03 липня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді - Яворського І.О.,
суддів - Носа С.П., Любашевського В.П.,
при секретарі судового засідання - Федуніву Б.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за апеляційною скаргою- Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області
напостанову Рівненського міського суду Рівненської області від 09 січня 2008 рокуу справі № 2а-200/08
за позовомДержавної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області
доЗакритого акціонерного товариства агропромислова корпорація «Зоря», Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області
провизнання майна безхазяйним, -
29 листопада 2007 року Позивач звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ЗАТ АПК «Зоря» та до Рівненської РДА про визнання майна безхазяйним. З адміністративного позову вбачається, що податковою міліцією ДПІ у Рівненському районі взято на облік безхазяйне майно - лінію по розливу горілчаних виробів. Дана лінія була ввезена на територію України 23 травня 1997 року американською фірмою «ААА @ Brothersbittinnfinancialcorporation» для агрофірми «Зоря» на виконання зовнішньоекономічних договорів № 03776316-96-03 від 08.04.2006 року (оренда обладнання); № 165/96 від 01.08.1996 року (про сумісну діяльність). 09 вересня 1997 року арбітражним судом Рівненської області прийнято рішення у справі № 4/346 за позовом агрофірми «Зоря» до фірми «ААА @ Brothersbittinnfinancialcorporation», яким визнано недійсними вищезгадані зовнішньоекономічні договори. Підставою визнання арбітражним судом даних договорів недійсними за ст. 45 ЦК України слугувало встановлення недодержання сторонами форми та порядку підписання угод, що є порушенням ст. 568 ЦК України від 1963 року. Судом визнано угоду недійсною з моменту її укладення і відповідно до ст. 48 ЦК України 1963 року по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою. Агрофірма «Зоря» майно - лінію по розливу горілчаних виробів «Кетнер» американській фірмі не повернула, а американська фірма після прийняття господарським судом рішення про визнання зовнішньоекономічних договорів недійсними, майно від контрагента у встановлені процесуальні строки не витребувала. З 10 вересня 2000 року лінія по розливу горілчаних виробів «Кетнер», у зв'язку зі спливом процесуальних строків щодо її витребування та повернення, не має власника, тобто є безхазяйною. 13 квітня 2002 року вищезазначена лінія взята на облік як безхазяйне майно в МВПМ ДПІ у Рівненському районі. Станом на 01 грудня 2004 року лінія по розливу горілчаних виробів «Кетнер» знаходиться на збереженні на заводі продтоварів АПК «Зоря». Позивач просив суд визнати лінію по розливу горілчаних виробів «Кетнер» безхазяйною.
У грудні 2007 року представник ЗАТ АПК «Зоря» подав зустрічний позов про визнання за ЗАТ АПК «Зоря» права власності на обладнання по розливу горілчаних виробів фірми «Кетнер».
У запереченні на зустрічний позов ДПІ у Рівненському районі вказує на те, що є невірним посилання заявника на застосування ст. 328 та ст. 344 ЦК України, так як у матеріалах судової справи відсутні належні докази здійснення реорганізації відповідача та будь-які інші первинні документи, що свідчили б про наявність підстав посилатися на норми ЦК України. Тому ДПІ просила відмовити у задоволенні зустрічного позову.
09 січня 2008 року Рівненський міський суд Рівненської області за правилами КАС, але з посиланням на норми Цивільного Кодексу України розглянув даний спір і в первісному позові ДПІ у Рівненському районі про визнання майна безхазяйним відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Зустрічний позов ЗАТ АПК «Зоря» до ДПІ задоволено. Визнано право власності за ЗАТ АПК «Зоря» на обладнання по розливу горілчаних виробів «Кетнер».
Постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області. У апеляційній скарзі апелянт також посилається на норми Цивільно-процесуального Кодексу України.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. КАС України не передбачає розгляд та задоволення зустрічного позову. Крім того, у випадку помилкового відкриття адміністративного провадження, суд закриває його з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України. Більше того, апеляційна скарга подавалась до апеляційного суду Рівненської області.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 195, 196, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення.
Апеляційне провадження в справі закрити як помилково відкрите.
Справу направити для розгляду за правилами ЦПК України до Апеляційного суду Рівненської області.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий І.О. Яворський
Суддя С.П. Нос
Суддя В.П. Любашевський