ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД______
Головуючий в 1-й інстанції Мартинюк В.Я. Справа № 22а-3811/08
Господарський суд Львівської області Ряд. стат.звіту №36
Справа №18/299А Доповідач: В.З. Улицький
01 липня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого: Улицького В.З.
суддів: Багрія В.М., Онишкевича Т.В.
секретаря: Неміш О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 12.11.2007 року у справі за позовом ДП «Львівське спеціалізоване управління «Сантехмонтаж» №539 ВАТ «Промхімсантехмонтаж» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення -
встановила:
У жовтні 2007 року ДП «Львівське спеціалізоване управління «Сантехмонтаж» №539 ВАТ «Промхімсантехмонтаж» звернулося з позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 28.12.2006 року №0004292310/0/24367/23-0.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що у період з 20.11.2006 року по 01.12.2006 року працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова проводилася планова виїзна документальна перевірка ДП «Львівське спеціалізоване управління «Сантехмонтаж» №539 ВАТ «Промхімсантехмонтаж», за результатами якої складено акт від 15.12.2006 року №23-0/01415697, на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2006 року №0004292310/0/24367/23-0 про визнання податкових зобов'язань по податку на додану вартість.
Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення незаконним позивач звернувся до суду.
Постановою господарського суду Львівської області від 12.11.2007 року позов задоволено. Скасовано прийняте ДПІ у Личаківському районі м. Львова податкове повідомлення-рішення за №0004292310/0/24367/23-0 від 28.12.2006 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Львівське спеціалізоване управління «Сантехмонтаж» №539 ВАТ «Промхімсантехмонтаж» 3,40 сплаченого судового збору .
Постанову суду оскаржила ДПІ у Личаківському районі м. Львова. Вважає, що постанова суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням всіх обстави, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційних скаргах.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова слід залишити без задоволення з наступних підстав :
Судом встановлено, що у ході перевірки у період з 20.11.2006 року по 01.12.2006 року працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова проводилася планова виїзна документальна перевірка ДП «Львівське спеціалізоване управління «Сантехмонтаж» №539 ВАТ «Промхімсантехмонтаж», за результатами якої складено акт від 15.12.2006 року "№23-0/01415697, на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2006 року №0004292310/0/24367/23-0 про визнання податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 10449 грн.
У відповідності до вимог п.4.1 ст.4. Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року за №168/97-ВР, в редакції чинній до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004 року за №2285-ІУ, база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових), платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно іззаконами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.
Абзацом 11 статті 9 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік"; в редакції чинній на момент його прийняття, установлено, що у 2005 році база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку, на додану вартість, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), а також суми відсотків, що сплачуються (нараховуються) ним за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки).
Пунктом 31 ст.73 Закону України ,.Про Державний бюджет України на 2005 рік" передбачено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність з бюджетним законодавством зупинено на 2005 рік дію пункту 4.1 статті 4, пунктів-5.8 - 5.10 статті 5 та першого речення підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому посилання позивача на те, що одне і те ж питання одночасно регулюється нормами, двох законів різного змісту, не може братись до уваги.
Таким чином Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" визначено базу оподаткування на 2005 рік, яка не може бути нижчою ніж фактичні витрати па виготовлення (придбання) товарів(робіт, послуг).
Як зазначено в преамбулі Законом України „Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року за №1251-ХП, передбачено, що порядок сплати податків повинен визначатись лише законами про оподаткування. При цьому, законодавцем зазначено, що зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідності до вимог підп. 4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року, за №2181-111. з наступними змінами та доповненнями, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З вищенаведеного випливає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції законним.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 12.11.2007 року - без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Т. Онишкевич
В. Багрій