разі нарахування штрафних санкцій по п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 зазначеного вище Закону за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.
Оскільки у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судом першої інстанції встановлено повно і правильно, однак висновок суду не відповідає обставинам справи та невірно трактовано норму закону, тому колегія суддів, згідно ст.202 КАС України має право скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.160 ч.3, 198 ч.1 п.3, 202 п.1, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспенкції у м.Чернівці - задовольнити.
Постанову господарського суду Чернівецької області від 15 серпня 2007р. у справі за позовом ВАТ «Пересувна механізована колона №76» до ДПІ у м.Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення №001153151/2 від 14.03.2007р. та №001143151/0 від 09.11.2006р., - скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця, починаючи з 24.06.08р.
Суддя-доповідач: М.П.КУШНЕРИК
Судді: Р.М.ШАВЕЛЬ
І.Я.ОЛЕНДЕР