Україна
16 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/20334/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:15
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Єфіменко О.В.
при секретарі Тютюннику М.О.
з участю представника позивача Вартумяна А.С.,
з участю відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому порядку та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, -
У листопаді 2011 року Донецьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Донецьке МУ ГУМВС) звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначило, що тимчасово виконуючим обов'язки начальника Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області 1 жовтня 2011 року прийнято рішення про видворення за межі України громадянина Грузії ОСОБА_2, який мешкає в Україні з червня 2011 року. На теперішній час він проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та нелегально перебуває в Україні, офіційних доходів, достатніх для проживання, не отримує.
Тому позивач просив винести постанову про примусове видворення вказаного іноземця за межі України та поміщення його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на період необхідний для підготовки документів.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виїзду з території України, проживає без прописки, реєстрації, не має джерел для існування позивач у позовній заяві просив розглянути питання щодо видворення за межі території України у примусовому порядку громадянина Грузії ОСОБА_2 за рахунок бюджетних коштів держави України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.
Відповідач позов визнав у повному обсязі, у своїх поясненнях підтвердив факт порушення міграційного законодавства. Невиїзд з території України у добровільному порядку пояснив відсутністю коштів.
Враховуючи наведене, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що громадянин Грузії ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, прибув на територію України 4 червня 2011 року з метою працевлаштування. По прибутті в Україну в органах СГІРФО не зареєструвався. По завершенню короткотермінового перебування в Україні, дозволеного законодавством України для тимчасового в'їзду громадянам Грузії, ОСОБА_2 до СГІРФО із заявою про продовження терміну перебування не звертався, за межі України не виїхав, проживає на кошти, які отримує від тимчасових заробітків, власного житла не має, мешкає у свого далекого родича за адресою: АДРЕСА_1. Термін дії національного паспорту до 24 червня 2021 року.
Завідувачем СГІРФО Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області 1 жовтня 2011 року винесено рішення про видворення ОСОБА_2 у примусовому порядку за межі України та заборону в'їзду на територію України терміном до 6 (шести) місяців, яке затверджене тимчасово виконуючим обов'язки начальника Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області полковником міліції Козленко В.М.
У вказаному рішенні зазначено, що громадянин ОСОБА_2 по закінченню терміну перебування в Україні з заявою про продовження терміну перебування не звертався та у зв'язку з порушенням Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 29.12.1995 № 1074 (далі - Правила № 1074), повинен виїхати за межі України до 03.10.2011. З вказаним документом відповідача ознайомлено під підпис 1 жовтня 2011 року та повідомлено про можливість його оскарження. Проте, відповідач не скористався цим правом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, та порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України визначені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3929 -ХІІ від 04.02.1994 (далі - Закон № 3929).
Відповідно до ч.5 ст.3 Закону № 3929 іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі (без дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання), вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Таким чином, ОСОБА_2 порушив термін перебування на території України, який передбачено Правилами N 1074, що відповідно до ст.30 Закону №3929 є порушенням іноземцями встановленого порядку перебування в Україні.
Іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 32 Закону №3929. Рішення про видворення залежно від підстав приймають органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону, Служби безпеки України відповідно до ст. 32 Закону №3929.
Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону №3929 іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Орган внутрішніх справ може затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду, як передбачено ч.5 ст. 32 Закону № 3929.
Таким чином, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про видворення за межі України; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття указаними органами рішення про видворення іноземця чи особи без громадянства.
Згідно з ч. 3 ст. 136 КАС України, судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї- небудь права, свободи або інтереси.
З огляду на зазначене, оскільки громадянин Грузії ОСОБА_2 після прийняття рішення про видворення ухиляється від виїзду за межі України, суд приходить до висновку про те, що відповідно до вимог законодавства вона підлягає примусовому видворенню. Отже позовні вимоги Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України постанова підлягає зверненню до негайного виконання.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому порядку та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства - задовольнити повністю.
Затримати, помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства і примусово видворити за межі України за рахунок держави громадянина Грузії ОСОБА_2, 1974 року народження.
Звернути постанову до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Єфіменко О.В.