Дата документу 21.11.2011
Справа № 2-3536-11
21 листопада 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді: Васильцова О. В.,
при секретарі: Назаренко І. М.,
за участю представника відповідача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу, відкриту за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В позовній заяві позивач вказує, що 25 червня 2011 року о 16 годині 50 хвилин ОСОБА_4 керував автомобілем марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 по проспекту Богдана Хмельницького у м. Мелітополі. При здійсненні повороту ліворуч він скоїв зіткнення з автомобілем «Деу Ланос»під керуванням ОСОБА_3, який належить Тру фанову ОСОБА_5, що рухався по крайній лівій смузі по проспекту Богдана Хмельницького. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 заподіяв технічні пошкодження автомобіля марки «Деу Ланос», державний номер АР50120АМ. Відповідно до висновку спеціаліста № 199/д від 08.07.2011 року автотоварознавчого дослідження вартість матеріальної шкоди, нанесеної автомобілю «Деу Ланос»складає 10024,00 гривень. Крім того, він здійснив заміну задньої балки у ПП ОСОБА_6, яка коштує 2090 гривень. Таким чином, загальна сума матеріальних збитків складає 12114 гривень. Крім того, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди було завдано моральну шкоду, яка виразилась у порушенні нормального способу життя, позбавлення можливості керувати автомобілем, перенесення психічного потрясіння, яку він оцінює у 1700 гривень.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що автомобіль «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_2, яким він керує на підставі довіреності від 24.05.2008 року. 25 червня 2011 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 та «Деу Ланос», державний номер НОМЕР_3. У результаті дорожньо-транспортної пригоди сума матеріальних збитків складає 12144 гривень та моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 1700 гривень.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив, що він 25 червня 2011 року рухався по проспекту Богдана Хмельницького у м. Мелітополі. При русі він пересвідчився, що автомобілів попереду не має, автомобіль «Деу Ланос», під керуванням ОСОБА_3 знаходився на відстані, яка давала змогу виконати маневр. Коли він виконував поворот, то почув удар. У дорожньо-транспортній пригоді винним вважає позивача.
Представник відповідача пояснив, що в матеріалах справи відсутні докази вини ОСОБА_4, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, заслухав пояснення учасників процесу, вивчивши і дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Сторонами у справі визнані такі обставини: 25 червня 2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_4, який керував автомобілем «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_4 та ОСОБА_3, який керував автомобілем «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2 були завдані технічні пошкодження, які, відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 199/д від 8.07.2011 року, становлять 10024 гривень та рахунку фактури № 61 від 09.07.2011 року ПП ОСОБА_6 2090 гривень, усього 12114 гривень.
Згідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно до п. 5 вказаної Постанови обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Особа звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 12114 гривень та моральну шкоду у розмірі 1700 гривень, посилаючись на висновок спеціаліста № 199/д автотоварознавчого дослідження та рахунок -фактуру № 61 від 09 липня 2011 року ПП ОСОБА_6.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач не надав суду доказів вини ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25 червня 2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі, тому, за відсутністю доказів вини ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25 червня 2011 року у суду відсутні підстави для задоволення його позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди”, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, ст. 60 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 8, 15, 60, 88, 179, 212-215 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди -відмовити у повному обсязі.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: