12 червня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - КУШНЕРИКА М.П.
суддів: ПЛІША М.А., ШАВЕЛЬ Р.М.
при секретарі судового засідання - РОМАНИШИН О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу
за апеляційною скаргою-Державної податкової інспекції в м.Рівне на постанову господарського суду Рівненської області від 30 липня 2007р. у справі
за позовомзаступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Рівне
доПриватного підприємства “Самбук”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнереставрація”
провизнання недійсними господарських зобов”язань, що виникли на підставі договору від 11.04.2004р.,-
Постановою господарського суду Рівненської області від 30.07.2007р. заступнику прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі ДПІ в м.Рівневідмовлено в задоволенні позову до ПП «Самбук», ТзОВ «Рівнереставрація» про визнання недійсними господарських зобов'язань, що виникли між відповідачами на підставі договору від 11.05.2004р. та застосування передбачених ст.208 ГК України наслідків.
Постанова суду мотивована тим, що податковим органом не наведено обставин, які б вказували на наявність в діях ТзОВ «Рівнереставрація» та ПП «Самбук» умислу на приховування від оподаткування доходів при вчиненні господарського зобов'язання, а також не встановлено порушення вимог податкового законодавства по операціям між відповідачами за травень-червень 2004р.
Доказів про припинення реєстрації ПП «Самбук», як юридичної особи, не подано.
Здійснення господарської діяльності ТзОВ «Рівнереставрація» з порушенням вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000р., судом не прийнято до уваги, оскільки акти приймання виконаних робіт, складені відповідачами за встановленою формою, передбаченою наказом Державного комітету статистики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.2002р. В актах приймання виконаних робіт відсутні порушення вимог наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №112/182 від 13.09.2001р., яким затверджено ліцензійні умови провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж). Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» №1698 від 14.11.2000р. визначено вичерпний перелік органів ліцензування.
ДПІ в м.Рівне оскаржила постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, мотивуючи тим, що в ПП «Самбук» в квітні 2004р. виник обов'язок задекларувати по податковій декларації з податку на додану вартість в розділі 1 «Податкові зобов'язання» рядку 1 суму - 35000грн., в травні - 25000грн., а в червні - 440642грн., однак самостійно подані підприємством податкові декларації по податку на додану вартість за квітень-червень 2004р. свідчать про свідоме заниження показників фінансово-господарської діяльності на суму 497642грн. та, відповідно, заниження сум податків, що необхідно сплатити до бюджету.
Відсутність в ПП «Самбук» ліцензії на будівельну діяльність засвідчує, що господарські зобов'язання здійснювались з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Крім того, судом не взято до уваги, що ПП «Самбук» тривалий час не знаходиться за юридичною адресою, фактичне місцезнаходження встановити не вдається. Відповідно до п.7.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки» факт відсутності за юридичною адресою є доказом спрямованості суб'єкта оспорюваних угод на приховування доходів від оподаткування.
Просить скасувати постанову та прийняти нову про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апелянта в підтримку апеляційної скарги, заперечення представника ТзОВ «Рівнереставрація», перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Рівнереставрація» видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 04.03.2002р. та, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.04.2003р., перебуває на податковому обліку з 12.03.2002р.
ПП «Самбук», на момент укладення з ТзОВ «Рівнереставрація» договору від 11.04.2004р. перебувало в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, зареєстроване як платник податку на додану вартість, перебувало на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м.Києва та не припинено його реєстрацію.
09.05.2005р. Рівненською об'єднаною ДПІ складено Акт за результатами планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТзОВ «Рівнереставрація» за період з 04.03.2002р. по 01.10.2004р., однак порушень вимог податкового законодавства ТзОВ «Рівнереставрація» з ПП «Самбук» по операціям за травень-червень 2004р. не встановлено.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно бази даних «Бест звіт» ПП «Самбук» в червні 2004р. звітувало ДПІ у Голосіївському районі м.Києва про обсяг продажу без урахування податку на додану вартість - 1500грн., рядок 9 декларації - 300,0грн., рядок 20 - 300,0грн.
Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зобов'язання, які виникають з податку на прибуток підприємства, що підлягають сплаті до бюджету, також визначаються шляхом зменшення суми валових доходів платника податків на суму витрат, що підлягають віднесенню до валових витрат та відповідно сум амортизації звітного періоду. Однак, податковим органом не встановлено розмірів валових витрат, валового доходу, нарахованих податкових зобов'язань, податкового кредиту ПП «Самбук» та факт несплати податків до бюджету.
Податковий орган зобов'язаний самостійно та правильно визначати суму податкового зобов'язання платника податків, відповідно до п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. і не може перекладати такий обов'язок на платника податків ПП «Самбук».
Судом першої інстанції правильно встановлено, і з таким висновком погоджується колегія суддів, що в актах приймання виконаних робіт, складених відповідачами за встановленою формою, передбачених наказом Державного комітету статистики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.2002р. відсутні порушення вимог наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №112/182 від 13.09.2001р., яким затверджено ліцензійні умови провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж). Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» №1698 від 14.11.2000р. визначено вичерпний перелік органів ліцензування.
Податковим органом не доведено, наявність умислу у ПП «Самбук» та ТзОВ «Рівнереставрація» на ухилення від сплати податків та умислу на укладення угоди з метою, завідомо суперечної інтересам держави, а, відповідно, не може бути застосовано вимоги щодо наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним.
Таким чином порушено ч.1 ст.71 КАС України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування оскаржуваної постанови суду є безпідставними. Постанова суду першої інстанції прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.160 ч.3, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції в м.Рівне - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Рівненської області від 30 липня 2007р. у справі за позовом заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Рівне до Приватного підприємства “Самбук”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнереставрація” про визнання недійсними господарських зобов”язань, що виникли на підставі договору від 11.04.2004р, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця, починаючи з 17.06.08р.
Суддя - доповідач: М.П. КУШНЕРИК
Судді: М.А.ПЛІШ
Р.М.ШАВЕЛЬ