08 липня 2008 року м.Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого у справі судді Любашевського В.П.
суддів Довгополова О.М.
Нос С.П.
секретаря судового засідання Каблака Т.П.
осіб, які взяли участь у справі:
від позивача- не прибув;
від відповідача- представник Саковець Валентина Петрівна, довіреність від 03.07.2008р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс-Гібрид-Україна»
на постановугосподарського суду Львівської області від 16.08.2007 року у справі № 12/152 А
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Франс-Гібрид-Україна»
доДержавної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова
провизнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001612320/0/11191 та № 0001622320/0/11190 від 06.06.2007 р., -
Постановою господарського суду Львівської області від 16.08.2007 року у справі № 12/152 А (суддя Запотічняк О.Д.) в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс-Гібрид-Україна» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001612320/0/11191 та № 0001622320/0/11190 від 06.06.2007 р. відмовлено повністю.
Постанова суду першої інстанції з посиланням на Закон України «Про оподаткування прибутку підпримств», Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закон України «Про податок на додану вартість» мотивована тим, що при виконанні договорів про надання послуг (виконання робіт) первинний документ повинен містити інформацію про конкретні послуги, які надані замовнику, їх вартість, одиниці виміру. Відсутність у документах інформації про суть операції не дає змоги встановити зв'язок певних витрат з господарською діяльністю позивача, а отже документ, який оформлений з порушенням вимог чинного законодавства не може вважатись первинним документом, оскільки валові витрати не підтвержені належним чином. В актах прийому-передачі, як первинних документах, не дотримані вимоги п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а саме відсутні обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано їх зміст. Позивачем не надано документально оформлених відомостей про результати проведених виконавцями робіт, фактично понесених останнім витрат на проведення таких, не доведено зв'язок із отриманими послугами та їх використанням у господарській діяльності товариства, яким чином такі вплинули на господарську діяльність підприємства і
Головуючий у 1-й інст.суддя Запотічняк І.Д.
Господарський суд Львівської області, справа № 12/152 А Справа № 22а-1662/08 Доповідач у 2-й інст.суддя Любашевський В.П. ряд. ст. зв. № 35
як результати інформаційно-маркетингових досліджень використані. Долучені позивачем до матеріалів справи рекламні витяги, а також дослідження щодо основних факторів управління виробництвом не беруться до уваги судом, оскільки з них не вбачається хто і для кого проводив цю рекламу та дослідження. Товариством з обмеженою відповідальністю «Франс-Гібрид-Україна» не представлено доказів використання отриманих послуг у власній господарській діяльності, а тому він безпідставно відніс суми по підписаних з виконавцями актах до податкового кредиту.
Не погоджуючись із вказаною постановою господарського суду Львівської області, та вважаючи її такою, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, позивач у апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати її та прийняти нову постанову, якою визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0001612320/0/11191 та № 0001622320/0/11190 від 06.06.2007 р., виданих Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилаючись на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначає, що документами, які підтверджують валові витрати понесені позивачем за договарами: №1/14-02 про надання маркетингових послуг від 14 лютого 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Франс-Гібрид-Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр ХХІ»; про надання послуг від 01 січня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Франс-Гібрид-Україна» та Приватним підприємством «Флора-С»; про надання послуг від 01 січня 2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Франс-Гібрид-Україна» та Приватним підприємством «Промагростиль»; про надання послуг по забезпеченню інформаційної підтримки від 04.10.2006р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Франс-Гібрид-Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промагрокомбінат» є акти виконаних робіт по цих договорах, податкові накладні та виписка з банку про оплату послуг за даними договорами. Факт виконання підтверджується як і актом так і випискою з банківських рахунків, яка надавалась позивачем як доказ суду першої інстанції.В акті прийому прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 27 лютого 2006р. згідно договору №1/14-02 від 14 лютого 2006 р. вказано вартість послуг, враховано податок на додану вартість та виражено їх натуральний вираз і зміст згідно п.1.1 договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Франс-Гібрид-Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр ХХІ». Щодо інших договорів, по яких суд вважає, що витрати за якими віднесенідо валових витрат є безпідставними теж не можна погодитись, оскільки по договору про надання послуг від 01 січня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Франс-Гібрид-Україна» та Приватним підприємством «Флора-С» та акту виконаних та акту виконаних визначено кількісний вимірник послуг 4 штуки та конкретизовано, що це інформаційні послуги, визначена вартість та відсутні претензії у сторін однієї до одної, про що засвідчено в акті. Апелянт також вказує на те, що чинним законодавством не встановлені вимоги, щодо акту виконаних робіт чи договору. Позивач звертає увагу на не вірне застосування судом першої інстанції ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також те, що судом першої інстанції не врахова п.п.2.4. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинними документами слід вважати письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, тобто ні ескізи, ні тексти, ні маркетингові дослідження не являються документами, що підтверджують господарські операції, рух коштів, прийняття виконаних робіт. Щодо порушення норм процесуального законодавства, то судом першої інстанції порушено ч.2 ст. 71 КАС України, яка передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У поданому запереченні на апеляційну скаргу, відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
За даних обставин справи, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав:
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Частиною 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не
підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Таким чином, законодавець надає право платнику податку віднести витрати до складу валових за таких умов:
· підтвердження їх (витрат) відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами;
· використання товарів (робіт, послуг) отриманих як еквівалент понесених витрат для власної господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно ч. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Із матеріалів справи вбачається, що апелянтом укладено договори з ТзОВ «Центр ХХІ» від 14.02.2006 року № 1/14-02, ПП «Промагростиль» від 01.01.2006 року б/н, ТзОВ «Промагрокомбінат від 04.10.2006 року б/н, ПП «Флора - С» від 01.01.2006 року б/н.
На виконання вказаних господарських договорів складено відповідні Акти прийняття виконаних робіт. Проводячи аналіз обставин справи та дослідивши наявні у ній матеріали, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що із вказаних вище господарських договорів та Актів виконаних робіт, які за своєю природою повинні підтверджувати чи спростовувати виконання договорів не вбачається обсяг наданих послуг. Із акту виконаних робіт підписаного ТзОВ «Франс - Гібрид - України» та ПП «Флора» взагалі не вбачається, що він стосується саме наявного у справі договору між вказаними субєктами господарювання на який посилається апелянт.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в супереч наведеним нормам матеріального права, витрати апелянта належними документами не підтверджені, що позбавляє його права на їх віднесення до складу валових.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс-Гібрид-Україна» на постанову господарського суду Львівської області від 16.08.2007 року у справі № 12/152 А залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді В.П. Любашевський
О.М. Довгополов
С.П. Нос