25.11.2011 Суддя: Коваленко В. О.
Справа № 2-а-12401/11
25 листопада 2011 року суддя Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області ОСОБА_1, розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення недоотриманої суми одноразової щорічної допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради (далі по тексту УПСЗН) про стягнення недоотриманої суми одноразової щорічної допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є інвалідом 3-ї групи, внаслідок захворювання пов'язаного з участю у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і має статус інваліда війни. Відповідно до статті 12 ч.5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», йому щорічно до 5 травня повинна була сплачуватися разова одноразова грошова допомога за 2011 рік у розмірі 7-ми мінімальних пенсій, із розрахунку 764 грн. х 7 = 4928 грн. Фактично за цей період йому було виплачено 510 грн. Таким чином з відповідача за 2011р. просить стягнути 4838 грн.
Відповідач УПСЗН в наданих суду запереченнях проти позову зазначив, що допомога позивачу нарахована у 2011 році у сумі 510 грн. відповідно до положень бюджетного законодавства, Паспорту бюджетної програми на 2011 рік та положень постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2011 року № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань». У зв'язку з цим, на їх думку, Управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законів України. На цій підставі просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Центрально-Міському управлінні праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради як інвалід війни 3 групи згідно статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується довідкою відповідача. Позивачу щорічна разова допомога до Дня Перемоги за 2011 рік виплачена через Ощадбанк 26 квітня 2011 року у сумі 510 гривень.
Згідно статей 4 -6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Спору про право на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік між сторонами немає, спір виник тільки про розмір вказаних виплат. Так, позивач звернувся до відповідача з вимогою виплатити різницю між фактично сплаченими сумами та сумами, встановленими законом, але 1 липня 2011 року отримав відмову у виплаті різниці.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.
За змістом частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах інвалідам 3-ї групи -7 мінімальних пенсій за віком.
У 2011 році позивачеві виплата разової грошової допомоги до Дня Перемоги була здійснена у сумі 510 гривень відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2011 року № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», розмір якої суперечить вимогам частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».
За змістом статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до принципу верховенства права та законності, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, згідно якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави
Статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Враховуючи принцип пріоритетності законів України над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що дії відповідача по виплаті позивачу разової грошової допомоги до Дня Перемоги у сумі 510 гривень відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2011 року № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»є неправомірними і не відповідають вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».
Відповідно до вимог законодавства, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Тому, вирішуючи вимоги позивача щодо сплати позивачу конкретної суми разової грошової допомоги до Дня Перемоги за період, вказаний ним в позові, суд, виходячи з положень статей 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає, що в даному випадку адміністративний позов може містити лише вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, а не вимоги щодо стягнення недоотриманої разової грошової допомоги до Дня Перемоги у конкретно визначеній грошовій сумі, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено повноваження щодо нарахування такої допомоги. Тому належним способом захисту права позивача, на думку суду, є зобов'язання Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області нарахувати та виплатити позивачу разової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»у розмірі інваліду 3-ї групи -7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої йому суми 510 гривень.
Згідно чинного законодавства, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає неприйнятними посилання відповідача на положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до Дня Перемоги.
Частиною четвертою статті 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», встановлено строк звернення за отриманням разової грошової допомоги до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Позивачем позов до суду поданий 30 серпня 2011 року, у зв'язку з чим зазначений строк звернення за захистом ним не порушений.
Враховуючи ст.ст. 4 -6, 12, 171 «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», керуючись ст.ст. 11, 17-18, 99-100, 158-163, 183-2, 185-186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області про стягнення недоотриманої суми одноразової щорічної допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік задовольнити частково.
Зобов'язати Центрально-Міське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_2 разову грошову допомогу до Дня Перемоги за 2011 рік відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» у розмірі як інваліду 3-ї групи -7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої йому суми 510 гривень.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В. О. Коваленко