Україна
16 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/20305/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Єфіменко О.В.
при секретарі Тютюннику М.О.
з участю представника позивача Вартумяна А.С.,
з участю відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до ОСОБА_4 про видворення за межі України у примусовому порядку та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, -
У листопаді 2011 року Донецьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Донецьке МУ ГУМВС) звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначило, що тимчасово виконуючим обов'язки начальника Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області 1 жовтня 2011 року прийняте рішення про видворення за межі України громадянина Грузії ОСОБА_4, який мешкає в Україні з червня 2011 року. На теперішній час він проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та нелегально перебуває в Україні, офіційних доходів, достатніх для проживання, не отримує.
Просило винести постанову про примусове видворення вказаного іноземця за межі України та поміщення його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на період необхідний для підготовки документів.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виїзду з території України, проживає без реєстрації, не має джерел для існування позивач просив розглянути питання щодо видворення за межі території України у примусовому порядку громадянина Грузії ОСОБА_4 за рахунок бюджетних коштів.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Відповідач позов визнав у повному обсязі, у своїх поясненнях підтвердив факт порушення міграційного законодавства. Невиїзд з території України у добровільному порядку пояснив відсутністю коштів.
Враховуючи наведене, вислухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи суд встановив таке.
Громадянин Грузії ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, прибув на територію України 4 червня 2011 року з метою працевлаштування. По прибутті в Україну в органах СГІРФО не зареєструвався. По завершенню короткотермінового перебування в Україні, дозволеного законодавством України для тимчасового в'їзду громадянам Грузії, ОСОБА_4 не звертався до СГІРФО із заявою про продовження терміну перебування, за межі України не виїхав, проживає на кошти, які отримує від тимчасових заробітків, власного житла не має, мешкає у свого далекого родича за адресою: АДРЕСА_1. Термін дії його національного паспорту громадянина Грузії дійсний до 1 червня 2021 року.
Завідувачем СГІРФО Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області 1 жовтня 2011 року винесено рішення про видворення ОСОБА_4 у примусовому порядку за межі України та заборону в'їзду на територію України терміном до 6 (шести) місяців, яке затверджене тимчасово виконуючим обов'язки начальника Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області полковником міліції Козленко В.М.
У вказаному рішенні зазначено, що громадянин ОСОБА_4 по закінченню терміну перебування в Україні з заявою про продовження терміну перебування не звертався та у зв'язку з порушенням Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 № 1074 (далі - Правила № 1074), повинен виїхати за межі України до 3 жовтня 2011 року. З вказаним документом відповідача ознайомлено під підпис 1 жовтня 2011 року та повідомлено про можливість його оскарження. Проте, відповідач не скористався цим правом і в той же час не покинув територію України.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, та порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України визначені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3929 -ХІІ від 04.02.1994 (далі - Закон № 3929).
Відповідно до ч.5 ст.3 Закону № 3929 іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі (без дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання), вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Таким чином, ОСОБА_4 порушив термін перебування на території України, передбачений Правилами №1074 і відповідно до ст. 30 Закону №3929, якою визначено, що порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 32 Закону №3929. Рішення про видворення залежно від підстав приймають органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону, Служби безпеки України відповідно до ст. 32 Закону №3929.
Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону №3929 іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Орган внутрішніх справ може затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду, як передбачено ч.6 ст. 32 Закону № 3929.
Таким чином, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про видворення за межі України; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття указаними органами рішення про видворення іноземця чи особи без громадянства.
Згідно з ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї- небудь права, свободи або інтереси.
З огляду на зазначене, оскільки громадянин Грузії ОСОБА_4 після прийняття рішення про видворення ухиляється від виїзду за межі України, суд приходить до висновку про те, що відповідно до вимог законодавства він підлягає примусовому видворенню. Отже позовні вимоги Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України постанова підлягає зверненню до негайного виконання.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до ОСОБА_4 про видворення за межі України у примусовому порядку та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства - задовольнити.
Затримати, помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства і примусово видворити за межі України за рахунок держави громадянина Грузії ОСОБА_4, 1968 року народження.
Звернути постанову до негайного виконання.
Судове рішення у вказаній адміністративній справі може бути оскаржене в апеляційному порядку в п'ятиденний строк з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Єфіменко О.В.