08 липня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого у справі судді Любашевського В.П.
суддів Довгополова О.М.
Нос С.П.
секретаря судового засідання Каблак Т.П.
осіб, які взяли участь у справі:
від позивача - не прибув;
від відповідача - не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
апеляційною скаргою Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах
на постановуРівненського окружного адміністративного суду від 09.10.2007 року у справі № 2а-356/07
за позовомРівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави
уповноваженим органомякої виступає Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області
в особіПідприємства Дубенської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області
до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.10.2007 року у справі № 2а-356/07 відмовлено в позові Рівненському прокурору з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області в особі Підприємства Дубенської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2006 року № 0009622340/0 та від 15.02.2007 року № 0009622340/1.
Постанова суду першої інстанції з посиланням на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» таЗакон України «Про систему оподаткування», мотивована тим, що, Підпунктом 2,1.1. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що платниками податку на прибуток є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання _________________________________________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інстанції суддя Шарапа В.М. 22-а-2280 08.doc справа № 22а-2280/08
Рівненський окружний адміністративний суд, справа № 2а-356/07; реєстр 08.07.2008 р. р.с.з. № 66
Доповідач у 2-й інст.суддя Любашевський В.П.
прибутку як на території України, так і за її межами. З довідки про включення до ЄДРПОУ та Статуту вбачається, що Підприємство Дубенської виховної колонії є юридичного особою, створеною для виробництва продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток (доход). Тобто, Підприємство Дубенської виправної колонії здійснює діяльність, спрямовану на отримання прибутку, а тому є платником податку на прибуток. Пунктом 2.4. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної Державним департаментом України з питань виконання покарань, на фінансування господарської діяльності таких установ та підприємств з включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених Державним департаментом України з питань виконання покарань. Пунктом 1.21. статті 1 цього ж Закону дано визначення поняття доходи з джерелом їх походження з України. Це будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо). Тобто, пункт 2.4. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не звільняє підприємство від сплати податку на прибуток, а лише визначає порядок використання доходу від підприємницької діяльності. Згідно статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радого України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Не погодившись із постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.10.2007 року, Прокурор оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати її, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що згідно ст. 2 п. 2.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємства кримінально-виконавчої системи, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної Державним департаментом України з питань виконання покарань, на фінансування господарської діяльності таких підприємств, з включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених Державним департаментом України з питань виконання покарань. Виходячи з цього та спираючись на п.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання по сплаті податку на прибуток до бюджету з підприємства Дубенської виховної колонії не виникає. Декларація податку на прибуток підприємством до податкової інспекції здається з 1998 року з нульовим значенням проти графи, де вказується сума прибутку, що підлягає оподаткуванню та заповненим Додатком К5 до Декларації з розрахунком прибутку, що звільняється від оподаткування та з вказанням підстави для застосування пільги (п. 4.2. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Підпунктом. 2.1.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Проте, згідно із ст. 13 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України»підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети отримання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці. Крім того в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», як зазначалося вище, чітко визначено спрямування доходів підприємств кримінально-виконавчої системи. Тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними.
Відповідач заперечення на апеляційну скаргу не подав.
За вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін, з наступних підстав:
Відповідно до пп. 2.1.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Відповідно до п. 2.4. цього Закону установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної Державним департаментом України з питань виконання покарань, на фінансування господарської діяльності таких установ та підприємств з включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених Державним департаментом України з питань виконання покарань.
Згідно з пп. 5.2.2 Статуту Підприємства Дубенської виправної колонії підприємство забезпечує оплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством і Статутом підприємства.
Згідно з п. 7.1 цього Статуту основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток (доход).
Отже, виходячи з пп. 2.1.1 Закону та п. 1.7 СтатутуПідприємство Дубенської виправної колонії є платником податку на прибуток.
Пункт 2.4 вказаного Закону визначає лише визначає спрямування доходів підприємств кримінально-виконавчої системи, а не звільняє дані підприємства від сплати податку на прибуток, як помилково зазначають прокурор та позивач.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що Підприємство Дубенської виправної колонії є платником податку на прибуток, а отже, про законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є правильним, доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст..200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2007 року у справі № 2а-356/07 залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді В.П. Любашевський
О.М. Довгополов
С.П. Нос