10 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0270/3991/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Захаріяш Ользі Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМІНІК 777"
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: скасування податкового повідомлення - рішення
26 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінік 777» (ТОВ «Домінік 777», Товариство) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) про скасування податкового повідомлення - рішення від 12 липня 2011 року №0003932340.
Зазначили, що за результатами фактичної перевірки щодо дотримання Товариством порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, ДПІ у м. Вінниці виявлено порушення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, яке, на їх думку, полягає у відсутності підпису відповідальної особи за прийом товару під видатковою накладною.
Однак, посилаючись на те, що дане порушення повинно кваліфікуватися як порушення законодавства з фінансових питань, відповідальність за яке передбачена статтею 164-2 вказаного Закону, а не згідно статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР як реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку, - просили податкове повідомлення - рішення скасувати.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 (довіреність на а.с. 7) вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані у справу докази.
Представник відповідача - старший державний податковий інспектор сектору інформаційно-аналітичного забезпечення та звітності юридичного управління ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_3 (довіреність а.с. 21) в судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в письмових запереченнях (а.с. 19-20). Додатково зазначив, що під час перевірки ревізорами досліджені дві накладні від контрагентів ТОВ «Домінік 777» у яких відсутній особистий підпис особи позивача, яка брала участь у здійсненні господарських операцій. Таким чином, інспекторами податкової служби зроблено висновок, з яким погодилась і ДПІ у м. Вінниці, про неналежність таких документів, а відтак і відсутність обліку позивачем товарних запасів за місцем їх реалізації. Отже, ДПІ у м. Вінниці, приймаючи оскаржуване рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Такі ж покази надані допитаним в судовому засіданні головним державним податковим ревізором - інспектором Можаровським Олегом Миколайовичем, який здійснював перевірку Товариства. При цьому, лише свідок зазначив, що висновок про порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» здійснено на підставі неналежних первинних документів позивача. Тобто, необхідності дослідження подальшої реалізації товарів не було, оскільки першочергово відсутні накладні. Взагалі у перевіряємій господарській одиниці облік товарних запасів, за виключенням виявлених накладних, вівся належним чином. Ними, зокрема, досліджені видаткові накладні контрагентів ТОВ «Домінік 777», сформовані власне позивачем накладні, зошит реєстрації накладних та реєстр розрахункових операцій, до яких інших зауважень, недоліків не було.
Крім того, в якості свідка допитано директора магазину ОСОБА_4, яка пояснила, що особисто приймає від контрагентів товар та завжди належним чином оформляє накладні. Щодо розглядуваних двох документів свідок дійсно погодилась, що під час перевірки на них був відсутній її підпис, однак це, на її думку, не свідчить про необлікування товарів. А саме, при отриманні товару з метою полегшення ведення обліку, придбавши електронну програму, вона дані з видаткової накладної вносить до персонального комп'ютера, проводить націнку, роздруковує власні накладні із зазначенням як собівартості товару, так і ціни реалізації і зберігає їх у відповідних папках. Крім того, на підставі цих документів інформація про придбаний товар вноситься до реєстратора розрахункових операцій. Всі необхідні дії по обліку товару, вказаного у видаткових накладних від Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» (ТОВ «Атлантіс») й Суб'єкта господарювання ОСОБА_5 (СГ ОСОБА_5.) нею вчиненні. При цьому, свідок зазначила щодо необхідності врахування ряду обставин. Зокрема, на перевірку надавалися всі папки із накладними, які й досліджувалися перевіряючими. Тобто із загального масиву документів підписи були відсутні лише у двох накладних, що фактично свідчить про допущену технічну помилку. Крім того, видаткові накладні на товар складаються у двох примірниках, один з яких залишаються у них, а один із відповідними підписами повертається постачальнику. За необхідності можливо витребувати у вказаних двох контрагентів такі накладні та переконатися, що в них міститься її підпис. Більше того, підпис особи, яка прийняла товар у примірнику накладної, який залишається у неї не може свідчити про не підтвердження прийняття товару за наявності самої накладної. Як додатковий доказ при перевірки ревізорам інспекторам одразу надані сформовані на комп'ютері накладні. В свою чергу, із роздрукованої ними на реєстраторі розрахункових операцій стрічки порушень не виявлено, як і власне реалізований товар не ідентифіковано.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача на підтвердження й спростування позовних вимог, покази свідків, дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.
ТОВ «Домінік 777» здійснює господарську діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №826603, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради 22 вересня 2006 року.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 16 серпня 2010 року, ТОВ «Домінік 777» здійснює роздрібну торгівлю алкогольними та іншими напоями, тютюновими виробами (а.с. 31), а відповідно до свідоцтва серії НБ №271550 позивач є платником податку на додану вартість (а.с. 36).
У період з 29 червня 2011 року по 04 липня 2011 року головним державним податковим ревізором - інспектором Можаровським О.М. та старшим державним податковим ревізором - інспектором Пульніковим В.В. проведено фактичну перевірку щодо дотримання господарською одиницею - магазином «Мікс», належить ТОВ «Домінік 777» порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів.
За наслідками перевірки складено акт від 05 липня 2011 року №290/02/28/23/34625668 в якому зазначено порушення пунктів 12, 13 статті 3, статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:
позивачем на момент проведення перевірки не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (х-звіті). Невідповідність склала 2 грн.;
позивачем не забезпечено ведення у порядку, передбаченому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, зокрема, згідно представлених накладної від 23 березня 2011 року №37 від ТОВ «Атлантіс» на суму по ціні реалізації 390 грн. та накладної №ІВ-0004121 від 30 червня 2011 року від СГ Бубело І.В. на суму по ціні реалізації 397 грн 60 коп. Тобто, на загальну суму по ціні реалізації - 787 грн 60 коп. У вищезазначених накладних відсутній особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарських операцій. Дані накладні не беруться до уваги, товар не облікований (а.с. 32-33).
На підставі висновків вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми «С» №0003932340 від 12 липня 2011 року, яким на підставі підпункту 1 статті 17, статей 20, 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1576 грн 20 коп.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням Товариство оскаржило його в адміністративному порядку і після отримання рішення Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про залишення первинної скарги без розгляду, звернулось до суду. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення ТОВ «Домінік 777» здійснено в межах місячного строку, передбаченого частиною четвертою статі 99 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вiд 06 липня 1995 року №265/95-ВР (Закон №265).
Згідно із статтею 6 цього Закону облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до пункту 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема що засвідчують їх якість та безпеку. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Отже, облік - це належним чином організована система збору, нагромадження, обробки, групування, узагальнення і реєстрації (фіксації) необхідної інформації або її сукупних даних, що відображають кількісну чи якісну характеристику подій, явищ, фактів, процесів, об'єктів тощо.
Відтак з урахуванням вищезазначеного суб'єкти господарювання зобов'язані вести зазначений облік.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Фінансові санкції відповідно до статей 20, 21 Закону №265 застосовуються до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані в установленому порядку, чи не ведуть або ведуть з порушенням установленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання.
Так, відповідно до статті 20 цього Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З системного аналізу викладених вище положень чинного законодавства вбачається, що позивач як суб'єкт господарської діяльності, який реалізує тютюнові вироби та алкогольні напої через реєстратор розрахункових операцій, зобов'язаний вести облік товарів і при цьому, в силу вимог положень Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року №218, та Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854, тютюнові вироби та алкогольні напої, які надходять до продажу магазину «Мікс», який належить ТОВ «Домінік 777», повинні бути з відповідними документами, наявність яких передбачена законодавством.
Таким чином, проаналізовані вище положення нормативно-правових актів беззаперечно свідчать про те, що усі наявні у суб'єкта господарювання товарні запаси, незалежно від черговості надходження партій, потребують облікування.
Матеріалами перевірки встановлено, що позивачем не забезпечено ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або місцем їх реалізації та здійснено продаж товарів, які не відображені в такому обліку. Вартість товару, облік якого не ведеться склала - 787 грн 60 коп.
До даного висновку відповідач дійшов виходячи із того, що у Товариства наявні видаткові накладні на вказаний товар, оформлені з порушенням чинного законодавства, а саме, без наявності підпису однієї із сторін господарської операції.
В свою чергу суд в цілому погоджується із висновком податкового органу щодо бланкетного характеру статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, в частині того, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.
Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.
Тобто, з огляду на наведені правові норми видаткова накладна за відсутності підписів сторін господарської операції є неналежним первинним документом, а відтак, і підставою бухгалтерського обліку.
Однак, визначаючись щодо застосованої ДПІ у м. Вінниці стосовно позивача фінансової санкції суд виходить з того, що ця санкція за своєю природою є адміністративно-господарською, а тому вимагає необхідності доведення вини суб'єкта господарювання та врахування всіх обставин вчинення порушення.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, господарською одиницею - магазином «Мікс» ТОВ «Домінік 777» в цілому здійснювався правильний та належний облік товарів. Цей процес включає безпосереднє отримання товару, оформлення видаткових чи товарно - транспортних накладних, націнку товару та його внесення до реєстратора розрахункових операцій. Здійснення інших дій чинним законодавством не передбачено.
Стосовно оформлення первинної документації, судом досліджені обставини згідно наведеного вище законодавства. Що ж до внесення даних до реєстратора розрахункових операцій, суд виходить з того, що законодавством такий механізм не виписано. Однак, можливо виходити з того, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Фіскальна функція - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що фінансові санкції відповідно до статті 20 Закону №265 застосовуються до суб'єктів господарювання, що здійснюють саме реалізацію товарів, які не обліковані в установленому порядку, чи не ведуть або ведуть з порушенням установленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання.
Тобто, для реалізації наведеного положення необхідним є встановлення двох фактів - це оформлення належної первинної документації для обліку товарів та їх реалізація.
Тому, що стосується реалізації товарів, то, на думку суду, під час перевірки господарської одиниці - магазину податковим інспекторам - ревізорам необхідно було дослідити реалізацію вказаних у розглядуваних видаткових накладних товарів, зокрема, через реєстратор розрахункових операцій та його фіскальну функцію. Цього ними не зроблено, що, відповідно, виключає й можливість застосування до суб'єкта господарювання фінансової санкції.
Якщо ж вести мову про саму вину позивача у вчиненні порушення, то за встановлених в судовому засіданні обставин, вона виключається. Так, по-перше, усі видаткові накладні зберігаються на місці реалізації товарів, тобто наявні фактично. По-друге, дані документи, записані до журналу реєстрації накладних, який представлений на перевірку. По-третє, вказані первинні документи внесенні до інформаційної системи суб'єкта. По-третє, на підставі видаткових накладних позивачем сформовані власні накладні, роздруковані та зберігаються разом. По-четверте, по придбаному товару та накладним на нього проведено націнку для реалізації. По-п'яте, товар внесено до реєстратора розрахункових операцій. По-шосте, ведення іншого обліку товарних запасів для магазину юридичної особи, чинним законодавством не передбачено.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд погоджується із висновками ДПІ у м. Вінниці щодо необхідності оформлення видаткової накладної належним чином та лише в такому випадку можливість використання її у бухгалтерському обліку й відповідно підтвердження нею обліку товарних запасів. Однак, судом встановлено недотримання ревізорами - інспекторами під час перевірки обов'язкової умови застосування відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, реалізації товарів, вказаних у видаткових накладних. Більше того, за поданих позивачем доказів та встановлених обставин, судом не встановлена і вина ТОВ «Домінік 777» у вчиненні правопорушення під час здійснення своєї господарської діяльності.
Єдине, що ще варто зазначити, то це те, що не заслуговують на увагу посилання Товариства в частині необхідності застосування до розглядуваних відносин адміністративної відповідальності, передбаченої за порушення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Під час перевірки протокол ревізорами складений, а Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» веде мову про фінансову відповідальність.
Крім того, відповідно до пункту 1 статті 17 Закону за порушення вимог цього Закону, а саме за невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі 1 гривні, якщо таке порушення вчинене вперше.
Виявлене під час перевірки не забезпечення ТОВ «Домінік 777» відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, ними не заперечувалось і в судовому порядку не оскаржувалось, хоча вимога у прохальній частині позовної заява сформована на скасування податкового повідомлення - рішення в цілому.
З цього приводу, суд виходить з того що встановивши невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми штрафних (фінансових) санкцій.
Суд перевіряє обґрунтованість рішення податкового органу, зокрема, й у частині розрахунків, а тому рішення підлягає визнанню протиправним повністю, оскільки суд не може самостійно нараховувати штрафні (фінансові) санкції.
Тобто, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Однак, хоча й в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні сума фінансової санкції визначена однією сумою, але до нього додано розрахунок виявлених порушень та застосованих до них санкцій. Крім того, відповідно до Порядку оформлення результатів перевірок, податковий орган повноважний як винести в такому випадку одне рішення із сумованими санкціями, так і окремі за кожне порушення. Тобто, будь-які формальні порушення податкового органу в даному випадку відсутні та більше того, здійснені в межах діючого законодавства та наданих повноважень.
Тому враховуючи раціональність вжитих ДПІ у м. Вінниці заходів, реалізацію ними контрольних функцій на ухилення від оподаткування й виявлення порушення позивачем податкового та іншого законодавства, необхідність притягнення такої особи до відповідальності, суд вважає за можливе виокремити оскаржуване ТОВ «Домінік 777» порушення пункту 12 статі 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно з частиною першою статті 9 ККАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям щодо правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, в контексті статті 2 КАС України, з боку відповідача не надано достатніх аргументів та доводів, які б свідчили, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням, зокрема, принципу обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В той же час позивачем доведено обставини в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в позов слід задовольнити частково.
Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у зв'язку із частковим задоволенням позову, підлягають відшкодуванню пропорційно таких вимог.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 12 липня 2011 року №0003932340 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 1575 грн 20 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінік 777» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 грн 70 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чудак Олеся Миколаївна