Головуючий у 1-ій інст. Черв'яков Є.В. Рядок статзвіту №28 Господарський суд Чернівецької обл.№8/40 Справа №22а-545/08 Доповідач: Кушнерик М.П.
29травня 2008р. колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого - судді: КУШНЕРИКА М.П.
суддів: ПЛІША М.А., ЗАВЕРУХИ О.Б.
при секретарі: СЮТИК Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за апеляційною скаргоюГлибоцької районної державної санітарно-епідеміологічної станції на постанову господарського суду Чернівецької області від 26 червня 2007р. у справі за позовом Глибоцької районної державної санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області про визнання нечинним рішення, -
Постановою господарського суду Чернівецької області від 26.06.2007р. Глибоцькій районній державній санітарно-епідеміологічній станції відмовлено в задоволенні позову до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області про визнання нечинним рішення №34 від 11.12.2006р. «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін».
Постанова мотивована тим, що Глибоцька СЕС, як суб'єкт надання платних послуг, зафіксованих в акті перевірки відповідача від 30.11.2007р. та в оскаржуваному рішенні, вийшла за межі своїх повноважень передбачених Статутом.
Глибоцька районна державна санітарно-епідеміологічна станції оскаржило постанову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування і дослідження обставин, що мають значення для справи, а також невідповідності висновків обставинам справи.
Постанова мотивована тим, що судом не було враховано, що відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», яка діяла на момент прийняття постанови Кабінету Міністрів України №1351 від 27.08.03р. «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби», база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контратної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товару (робіт, послуг), згідно з законами України з питань оподаткування. Тобто, визначено, що регульовані ціни і є базою оподаткування.
Також вважають, що судом не враховано, що в постанові Кабінету Міністрів України №662 від 11.05.2006р., якою були внесені зміни до постанови №1351, прямо визначено, що затверджені ціни (тарифи) не включають в себе податок на додану вартість.
При винесенні постанови, судом не була застосована ст.92 Конституції України, яка передбачає, що система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України. Ч.3 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів і пільги щодо оподаткування можуть встановлюватись або змінюватись тільки законами про оподаткування.
Вважають, що під час надання видів послуг, можливість надання яких оскаржується, діяла інша редакція Статуту, тому вважають це не достатнім доказом.
Послуги, які надавали, не є послугами у сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя, а є послугами в іншій сфері, тому не можуть бути передбачені переліком, встановленими постанови Кабінету Міністрів України №1544 від 15.10.2002р. та №1351 від 27.08.2003р..
При наданні послуг керувалися листом Міністерства охорони здоров'я №05-20/343 від 27.04.2004р., в якому визначена можливість надання закладами санітарно-епідеміологічної служби таких послуг у разі відсутності в лікувально-профілактичних закладах необхідної для цього матеріально-технічної бази. Надання таких послуг здійснюється на підставі договорів за договірними цінами, а кошти отримані за їх надання, направляються на покриття витрат, пов'язаних з їх наданням.
Відсутні нормативні акти, якими було б визначено виключну можливість надавати тільки ті послуги, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1544 від 15.10.2002р. «Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату».
Важають, що визначати можливість надання ними, як суб'єктом господарювання, тих чи інших послуг, виходить за рамки компетенції відповідача.
Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 11.05.2006р. «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15.10.2002р. №1544 і від 27.08.2003р. №1351» ними застосовано з 01.06.06р., з наступного дня після їх офіційного опублікування.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Глибоцька районна державна санітарно-епідеміологічна станція, відповідно до п.1.2 нової редакції Статуту, затвердженого Головним державним санітарним лікарем Чернівецької області від 15.06.2006р., у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров'я України, наказами та постановами Головного державного санітарного лікаря України, наказами та постановами Головного державного лікаря Чернівецької області та цим Статутом.
Відповідно до акту перевірки правильності формування та застосування тарифів на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату від 30.11.2006р., проведеної відповідачем, встановлено, що позивачем було порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України №1351 від 27.08.03р. «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби» із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №662 від 11.05.2006р. та постанови Кабінету Міністрів України №1544 від 15.10.2002р. із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №662 від 11.05.2006р.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення №34 від 11.12.2006р. «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін» та застосовано економічні санкції.
Постановою Кабінету Міністрів України №1351 від 27.08.03р. «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби» затверджено тарифи на послуги, що надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби. У таких тарифах не зазначено, що тарифи встановлюються без урахування податку на додану вартість.
п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товару (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Глибоцька районна державна санітарно-епідеміологічна станція вийшла за межі передбачені його Статутом і надавала платні послуги, які не передбачені затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1544 від 15.10.2002р. Переліком робіт і послуг у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату. Вказаний Перелік є вичерпним і не містить в собі проведення клінічних, лабораторних з профілактичною і діагностичною метою та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів.
Таким чином, рішення відповідача прийнято правомірно та відповідає нормам законодавства.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення відповідає вимогам процесуального та матеріального права і воно не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.160 ч.3, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргуГлибоцької районної державної санітарно-епідеміологічної станції - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від26 червня 2007р. у справі за позовом Глибоцької районної державної санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області про визнання нечинним рішення, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця, починаючи з 03.06.08р.
Головуючий: М.П.КУШНЕРИК
Судді: М.А.ПЛІШ
О.Б.ЗАВЕРУХА